Мамонтова печера (національний парк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний парк «Мамонтова печера»
Mammoth Cave National Park
англ. Mammoth Cave National Park
Зала-ротонда в «Мамонтовій печері»
Зала-ротонда в «Мамонтовій печері»
Зала-ротонда в «Мамонтовій печері»
Назва на честьMammoth Caved
37°11′13″ пн. ш. 86°06′04″ зх. д. / 37.18694444447177716° пн. ш. 86.101111111138777687° зх. д. / 37.18694444447177716; -86.101111111138777687Координати: 37°11′13″ пн. ш. 86°06′04″ зх. д. / 37.18694444447177716° пн. ш. 86.101111111138777687° зх. д. / 37.18694444447177716; -86.101111111138777687
КраїнаКентуккі, США
РозташуванняКентуккі, США
Найближче містоКейв-Сіті
Площа214 км²
Засновано1 липня 1941
ОператорСлужба національних парків
Число відвідувачів446 174 [1] на рік (2008)
Світова спадщина ЮНЕСКО
Країна: США
Тип:Природний
Критерії:vii, viii, x
Об'єкт №:150
Регіон ЮНЕСКО:Північна Америка
Зареєстровано:1981 (5 сесія)
Статус:світова спадщина ЮНЕСКО[2]
Вебсторінкаnps.gov/yose
Мамонтова печера (національний парк). Карта розташування: США
Мамонтова печера (національний парк)
Мамонтова печера (національний парк) (США)
Мапа

CMNS: Мамонтова печера у Вікісховищі

Національний парк «Мамонтова печера» (або Мамонтова печера) (англ. Mammoth Cave National Park) — національний парк у США в центральній частині штату Кентуккі, в західних передгір'ях Аппалач недалеко від міста Луїсвілл. Містить частину Мамонтової печери — найдовшої відомої системи печер у світі. Протяжність розвіданих ходів печери в межах парку становить понад 458 км, а поза парком — не менше 128 км[3].

Назва печери й парку походить від назви гірського хребта, під яким сформувалася печера. За походженням Мамонтова печера є карстовою. Досліджена частина має 225 проходів, 47 великих куполів, понад 20 глибоких шахт. Загальна довжина порожнин сягає 74 км. У печері є річки й озера, якими можна плавати у човні; живуть у ній сліпі павуки й цвіркуни, в річках і озерах — сліпі риби й раки. Відкрита у 1809 р. Є об'єктом туризму.

1 липня 1941 року Парк отримав статус національного. 27 жовтня 1981 р. його включили до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а 26 вересня 1990 — до списку біосферних заповідників міжнародного значення.

Історія

[ред. | ред. код]

Американські першопрохідці відкрили печеру в 1797 році. У першій половині XIX століття низка підприємців добували у ній нітрат калію і нітрат кальцію. У 1839 році печеру викупив лікар Джон Кроган і без особливих успіхів спробував перетворити її на туберкульозний санаторій. До початку XX століття печера стала визначною туристичною пам'яткою штату Кентуккі.

Після смерті останніх Кроганів багаті мешканці Кентуккі вирішили перетворити печеру в національний парк. У 1926 році громадянами було організовано Товариство національного парку «Мамонтова печера» (англ. Mammoth Cave National Park Association), і вже в травні того ж року з'явився урядовий проект про створення парку.[4] Однак на території запланованого заповідника були численні ферми і приватні земельні володіння, а також проживали тисячі людей.

Частину ферм викупило Товариство національного парку за пожертвувані гроші. Частину людей влада примусово відселила через суд. Згідно із законом, власники відсудженої землі мали отримати грошову компенсацію, але у низці випадків вона була заниженою.

У травні 1934 року Товариству національного парку і владі вдалося придбати землю для «ядра» парку, і вже з 1936 року землі для парку адмініструвалися Федеральною службою національних парків.[4]

Парк офіційно відкрили 1 липня 1941 року. За збігом обставин у той же рік було організовано Національну спелеологічну спільноту. Першим директором парку став Р. Тейлор Госкінс. Служба національних парків продовжувала поступово викуповувати території з печерами довкола парку. В сучасних розмірах національний парк постав 1961 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mammoth Cave Visitation Statistics (англ.). Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 1 лютого 2017.
  2. World Heritage List: Mammoth Cave National ParkUNESCO.
  3. Mammoth Cave National Park. UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 23 грудня 2007.
  4. а б Historic Listing of National Park Service Officials (англ.). Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 1 лютого 2017.