Никодимов Яків Іванович
Никодимов Яків Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 19 грудня 1908 Київ, Російська імперія | |||
Смерть | 24 грудня 1982 (74 роки) | |||
Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | СРСР | |||
Жанр | жанрове малярство і пейзаж | |||
Навчання | Київський інститут пролетарської мистецької культури (1932) | |||
Діяльність | художник, педагог | |||
Вчитель | Трохименко Карпо Дем'янович, Козик Михайло Якимович, Красицький Фотій Степанович, Кричевський Федір Григорович і Денисов Володимир Олексійович | |||
Відомі учні | Миски-Оглу Володимир Миколайович, Бондаренко Олександр Григорович, Муравйов Юрій Васильович і Ковальов Олег Борисович | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Яків Іванович Никоди́мов (нар. 19 грудня 1908, Київ — пом. 24 грудня 1982, Жданов) — український радянський художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1938 року.
Народився 19 грудня 1908 року в місті Києві. Виховувався в дитячому будинку[1]. Художню освіту опановував в Київському художньому інституті, куди влаштувався 1928 року. 1932 року закінчив повний курс[1] (викладачі Карпо Трохименко, Михайло Козиу, Фотій Красицький, Володимир Денисов, Федір Кричевський). По розподілу після інституту потрапив до міста Луганська, де викладав у місцевому художньому училищі.
Під час німецько-радянської війни у 1941 році отримав бронь, був задіяний на камуфляжних роботах по маскуванню важливих об'єктів. Не встиг евакуюватись і опинився на тимчасово захоплених територіях. Переховувався у селах, де виконував малярські роботи[1], створював ікони й портрети на замовлення. 1943 року, по звільненню Ворошиловграда, організував в місті художньо-скульптурну майстерню. Мав державну радянську нагороду: медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
1949 року перебрався на проживання до міста Жданова. У 1950–1970-ті роки очолював художню студію при Палаці культури заводу «Азовсталь». Виховав не одне покоління маріупольських художників, серед яких Євген Скорлупін, Володимир Миски-Оглу, Олександр Бондаренко, Олег Ковальов, Юрій Муравйов, Тетяна Лисенко.
Жив у Жданові в будинку на вулиці Апатова № 139, квартира 29. Помер у Жданові 24 грудня 1982 року.
Працював в галузі станкового та акварельного живопису. Серед робіт:
- «Страта молодогвардійців» (1944);
- «Донецький степ» (1944);
- «Криголам» (1955);
- «Кавказ» (1950–1970-ті);
- «Любителі поезії» (1964);
- «Раціоналізатори» (1964—1965);
- «Вручення ордена Південній Магнітці» (1967).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1944 року.
Деякі роботи художника зберігаються в Луганському художньому та Маріупольському краєзнавчому музеях.
- ↑ а б в Буров С. Д. Художник Яков Никодимов // «Мариуполь. Былое». Маріуполь. ЗАТ Газета «Приазовский рабочий». 2003. стор. 320—326. [Архівовано 2021-09-27 у Wayback Machine.] ISBN 966-8208-06-04 (рос.)
- Никодимов Яків Іванович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 326.;
- Т. Ю. Булі. Никодимов Яків Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. — Т. 22 : Мр — На. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9362-5.
- Народились 19 грудня
- Народились 1908
- Уродженці Києва
- Померли 24 грудня
- Померли 1982
- Померли в Маріуполі
- Випускники НАОМА
- Члени Національної спілки художників України
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Українські живописці
- Радянські педагоги
- Радянські художники
- Радянські художники-пейзажисти
- Українські пейзажисти
- Художники Маріуполя
- Викладачі Луганського художнього училища
- Педагоги Маріуполя
- Акварелісти