Наташа Корольова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наташа Корольова
Поёт Наташа Королёва (5) (cropped).JPG
Основна інформація
Дата народження 31 травня 1973(1973-05-31) (47 років)
Місце народження Київ, Українська РСР, СРСР
Роки активності 1985 — тепер. час
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Росія Росія
Національність українка
Професії Співачка, акторка, телеведуча
Жанри поп-музика
Співпраця Ігор Ніколаєв
Нагороди

Заслужений артист Росії

Медаль За веру и добро.PNG
koroleva.ru
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ната́ша Корольо́ва (рос. Ната́ша Королё́ва, справжнє ім'я — Наталія Володимирівна Поривай; нар. 31 травня 1973(19730531), Київ, Українська РСР) — радянська, українська та російська естрадна співачка. Заслужена артистка Росії (2004)[1]. Молодша сестра української співачки Русі. Артистці заборонено в'їзд в Україну до 2021 року[2] за свідоме порушення державного кордону України з метою проникнення в тимчасово окупований росіянами Крим, за співучасть у пропагандистських заходах країни-агресора Росії проти України та за участь у спробах легалізувати окупацію АР Крим російськими загарбниками. Фігурантка бази «Миротворець»[3].

Член партії «Єдина Росія».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в музичній сім'ї. Її мати — Людмила Іванівна Поривай, доцент, заслужена артистка України, диригент хорової капели «Світоч». Батько — Поривай Володимир Архипович, був хормейстером академічного хору.

Перші кроки[ред. | ред. код]

Вперше вийшла на сцену в 1976 році, в трирічному віці з Великим Дитячим Хором Радіо і Телебачення України. Вона виконала пісню «Крейсер Аврора» (1976) на черговому з'їзді ВЛКСМ. У сім років Наташа вступає до музичної школи по класу фортепіано і одночасно в хореографічну студію народного танцю при хорі ім. Верьовки. У 12 років, в 1985, на фестивалі дитячої пісні Наташа знайомиться з композитором Володимиром Бистряковим. Вона записує його пісні «Світ без чудес» і «Куди поїхав цирк». Юна співачка стає дуже популярною на всіх з'їздах, урядових концертах, новорічних ялинках, Днях Міста. На початку 1987 року в житті Наташі був перший і єдиний конкурс «Золотий Камертон», в якому вона брала участь як солістка київської групи «Міраж» і стала дипломанткою цього конкурсу. У цьому ж році композитор Олександр Спаринський спеціально для Наташі пише дитячий мюзикл «У країні дітей». Навесні 1987 року перша в житті Наташі зйомка на Центральному телебаченні в програмі «Ширше коло». Влітку 1987 року на фестивалі в місті Євпаторія на Наташу особливу увагу звертає музичний редактор Центрального телебачення Марта Могилевська.

Пародія. Зліва направо: Тарзан, Наташа Корольова, Ігор Крутой, Ігор Ніколаєв.
Наташа Корольова виступає спільно з програмою Регіни Дубовицької — «Аншлаг» в Архангельську на 425-річчі міста 28 червня 2009 р.

Навесні 1988 Корольова пробує свої сили як ведуча концертної програми «Київська красуня», Академічного концерту в Органному Залі, Міжнародного чемпіонату з художньої гімнастики. В 19881991 вона вчилася в Київському естрадно-цирковому училищі по класу вокала. Влітку 1989 року, як провідна солістка дитячої рок-опери «Дитя світу» Наташа їде на гастролі в США. Проект мав грандіозний успіх. З Америки Наташа привезла запрошення на навчання в університеті міста Рочестера. По тому поїхала до Москви, на прослуховування до Ігоря Ніколаєва. Серед трьох претенденток він вибирає її, хоча з першого погляду Наташа на нього не справила ніякого враження. В 1990 виходить пісня Корольової «Жовті тюльпани», перша пісня, написана І. Ніколаєвим для Наташі, яка викликала дуже неоднозначні відгуки, і яка принесла їй справжню славу не тільки в СРСР, а й за його межами, вивела її вперше у фінал фестивалю «Пісня року». В 1992 відбулися гастролі співачки по Росії із заключними концертами в спорткомплексі «Олімпійському» з програмою «Дельфін і Русалка», в 1993 — тур по Ізраїлю, в 1994 — гастролі в Німеччині, в 1997 — в США (Нью-Йорк). Учасниця багатьох телевізійних конкурсів та передач, серед них: «Різдвяні зустрічі», «Ранкова пошта» та ін.

На великій сцені[ред. | ред. код]

У 1990—1997 вийшло 13 відеокліпів співачки на телебаченні: «Жовті тюльпани» (режисер М. Могилевська, 1990), «Перший поцілунок» (режисер І. Песоцький), «Під літнім дощем» (режисер В. Владимиров); «Чому вмирає любов» (режисер І. Песоцький), «Київський хлопчисько» (режисер І. Песоцький, 1993), «Соняшники» (Д. Фікс, 1995), «Невже це я» (Д. Фікс), «Маленька країна» (О. Гусєв), «Мужичок з гармошкою» (Д. Фікс, 1996), «Паличка виручалочка», «Не вмирай» (Г. Гаврилов), «Літо кастаньєт» (І. Ніколаєв, 1997), «Діаманти сліз» (О. Баженов).

Після розлучення з Ігорем Ніколаєвим випустила альбоми: «Осколки минулого», «Серце», «Віриш чи ні», «Рай там, де ти». Виступила в ролі ведучої різних програм і концертів. Брала участь у телевізійному проекті «Танці з зірками» у Росії та Україні, і у проекті «Дві зірки».

У 2010 взяла участь у проекті «Подаруй собі життя» на телеканалі «Росія 1». З 2 червня 2012 вела власне шоу «Королева прайму» на каналі НТВ. В ефір вийшов тільки один випуск.

Бізнес[ред. | ред. код]

Крім основної професії, Наташа Корольова зайнялася дизайном в ювелірній галузі і в травні 2008 року представила ювелірну колекцію «Дочки-матері». 21 вересня 2009 в Москві, на Садовому кільці Наталя відкрила свій салон краси[4]. У 2011 відкрився 2-й салон в Москві.

Політика[ред. | ред. код]

У 1996 році брала участь в компанії «Голосуй або програєш» на підтримку переобрання на другий термін президента Росії Бориса Єльцина. У 2003 році вступила в партію «Єдина Росія»

За словами самої співачки, під час Євромайдану підтримувала революцію, приносячи медикаменти та гроші. Двоє братів брали участь в Євромайдані[5]. Але крім її слів, висловлених під час інтерв'ю, достовірних фактів цьому немає жодного.

12 жовтня 2016 року Служба безпеки України заборонила російській співачці українського походження Наташі Корольовій в'їзд в Україну на 5 років[6]. 18 січня 2017 року заборона була тимчасово знята через смерть її бабусі Соні, яка мешкала в житловому масиві Липки в Києві, а також у зв'язку з оскарженням в суді заборони на в'їзд на територію України[7].

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Батько: Володимир Архипович Поривай (10.02.1940 — 1.09.1993).[8]
  • Мати: Людмила Іванівна Поривай.
    • Старша сестра: українська та американська співачка Руся (Осауленко Ірина Володимирівна) (1968).

Фільмографія[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

2009[ред. | ред. код]

2010[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 1990 — «Жовті тюльпани»
  1. Мама, не плач
  2. Сірі очі
  3. Перший поцілунок
  4. Під літнім дощем
  5. Жовті тюльпани
  6. Чому вмирає любов
  7. Сині лебеді
  8. Перли
  9. Кошеня
  • 1992 — «Дельфін і русалка»
  1. Дельфін і русалка
  2. Будь ласка, не плач
  3. Венеція
  4. Нічний бульвар
  5. Таксі, таксі …
  6. Гуркіт грому
  7. Московська Джульєтта
  8. Два хрестика
  • 1994 — «Шанувальник»
  1. Місячна ніч
  2. Шанувальник
  3. Ніколи
  4. Ластівка
  5. Київський хлопчисько
  6. Жовтий чемоданчик
  7. Паличка-виручалочка
  8. Подарунок
  9. Метелик
  10. Вулиця моєї мрії
  • 1995 — «Конфетті»
  1. Соняшники
  2. Конфетті
  3. Блакитний топаз
  4. Маленька країна
  5. Невже це я
  6. Крадені яблучка
  7. Мужичок з гармошкою
  8. Хмарка
  9. Три бажання
  10. Янтар
  11. Попурі
  • 1997 — «Діаманти сліз»
  1. Літо кастаньєт
  2. Кришталеве серце Мальвіни
  3. Назавжди
  4. Діаманти сліз
  5. Зимові місяці
  6. Кожна маленька дівчинка
  7. Орхідея
  8. У темній кімнаті
  9. Тільки ти не вмирай
  10. Приласкай мене
  11. На край світу
  • 2001 — «Серце»
  1. Серце
  2. Між нами
  3. Не проси
  4. Було чи не було
  5. Як твої справи?
  6. Милий мій
  7. Білі мережива
  8. Любов
  9. Губи в губи
  10. 10 років
  11. Хлопчик мій
  12. Коли-небудь
  • 2002 — «Осколки минулого»
  1. Жовті тюльпани / Remix /
  2. Чому вмирає любов / Remix /
  3. Ледь-ледь не вважається
  4. Діаманти сліз
  5. Назавжди
  6. Літо кастаньєт
  7. Маленька країна
  8. Блакитний топаз
  9. Конфетті
  10. Соняшники
  11. Київський хлопчисько
  12. Шанувальник
  13. Ластівка
  14. Жовтий чемоданчик
  15. Сині лебеді
  • 2003 — «Віриш чи ні плюс Тарзан)»
  1. Ти мені віриш чи ні
  2. Не забуду
  3. Твій світ
  4. Крапелька
  5. Календар
  6. Снігові зірки
  7. Ревнує
  8. Бугі-вугі
  9. Лелеки
  10. Червоний кінь
  11. Не забуду (караоке версія)
  12. Крапелька (караоке версія)
  • 2006 — «Рай там, де ти»
  1. Рай там, де ти (дует з Тарзаном)
  2. Німі краплі дощу
  3. Бузковий рай
  4. Біла бузок
  5. Стильний чоловік
  6. Живи і вір в кохання
  7. Улюбленому
  8. Камушки
  9. Розлучниця
  10. Ожила лялька
  11. Новорічна
  12. Соняшники (ремікс)

Синґли[ред. | ред. код]

  • 2006 — «Кристал мрії»
  • 2007 — «На синьому морі»
  • 2008 — «У залі очікування»
  • 2008 — «Мама»
  • 2009 — «Нічне місто»
  • 2009 — «Любов без правил»
  • 2010 — «Туди, де сонце»
  • 2010 — «Чмоки-чмоки»
  • 2010 — «Дую-дую»
  • 2011 — «Ти пробач»
  • 2011 — «Не відпускай мене»
  • 2011 — «Точнісінько» (дует з С. Глушко)
  • 2012 — «Небеса»
  • 2012 — «Taxi and the City»
  • 2013 — «Венеціанська осінь»
  • 2013 — «La Bomba»
  • 2013 — «Стояла и плакала»
  • 2014 — «Абрикосовые сны»
  • 2014 — «Порочен я тобой»
  • 2014 — «Время-река»
  • 2015 — «Главная любовь»
  • 2015 — «Нет слова Я»
  • 2015 — «Не говори нет»
  • 2016 — «Я устала»
  • 2017 — «Осень под ногами на подошве»
  • 2017 — «Если мы с тобой»
  • 2017 — «Мой дед мороз»
  • 2018 — «Зять»
  • 2018 — «Ягода»
  • 2019 — «Петли-поцелуи»
  • 2019 — «Символ юности»
  • 2019 — «Серые глаза 2019»
  • 2019 — «С Новым годом!»
  • 2020 — «Давай гуляй!»

Нагороди та призи[ред. | ред. код]

  • 1987 — Диплом конкурсу « 'Золотий Камертон'».
  • 19902004 — постійна учасниця фестивалю « 'Пісня року'»
  • 1993 — «Овація» у номінації — найкращий альбом року 1992 — «Дельфін і русалка».
  • 1997 — «Золотий грамофон» за пісню «Кришталеве серце Мальвіни».
  • 2000 — «Золотий грамофон» за пісню «Трохи не вважається»
  • 2000 — «Стопудовий хіт» від радіо Хіт FM за пісню «Трохи не вважається»
  • 2002 — « Постільна білизна року 2002'» — у номінації «Секс-бомба року 2002».
  • 2003 — «Найкращі дуети року 2003» — дует з Тарзаном (С. Глушка) «Віриш чи ні»
  • 2004 — присвоєно звання «Заслужений Артист Російської Федерації»[1]
  • 2011 — Медаль «За віру і добро»[9]
  • 2012 — Міжнародна премія в галузі культури та мистецтва за 2011 рік «Людина року» (Україна)

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • У грудні 1997 а Наташа Корольова знялася для журналу «Playboy»[10][11].
  • 2004 — фотосесія для чоловічого журналу «Пінгвін»
  • 2007 — фотосесія для журналу «MAXIM» (лютий, 2007)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]