Мітяєв Олег Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мітяєв Олег Юрійович
Митяев Олег Юрьевич
Epaulettes, Major-General of the Russian Federation Army.png Генерал-майор
Загальна інформація
Народження 1974
Оренбург, РРФСР, СРСР
Смерть 15 березня 2022(2022-03-15)
Маріуполь, Донецька область, Україна
(загиблий у бою)
Alma Mater Суворовське військове училище (1991), Omsk Combined Arms Command High Schoold (1995), Військова академія імені М. В. Фрунзе (2009) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Військова служба
Приналежність Росія Росія
Вид ЗС Great emblem of the Russian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Collar insignia of the Russian Ground Forces.svg Мотострілецькі війська
Формування
Війни / битви
Командування
2020—2022
Insignia of the 150th Motorized Rifle Division.jpg
 150 МСД, командир
2016—2020
Sleeve patch of the Russian 201st Military Base.svg
 201 ВБ, командир
2015—2016
Patch of the 1st Slavyansk Brigade.svg
 1 ОМСБр, командир
2013—2015
Sleeve patch of the 11th Guards Air Assault Brigade.svg
 11 ОДШБр, командир
Орден Мужності медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Медаль Суворова Медаль Жукова

Олег Юрійович Мітяєв, позивний Баркас[1] (рос. Олег Юрьевич Митяев; 1974, Оренбург — 15 березня 2022, Маріуполь) — російський воєначальник, генерал-майор російської армії[1], командувач 150-ї мотострілецької дивізії РФ[2].


Біографія[ред. | ред. код]

Випускник суворовського військового училища 1991 року, Омського вищого загальновійськового двічі Червонопрапорного училища імені М. В. Фрунзе 1995 року, Військової академії ім. М. В. Фрунзе 2009 року, Військової академії Генерального штабу ЗС РФ.[1]

У 1995—2007 рр. обіймав керівні посади від командира взводу до начальника розвідки штабу десантно-штурмового полку повітрянодесантної дивізії Північнокавказького військового округу РФ. У 2009—2013 рр. служив на керівних посадах в 31-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Від жовтня 2013 р. до березня 2015 р. — командир 11-ї окремої десантно-штурмової бригади[3].

Від квітня 2015 р. до листопада 2016 р. — нібито начальник 1 управління (резервних формувань мотострілецьких військ) 12 командування резерву Південного військового округу. 2015 р. нагороджений медаллю ордену «За заслуги перед Вітчизною» з мечами 1 ступеня. Насправді від жовтня 2015 р. до листопада 2016 р. обіймав посаду командира 1-ї окремої мотострілецької Слов'янської бригади. Службу як командир 1 ОМСБр проходив під прізвищем прикриття як полковник (генерал-майор) Дигало (Варавва) Микола Миколайович[3][4].

11 червня 2016 за організацію бойових дій незаконних збройних формувань на території України отримав військове звання генерал-майор (указ Президента РФ №276).[5][1]

13 грудня 2016 року призначений командиром 201-ї Гатчинської військової бази, дислокованої в Таджикистані[1][6].

В 2020 році став командиром 150-ї мотострілецької дивізії РФ.[7]

В 2021 обіймав посаду заступника командувача угрупуванням військ Росії у Сирії[8], керував військовим парадом на російській базі Хмеймім у Сирії з нагоди 9 травня.[5][9]

Загинув 15 березня 2022 року під Маріуполем. Мітяєв став четвертим російським генералом, який загинув під час вторгнення в Україну[8][10], і другим, який загинув під час численних спроб взяти Маріуполь.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений, мав 3 доньки.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Позивний "Баркас" [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.] Позивні "Баркас" і "Рязань". Контррозвідка СБУ викрила офіцерів РФ, які працювали під прикриттям // tsn, 17:44, 31.07.18
  2. "Азовці" у Маріуполі ліквідували генерала РФ та "покосили" елітну 22-у бригаду "спецназа ГРУ" | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  3. а б Позивні "Баркас" і "Рязань". Контррозвідка СБУ викрила офіцерів РФ, які працювали під прикриттям. ТСН.ua (укр.). 31 липня 2018. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  5. а б Азов ліквідував командира 150 мотострілецької дивізії ЗС РФ [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] 9 травня 2021 року Мітяєв керував парадом на російській базі Хмеймім у Сирії // ГО «Український мілітарний центр», 16 Березня, 2022
  6. Персональная информация, Митяев Олег Юрьевич. www.omvoku.su. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  7. Олег Мітяєв – п’ятий знищений в Україні генерал РФ [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] // novynarnia, 16/03/2022 00:57
  8. а б Украинские СМИ: под Мариуполем убит российский генерал Олег Митяев. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
  9. Див.: …//regnum.ru/news/3264364.html Более тысячи военных прошли строем на авиабазе Хмеймим в честь Дня Победы, 9.5.2021
  10. Убитий "Азовцями" генерал-майор окупантів виявився командиром елітної дивізії: подробиці. Телеграф (укр.). 15 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022.