Географія Сполучених Штатів Америки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія США M:
Географічне положення Сполучених Штатів Америки
Географічне положення Сполучених Штатів Америки
Географічне положення
Континент Північна Америка
Регіон Північна Америка
Координати 38°00′ пн. ш. 97°00′ зх. д. / 38.000° пн. ш. 97.000° зх. д. / 38.000; -97.000
Територія
Площа 9,82 млн км² (3-тє)
 • суходіл 93,24 %
 • води 6,76 %
Морське узбережжя 19,9 тис. км
Державний кордон 12 048 км
Рельєф
Тип різноманітний, переважно рівнинний
Найвища точка гора Мак-Кінлі (6190 м)
Найнижча точка Долина Смерті (-86 м)
Клімат
Тип від полярного
до тропічного
Внутрішні води
Найдовша річка Міссісіпі з .Міссурі (4 370 км)
Найбільше озеро Верхнє (82 414 км²)
Інше
Природні ресурси кам'яне вугілля, руди кольорових металів, фосфати, рідкісноземельні елементи, уранові руди, боксити, золото, залізні руди, …,деревина, родючі ґрунти
Стихійні лиха цунамі, активний вулканізм, тропічні циклони, торнадо, лісові пожежі, …, вічна мерзлота
Екологічні проблеми забруднення повітря, кислотні дощі, забруднення вод

Сполучені Штати Америки — північноамериканська країна, що простяглась від узбережжя Тихого океану на заході до узбережжя Атлантичного на сході, між Канадою на півночі та Мексикою на півдні. До складу США також входять штати Аляска, на крайньому північному заході континенту, і Гаваї, на однойменних островах у тропічній частині Тихого океану. США також належать ряд островів і архіпелагів у Атлантичному і Тихому океанах [⇨]. Загальна площа країни, без заморських територій, дорівнює 9 826 675 км² (3-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 9 147 593 км², а на поверхню внутрішніх вод — 685 924 км²[1] США. Площа країни вдвічі менша за площу Російської Федерації або Південної Америки, утричі менша за площу Африки, трохи більша за площу Китаю.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Сполучені Штати Америки, Сполучені Штати, США (англ. United States of America, United States; USA, US)[2]. Назва країни була уперше використана в Декларації незалежності США: «Ми, таким чином, представники союзних держав Америки, що зібралися на Генеральний Конгрес…»[3]. У преамбулі до Конституції США знову застосована така назва: «Ми, народ Сполучених Штатів…». Імовірно, фраза "сполучені штати" була використана замість простого переліку колишніх британських колоній, оскільки до останнього залишалося невизначеним, які саме колонії підпишуть документ. Термін «штат» (англ. State) в назві країни означає те саме, що й держава і прямо вказує на федеративний устрій і рівноправність суб'єктів, що її утворюють[4]. Походження назви континенту Америка спірне. За найпопулярнішою теорією, назва походить від латинізованого імені італійського дослідника і картографа Амеріго Веспуччі (лат. Americus Vespucius; 1454-1512), що перетворилося спочатку на Америко, а потім — Америка. Жіночій рід був обраний відповідно до закінчення всіх інших відомих на той час континентів[4].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Сполучені Штати Америки — північноамериканська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Канадою (спільний кордон — 8893 км, включно з 2477 км кордону на Алясці), на півдні — з Мексикою (3155 км). 28,5 км державного кордону на Кубі, де розміщується на постійній орендній основі військово-морська база США — Гуантанамо. Загальна довжина державного кордону — 12048 км[1]. Сполучені Штати Америки омиваються водами Тихого океану на заході, Атлантичного — на сході, Північного Льодовитого — на півночі (штат Аляска)[5]. Загальна довжина морського узбережжя 19,9 тис. км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[6]. Прилегла до територіальних вод зона, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[6]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Протяжність континентального шельфу не визначена[1][7].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Годинні пояси США

США лежать в 6 годинних поясах: UTC-10 (Гавайські й Алеутські острови); UTC-9 (Аляска); UTC-8 (Тихоокеанське узбережжя); UTC-7; UTC-6; UTC-5 (Атлантичне узбережжя). У столиці країні, місті Вашингтон UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом)[8]. Літній час вводиться другої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю листопада переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Сполучених Штатів Америки багаті на ряд корисних копалин: кам'яне вугілля (27 % світових запасів, 491 млрд тонн), мідь, свинець, молібден, фосфати, рідкісноземельні елементи, уранові руди, боксити, золото, залізо, ртуть, нікель, калійні солі, срібло, вольфрам, цинк, нафту, природний газ[9].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Загалом на території США налічується 169 активних вулканів, які можуть почати вивергатися у будь-яку мить[10]. Вулкани Рейнір і Мауна-Лоа були включені у 1990-х роках до програми «Десятиліття вулканів», міжнародної дослідницької програми впливу вулканічної діяльності на людство Міжнародної асоціації вулканології і хімії надр Землі (IAVCEI), як частини програми ООН зі зменшення небезпеки від стихійних лих[1].

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — 760 м; найнижча точка — Долина Смерті (-86 м); найвища точка — гора Мак-Кінлі (Деналі) (6190 м); вулкан Мауна-Кеа (4205 м) на Гаваях — найвища гора планети, якщо рахувати від підніжжя, що знаходиться на дні Тихого океану на глибині 10 200 м[1]. Близько 50 % території США займають гірські хребти, плоскогір'я і плато Кордильєр; східну околицю пояса Кордильєр утворюють хребти Скелястих гір з висотою понад 4000 м. На сході — Аппалачі (2037 м). Між Кордильєрами і Аппалачами — великі внутрішні рівнини. На захід від Скелястих гір лежать великі плато і плоскогір'я (вис. 2000-3500 м): вулканічне Колумбійське плато, пустельне плоскогір'я Великий Басейн з западинами (найбільша — Долина Смерті), плато Колорадо.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Гавайські острови — група вулканів висотою до 4205 м.

Клімат[ред. | ред. код]

Територія Сполучених Штатів Америки лежить у п'яти кліматичних поясах: полярному (північ Аляски), субполярному (центральна Аляска), помірному (Алеутські острови, південна Аляска, північна смуга штатів), субтропічному (більшість штатів), тропічному (Флорида, південний Техас, Гаваї)[11].

На Алясці влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні. Чітко відстежується сезонна зміна панівних вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря, прохолодне вологе літо з туманами на узбережжях; вітряна волога зима на узбережжі, вглиб континенту в горах набагато тепліше ніж внизу в долинах. Зона утворення багаторічної мерзлоти, на водоймах крига (на річках влітку може зберігатись у вигляді полію)[12]. На південному узбережжі значні сезонні амплітуди температури повітря. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами, значним сніговим покривом. Відносно прохолодне літо з більш ясною погодою. Зволоження надмірне, рівномірне за сезонами[12].

У північних штатах на кордоні з Канадою превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос, на узбережжях клімат вологий морський, вглибині континенту — континентальний, де важливим погодним чинником є часті вторгнення як арктичного, так і тропічного повітря з Мексиканської затоки. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, значний сніговий покрив. Відносно прохолодне літо з ясною погодою. Зволоження рівномірне за сезонами, на узбережжях надмірне[12].

Більшість штатів лежить у субтропіках[11]. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною, можливе випадіння снігу. Значні сезонні амплітуди температури повітря[12].

Західне тихоокеанське узбережжя має подібний до середземноморського клімат, з максимумом атмосферних опадів взимку й посухами влітку. Гірські райони Кордильєр мають більш спекотну посушливу погоду, взимку — можливий сніг і приморозки. Рівнинні штати відзначаються рівномірним розподілом опадів за сезонами. Зіткнення арктичного повітря з прогрітим тропічним призводить до утворення торнадо на так званій «алеї торнадо» центральних рівнин. На атлантичному східному узбережжі влітку спекотно й волого, сезон дощів, взимку — відносно прохолодно й посушливо[12].

У Флориді й на Гаваях увесь рік панує тропічне повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри. Зволоження надмірне[12]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[12].

Сполучені Штати Америки є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[13].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 3069 км³[1]. Станом на 2012 рік у країні налічувалось 264 тис. км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Річки більшої частини території країни належать басейну Атлантичного океану: Міссісіпі з притоками Міссурі і Огайо, Ріо-Гранде. На захід від Кольдир'єр — басейну Тихого океану: Колумбія і Колорадо, Юкон з Кускокуїмом на Алясці, річки Гавайських островів. Річки, що беруть свій початок на хребті Брукс, належать до басейну Північного Льодовитого океану.

Озера[ред. | ред. код]

На північному сході — система Великих озер.

Болота[ред. | ред. код]

Льодовики[ред. | ред. код]

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Земельні ресурси Сполучених Штатів Америки (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 44,5 %,
    • орні землі — 16,8 %,
    • багаторічні насадження — 0,3 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 27,4 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 33,3 %;
  • інше — 22,2 %[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У зоогеографічному відношенні вся територія країни (за виключенням Гаваїв) відноситься до Голарктичної області: гірські штати заходу — до провінції Скелястих гір, штати Великих рівнини — до провінції прерій, пустелі півдня — до Сонорської провінції Західноамериканської підобласті, штати Півночі — до Каролінсько-Аллеганської, штати Півдня — до Луїзіанської провінції Східноамериканської підобласті, території поблизу Великих озер, штат Мен і Монтана — до Канадської провінції Циркумбореальної підобласті[12]. Північ Аляски — до Арктичної підобласті, центр і південь Аляски — до Канадської провінції Циркумбореальної підобласті Голарктичної області. Гавайські острови лежать у Гавайській підобласті Австралійської області[12].

Охорона природи[ред. | ред. код]

США є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP)-Persistent Organic Pollutants,

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

  • цунамі на тихоокеанському узбережжі;
  • активний вулканізм на заході Аляски, Алеутських островах (вулкан Павлоф, 2519 м, що становить потенційну загрозу авіаперевезенням між Північною Америкою та Східною Азією), Гавайських островах (Мауна-Лоа, 4170 м), Північних Маріанських, штаті Вашингтон (вулкани Маунт-Рейнір (4392 м) і Сент-Хеленс (2549 м), відомий своїм руйнівним виверженням 1980 року);
  • землетруси на тихоокеанському узбережжі;
  • урагани на узбережжях Атлантичного океану і Мексиканської затоки;
  • торнадо на Середньому й Південному Заході;
  • зсуви ґрунту в Каліфорнії;
  • лісові пожежі у горах на заході;
  • повіді;
  • вічна мерзлота на півночі Аляски, що є суттєвою перешкодою для її освоєння[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Сполучених Штатів Америки можна розділити на 10 великих регіонів, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

  • Берегові рівнини охоплюють велику територію, що відкривається до Атлантичного океану і Мексиканської затоки. Загальна протяжність берегової лінії цих рівнин перевищує 3200 км. Поверхня рівнин переважно плоска або пологохвиляста, з невисокими горбами і грядами. Більше половини території провінції розташовано на висотах менше 30 м над рівнем моря, і тільки в декількох місцях: вище 150 м. Розрізнюють Приатлантичну і Примексиканську рівнини.
  • Внутрішні височини.
  • Внутрішні рівнини.
  • Височини біля озера Верхнього.
  • Скелясті гори.
  • Міжгірні плато.
  • Тихоокеанські Берегові гори.
  • Аляска.
  • Гавайські острови.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н USA, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. Топонім United States традиційно перекладається українською як Сполучені Штати, а не дослівно — «союзні держави».
  4. а б Поспелов Е. М., 2005
  5. Атлас світу, 2005
  6. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  8. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 21 May. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  9. Сполучені Штати Америки // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  10. В США – 169 вулканов, которые могут начать извергаться : [арх. 17 березня 2019 року] : [рос.] // beta.in.ua. — Beta.in.ua, 2018. — 15 мая. — Дата звернення: 17 березня 2019 року.
  11. а б Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  12. а б в г д е ж и к ФГАМ, 1964
  13. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  14. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]