Національний парк Пурнулулу
| англ. Purnululu National Park | |
|---|---|
| 17°26′56″ пд. ш. 128°32′46″ сх. д. / 17.448789° пд. ш. 128.546055° сх. д. | |
| Країна | Західна Австралія, Австралія |
| Розташування | Західна Австралія, Австралія |
| Найближче місто | Голлз-Крик, Західна Австралія |
| Площа | 2397,23 км² |
| Висота над р. м. | 287 м |
| Засновано | 1987 рік |
| Керуюча організація | Департамент навколишнього середовища і охорони природи |
| Світова спадщина ЮНЕСКО | |
| Назва ЮНЕСКО: | Purnululu National Park |
| Країна: | |
| Тип: | Природний |
| Критерії: | vii, viii |
| Об'єкт №: | 1094 |
| Регіон ЮНЕСКО: | Азія і Тихоокеанський регіон |
| Зареєстровано: | 2003 (27 сесія) |
| Статус: | світова спадщина ЮНЕСКО, listed on the Australian National Heritage Listd і listed on the Australian National Heritage Listd[1] |
| Вебсторінка | Purnululu National Park |
![]() | |
Національний парк Пурнулулу (англ. Purnululu National Park) — національний парк в австралійському штаті Західна Австралія. Заснований у 1987 році, а у 2003 році включений до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. У перекладі з однієї з мов австралійських аборигенів «Пурнулулу» означає «пісковик»[2].

Національний парк розкинувся на площі в 239 723 га на території північно-східної частини Західної Австралії на плато Кімберлі[3]. Площа резервного фонду парку (англ. Purnululu Conservation Reserve) становить 79 602 га[4]. Найближчими містами є Кунунурра за 300 км на північ і Голлз-Крик на півдні. Рельєф парку украй різноманітний і представлений чотирма основними екосистемами: гірським ланцюгом Бангл-Бангл (англ. Bungle Bungle Range, площа — близько 45 тис. га), який є сильно розітнутим плато з численними формаціями, що утворилися з девонського пісковику; обширними піщаними рівнинами, що оточують Бангл-Бангл; трав'янистою рівниною річки Орд, розташованої у східній і південній частині парку; вапняковими скелями на заході і сході національного парку[4].

Головною визначною пам'яткою парку є гірські утворення хребта Бангл-Бангл, які в результаті ерозії впродовж 20 мільйонів років утворили конуси, що нагадують формою вулики[3]. Ці утворення мають багатошарову структуру: яскраво-помаранчевий пісковик чергується з темними смугами, що сягають завширшки кілька метрів і товщини в кілька міліметрів. Усі вони сформовані з ціанобактерій (синьо-зелених водоростей), майже ідентичних до якнайдавніших живих організмів Землі[2][5]. Яскраво-оранжеві смуги пісковику, на відміну від темних смуг, мають низьку водопроникність під час сезону дощів і оберігають утворення від швидкої ерозії. Крім того, вони містять оксиди заліза і марганцю, які додають цим смугам їх яскравий відтінок[2]. Карстові утворення на території національного парку мають важливе наукове значення, оскільки є яскравою демонстрацією процесу утворення конусоподібних карстових формацій з пісковику (геоморфологічне явище, мало досліджене досі).

Національний парк розташований в зоні між районами посушливого пустельного клімату Центральної Австралії і мусонного саванного клімату Північної Австралії[5]. Тут чітко виділяються два сезони року: жарке і вологе літо, яке триває з листопада до березня (середня максимальна температура в жовтні становить близько 38,3 °C), і довга посушлива зима з квітня по жовтень (середня максимальна температура в липні сягає 29,1 °C,)[4]. Середньорічна кількість опадів в регіоні коливається близько 600 мм[5].
Флора і фауна Національного парку Пурнулулу має ряд своїх особливостей. Тут ростуть і мешкають види, що відносяться до двох різних екосистем: північних тропічних саван і материкових посушливих пустель. Із рослинності переважають рідколісся і лука з спініфексу із численним евкаліптами, акаціями і гревілеями. Крім того, тут трапляються папороті, орхідеї, пальми. В цілому, на території парку зареєстровано 653 видів рослин, 13 з яких є реліктами[4]. Фауна регіону представлена 41 видом ссавців, 149 видами птахів, 81 видом плазунів, 12 видами жаб і 15 видами риб[4].
Дуже тривалий час територія сучасного національного парку була мало вивчена європейцями, хоча для австралійських аборигенів вона мала важливе господарське і культурне значення: на території парку виявлено близько 200 наскельних малюнків і поховань. Багато в чому завдяки низькій зацікавленості європейських колонізаторів тут не були знищені корінні жителі, які зараз представлені двома групами племен австралійських аборигенів. Хоча, в цілому, аборигени згодом сильно постраждали від завезених хвороб, вогнепальної зброї і руйнування екосистеми. Перші скотарі з'явилися в цьому районі тільки в 1884 році[4], а гірські формації хребта Бангл-Бангл, що нагадують формою вулики, були відкриті білим населенням Австралії тільки в 1982 році, коли над ними пролетів літак з групою кінорежисерів[6].
- ↑ http://data.gov.au/dataset/2016-soe-her-aus-national-heritage — 2017.
- ↑ а б в Purnululu National Park (Bungle Bungle) (англійською) . Government of Western Australia. Архів оригіналу за 30 липня 2008. Процитовано 4 квітня 2009.
- ↑ а б Purnululu National Park (англійською) . UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 4 квітня 2009.
- ↑ а б в г д е Purnululu National Park (PDF) (англійською) . UNEP-WCMC. Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2009. Процитовано 4 квітня 2009.
- ↑ а б в Purnululu National Park (англійською) . Australian Government. Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 4 квітня 2009.
- ↑ Nature World Heritage. Australia’s natural and ancient wonders are waiting for you (PDF) (англійською) . Tourism in Australia. Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2012. Процитовано 4 квітня 2009.
| Це незавершена стаття з географії Австралії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |

