Хлорат натрію
Триоксохлорат натрію | |
---|---|
Інші назви | Натрій хлорат(V), Натрій хлорнуватокислий, Sodium chlorate (англ.) |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 7775-09-9 |
PubChem | 516902 |
Номер EINECS | 231-887-4 |
KEGG | C18765 |
ChEBI | 65242 |
RTECS | FO0525000 |
SMILES | O=Cl(=O)[O-].[Na+] |
InChI | InChI=1S/ClHO3.Na/c2-1(3)4;/h(H,2,3,4);/q;+1/p-1 |
Властивості | |
Молекулярна формула | NaClO3 |
Молярна маса | 106.441 г/моль |
Зовнішній вигляд | Білий кристалічний порошок |
Густина | 2.5 г/см3 |
Тпл | 248 °C |
Ткип | розкладається вище 300 °C |
Розчинність (вода) | 79.6 г/100 мл (0 °C) 95.9 г/100 мл (20 °C) 100.1 г/100 мл: (25 °C) 115 г/100 мл (40 °C) 137 г/100 мл (60 °C) 167 г/100 мл (80 °C) 204 г/100 мл (100 °C) [1] |
Розчинність | розчинний у етилендіаміні[ru] (58.2 г/100 г (25 °C)) у диметилформаміді (23.4 г/100 г (25 °C)), моноетаноламіні (19.7 г/100 г (25 °C)),[2] в ацетоні (51 г/100 г (25 °C)), у гліцерині (20 г/100 г (15.5 °C)), у метанолі (51.35 г/100 г (25 °C)), в етанолі (14.7 г/100 г (25 °C)) [3] |
Показник заломлення (nD) | 1.515 |
Структура | |
Кристалічна структура | кубічна. При швидкому охолодженні розплаву можлива кристалізація у метастабільній моноклінній фазі [2] |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
−357.73 кДж·моль−1 |
Ст. ентропія S 298 |
126.36 Дж·моль−1•K−1 |
Небезпеки | |
ГДК (Україна) | 20 мг/л (у воді водойм) |
ЛД50 | 1200 мг/кг (пацюки, перорально) 700 мг/кг (собаки, внутрішньошлунково) 6100 мг/кг (морські свинки, внутрішньошлунково) 3600 мг/кг (миші, внутрішньошлунково) |
Температура спалаху | відсутня |
Небезпеки | |
ГДК (Україна) | 5 мг/м³ (у повітрі робочої зони) |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Хлора́т на́трію — NaClO3, сіль, що утворена залишком гідроксиду натрію NaOH і триоксохлоратної кислоти HClO3.
Безбарвні кристали кубічної сингонії, добре розчинні у воді, гігроскопічні. Хлорат натрію розпливається при контакті з вологим повітрям. З водою утворює кріогідрат, що містить 39,7 % мас. хлорату натрію і кристалізується при -17,8 °C.
Одержують хлорат натрію електролізом водного розчину натрій хлориду у електролізерах без діафрагми з інтенсивним перемішуванням.
- На катоді: 2H2O + 2e- = H2 + 2OH-
- На аноді: 2Cl- — 2e- = Cl2
- В розчині: 1) Cl2 + 2OH- = ClO- + Cl- + H2O
- 2) 3ClO- = ClO-
3 + 2Cl-
- 2) 3ClO- = ClO-
В сучасних електролізерах для одержання хлорату натрію застосовуються аноди (з TiO2, облицьованого благородними металами) і катоди (з м'якої сталі), що розташовані на відстані 3 мм один від одного і пропускають електричний струм густиною до 2700 А/м². Електроди занурені в розчин хлориду натрію концентрацією 80–100 г/л, нагрітий до 60–80 °C. За описаних вище умов, вихід хлорату натрію становить близько 93 % від теоретично можливого, і на виробництво 1т продукту витрачається 565 кг хлориду натрію і 4535 кВт електроенергії. Попутно у даному процесі одержують також газоподібний водень.[4]
Також NaClO3 одержують при пропусканні газуватого хлору у нагріті до 70–80 °C розчини гідроксиду натрію, карбонату натрію або гідрокарбонату натрію:
- 6NaOH + 3Cl2 = NaClO3 + 5NaCl + 3H2O
- 3Na2CO3 + 3Cl2 = 5NaCl + NaClO3 + 3CO2
- 6NaHCO3 + 3Cl2 = 5NaCl + NaClO3 + 6CO2 + 3H2O
Світове виробництво хлорату натрію становило близько 600 000 т/рік (1975 рік), а у 1989–1991 рр. становило уже понад 2 млн т/рік.
При нагріванні до 390–520 °C розкладається за приблизним рівнянням:
- 5NaClO3 = 2NaCl + 3NaClO4 + 1,5O2 + 183 кДж
У присутності каталізаторів (MnO2, Co3O4) температура розкладу знижується до 200–400 °C, а у суміші продуктів зменшується частка перхлорату натрію NaClO4. В сухому стані, як і усі інші хлорати, хлорат натрію проявляє властивості сильного окисника — вибухає від удару або тертя у присутності відновників (фосфору, сірки, органічних речовин).
- 10NaClO3 + 12P(червоний) → 10NaCl + 3P4O10
- NaClO3 + Fe → NaCl + FeO + O2 (дана реакція лежить в основі застосування «кисневих свічок»)[5]
У розчинах помітно проявляє окисні властивості у кислому середовищі і реагує з багатьма відновниками:
- 3NO-
2 + ClO-
3 → 3NO-
3 + Cl- - 6Fe2+ + ClO-
3 + 6H+ → 6Fe3+ + Cl– + 3H2O - 2Cl– + 2ClO-
3 + 4H+ → Cl2 + 2ClO2 + 2H2O[2]
Хлорат натрію застосовується:
- для виробництва діоксиду хлору(IV), який використовується для відбілювання паперової маси і тканин, знезараження води тощо.
- для одержання перхлорату натрію електрохімічним шляхом.
- як один з компонентів піротехнічних сумішей, хоча гігроскопічність хлорату натрію негативно впливає на їх якість.
- як джерело кисню (наприклад, у так званих «кисневих свічках»).
- для одержання інших хлоратів, зокрема бертолетової солі.
- у виробництві гербіцидів, дефоліантів для бавовни і засобів для сушіння соєвих бобів.[4]
- як засіб знищення бур'янів (наприклад, на залізничному полотні).[6]
- ↑ Solubility table[en]
- ↑ а б в Химическая энциклопедия: В 5 т. / Редкол.: И.Л.Кнунянц (гл. ред.) и др. – М. : Большая Рос. энцикл., 1998. – Т. 2. – 642 с.
- ↑ База данных физико-химических свойств и синтезов веществ
- ↑ а б Гринвуд Н. Химия элементов: в 2 томах / Н. Гринвуд, А. Эрншо; пер. с англ. В. А. Михайлова [и др.]. — Москва: Бином. Лаб. знаний, 2008. — Т. 2. — 2008. — 670 с. — ISBN ISBN 978-5-94774-374-6
- ↑ Химическая энциклопедия. Кислород
- ↑ Некрасов, Б. В. Основы общей химии / Б. В. Некрасов. — 3-е изд., испр. и доп. — М. : Химия. Т. 1. — 1973. — 656 с.
- Химическая энциклопедия. Кислород [1]
- База данных физико-химических свойств и синтезов веществ [2]
- Solubility table Solubility table[en] (англ.)
- Барков С. А. Галогены и подгруппа марганца. Элементы VII группы периодической системы Д. И. Менделеева: пособие для учащихся / С. А. Барков. — М. : Просвещение, 1976. — 112 с. (рос.)
- Гринвуд Н. Химия элементов: в 2 томах / Н. Гринвуд, А. Эрншо; пер. с англ. В. А. Михайлова [и др.]. — Москва: Бином. Лаб. знаний, 2008. — Т. 2. — 2008. — 670 с. — ISBN ISBN 978-5-94774-374-6 (рос.)
- Некрасов, Б. В. Основы общей химии / Б. В. Некрасов. — 3-е изд., испр. и доп. — М. : Химия. Т. 1. — 1973. — 656 с. (рос.)
- Реми Г. Курс неорганической химии. Том 1. — М.: Издательство иностранной литературы, 1963.- 921 с. (рос.)
- Химия: большой энцикл. словарь / Гл. ред. И. Л. Кнунянц. — 2-е изд. — М. : Большая Рос. энцикл., 1998. — 792 с. (рос.)
- Химическая энциклопедия: В 5 т. / Редкол.: И. Л. Кнунянц (гл. ред.) и др. — М. : Большая Рос. энцикл., 1998. — Т. 2. — 642 с. (рос.)