Географія Австралії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Австралії M:
Australia satellite plane.jpg
Географічне положення
Континент Австралія
Регіон Океанія
Координати 49°00′ пн. ш. 32°00′ сх. д. / 49.000° пн. ш. 32.000° сх. д. / 49.000; 32.000
Територія
Площа 7,686,850 км² (6-e)
 • суходіл 99 %
 • води 1 %
Морське узбережжя 25,765 км
Державний кордон 0 км
Рельєф
Тип переважно низьке плато з пустелями, пасовищами і родючою рівниною на південному сході
Найвища точка Косцюшко (2228 м)
Найнижча точка Ейр (-15 м)
Внутрішні води
Найдовша річка Муррей (2375 км)
Найбільше озеро Ейр (9,500 км²)
Інше
Природні ресурси мінерали, вугілля та деревина
Стихійні лиха циклони вздовж північного узбережжя, сильні грози, посухи, періодичні повені, спекотні хвилі і часті кущові пожари

Географія Австралії охоплює широкий спектр біогеографічних регіонів, є найменшим континентом світу, але шостою за площею країною світу. Населення Австралії сконцентровано вздовж східного та південно-східного узбережжя. Географія країни надзвичайно різноманітна, починаючи від снігових гір Австралійських Альп і Тасманії до великих пустель, тропічних і помірних лісів.

Сусідні країни включають Індонезію, Східний Тимор і Папуа Нову Гвінею на півночі, Соломонові острови, Вануату і заморське володіння Франції Нову Каледонію на сході, а також Нову Зеландію на південний схід.

Австралія — це одночасно країна, континент та острів. Він розташований в Океанії між Індійським океаном і півднем Тихого океану. Це шоста за величиною країна світу загальною площею 7 686 850 квадратних кілометрів (включаючи острів Лорд Хоув та острів Маккуорі), що становить трохи менше, ніж 48 штатів сусідніх Сполучених Штатів та 31,5 разів більше, ніж Сполучене Королівство.

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Австралії
Топографічна карта Австралії.

Австралія — найменший, плоский та сухий материк (40 % в тропіках, одна третина — пустеля, дві третини — прикордонна зона). Вона не має сухопутних кордонів.

Найбільш північними точками країни є Кейп-Йоркський півострів в Квінсленді і Високий кінець Північної території. Західна половина Австралії складається з Західного плато, який піднімається до гірських вершин поблизу західного узбережжя і падає до нижчих висот поблизу континентального центру. Регіон Західного Плато, як правило, рівний, але розбитий різними гірськими хребтами, такими як Хомерслі, Макдоннелл та Мусорговий хребет. Поверхневі води, як правило, відсутні на Західному плато, хоча на заході та півночі є кілька великих річок, таких як річки Мерчісон, Ашбертон та Вікторія.

Між Східним нагір'ям і Західним плато розташовуються Центральна низовина, яка складаються з Великого артезіанського басейну та найбільших річкових систем Австралії, басейну Муррей-Дарлінг та басейну озера Ейр.

Вздовж північно-східного узбережжя Австралії розташовується Великий Бар'єрний риф — найбільший кораловий риф у світі, простягнувся на 2000 км від східного узбережжя.

Східна частина Австралії займає Великий Вододільний хребет і Австралійські Альпи. Штат Тасманія це великий гірський острів, знаходиться в південно-східному куточку Австралії.

Найвища точка Австралії — гора Костюшко, 2228 м.

Пустелі[ред. | ред. код]

Докладніше: Пустелі Австралії

Найбільші пустелі Австралії: Велика Піщана, пустеля Гібсона, Велика пустеля Вікторія, пустеля Сімпсона.

У Австралії найбільшу площу займає зона пустель з річною кількістю опадів до 200—250 мм, але через інтенсивне випаровування (200—300 мм у рік) з високим індексом сухості (3 і більше). Переважають ландшафти піщаних пустель з епізодичним поверхневим стоком; значні запаси підземних вод підтримують існування злаків. Плато і плоскогір'я зайняті кам'янистими пустелями з рідкими ксерофітними чагарниками, із широким розвитком реліктових латеритних кір. Сучасні кори -сольові, головним чином кременисті та гіпсово-сульфатні, займають найбільшу площу в пустелях Центрального басейну, де широко розвинуті глинисті і глинисто-солончакові галофітні пустелі.

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Австралії

Основні річки Австралії: Дарлінг, Лаклан, Маррамбіджі і Мюрей.

Загальний обсяг річного стоку — 350 км3 (менше, ніж на інших материках). Шар стоку на більшій частині Австралії — близько 50 мм на рік, лише на навітряних схилах Великого Вододільного хребта 400 мм і більше. 7 % площі Австралії належать басейнові Тихого океану, 33 % площі — басейнові Індійського океану. 60 % території материка займають області внутрішнього стоку з рідкими тимчасовими водотоками («кріками»). Найбільші і найдовші кріки належать басейну озера Ейр (Куперс-Крик, Дайамантина та ін.). Стік у кріках спостерігається тільки після епізодичних літніх злив. На карстовій рівнині Налларбор поверхневий стік відсутній. Більшість рік зовнішнього стоку короткі, з невиробленим подовжнім профілем і нерівномірним режимом стоку, судноплавство є лише у низов'ях, мають переважно дощове живлення.

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Австралії
Кліматична карта Австралії.

На сьогодні найбільша частина Австралії є засушливою або напівзасушливою. У загальній складності 18 % материкової частини Австралії складається з названих пустель, тоді як клімат сусідних районів вважається пустельним, через низку кількість опадів та високу температуру. Лише курорти південного сходу та південного заходу мають помірний клімат і помірно родючий грунт. Північна частина країни має тропічний клімат: частина — тропічні тропічні ліси, частина пасовища і частина пустелі. Випадки опадів дуже різноманітні, з частими посухами, що тривають кілька сезонів, які, як вважалося, були частково викликані коливаннями Ель-Ніньо. Іноді пиловий шторм накриває регіон або навіть кілька штатів, буває повідомлення про випадкове велике торнадо. Підвищення рівня солоності та опустелювання в деяких районах є руйнуванням ландшафту.

Докладна карта Австралії.

Тропічне / субтропічне розташування Австралії та холодних вод із західного узбережжя роблять більшу частину західної Австралії гарячою пустелею з посушливістю, помітною рисою більшої частини континенту. Ці холодні води дають невелику вологість, необхідну на материку. У дослідженні австралійських та американських дослідників у 2005 році було проведено дослідження опустелювання ландшафту, і було висловлено припущення, що воно було пов'язане з поселеннями людей, які прибули приблизно 50 000 років тому. Регулярне випалювання цими поселенцями могло б запобігти досягненню муссонів внутрішньою Австралією. Ауткейн, як називають великі практично незаселені посушливі внутрішні райони Австралії, охоплює 70 відсотків континенту.

Природні лиха[ред. | ред. код]

Циклони вздовж північного узбережжя, сильні грози, посухи, випадкові повені, спекотні хвилі та часті кущові пожари, є природними небезпеками, які є в Австралії.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]