Ноосфера (криголам)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ноосфера.
Ноосфера
Noosphere ship.jpg
Історія
Україна
Назва: Ноосфера
Власник: Національний антарктичний науковий центр
Оператор: Національний антарктичний науковий центр
Порт реєстрації: Україна Одеса
Отриманий: 2021
На службі: 2021
Ідентифікатор: UUEK
Статус: експлуатується
Історія
Велика Британія
Назва: RRS James Clark Ross
Власник: British Antarctic Survey
Оператор: British Antarctic Survey
Порт реєстрації: Фолклендські Острови Порт-Стенлі
Будівник: Swan Hunter, Волсенд, Англія Англія
Спуск на воду: 1 грудня 1990
Перше плавання: 1991
Знятий: 2021
Ідентифікатор: ZDLP
Основні характеристики
Клас і тип: криголам
Тип: науково-дослідне судно
Тоннаж:
Довжина: 99.04 м
Ширина: 18.85 м
Осадка: 6.30 м
Двигуни: дизель-електричний
Швидкість: 12 вз

Ноосфера (до 2021 — RRS James Clark Ross) — українське науково-дослідне судно-криголам, флагман українського науково-дослідного флоту. Належить Національному антарктичному науковому центру. Колишній флагман Британської антарктичної служби.

Історія[ред. | ред. код]

Криголам «Джеймс Кларк Росс» на пристані станції Ротера. Січень 2005 року
Криголам «Джеймс Кларк Росс»

Побудоване у 1990 році, на службі з 1991 року. У флоті Британської антарктичної служби замінило судно «Джон Біско» (RRS John Biscoe).

Назване на честь Джеймса Кларка Росса, британського моряка та полярного дослідника[1].

«Джеймс Кларк Росс» взяв участь у першому міжнародному дослідженні щодо оцінки запасів криля в атлантичній частині Південного океану. Отримані дані до цього часу використовуються в моделях оцінки криля[2].

У 1996 році судно доставило першу українську антарктичну експедицію на станцію «Академік Вернадський» («Фарадей»)[3].

7 липня 2021 року Кабінет Міністрів України виділив кошти на придбання судна для українських антарктичних експедицій[4]. Напередодні британський та український уряди домовилися про передачу судна за 5 мільйонів доларів США[5].

19 серпня 2021 року Національний антарктичний науковий центр та установа «Дослідження та інновації» Великої Британії, куди входить Британська антарктична служба, підписали акт про купівлю Україною криголаму[6].

30 серпня 2021 року в порту м. Фредеріксгавн (Данія) відбулася офіційна передача криголама Україні, й над ним було піднято синьо-жовтий прапор[7].

5 жовтня 2021 року криголам «Джеймс Кларк Росс» прибув до м. Одеси[8][9].

29 жовтня 2021 року судно отримало нову назву «Ноосфера», що тісно пов'язує його з українською антарктичною станцією, оскільки вчення про біосферу Володимира Вернадського, іменем якого названа станція, лягли в основу вчення про ноосферу[10][11].

28 січня 2022 року, криголам «Ноосфера» з порту Одеси відбув до Антарктиди в свій перший рейс під українським прапором. Згідно сервісу "MarineTraffic Live Ships Map" проміжковим пунктом рейсу стане порт Лас-Пальмас (Канарські острови, Іспанія), куди «Ноосфера» планує прийти о 07:00, 12 лютого 2022 року[12]. Капітаном судна став український спеціаліст Павло Панасюк, три механіки на криголамі залишилися з попередніх екіпажів судна, вони – громадяни Латвії і Великої Британії[13].

У квітні 2022 р. повідомлено, щр криголам "Ноосфера" повернувся в Чилі, здійснивши рейс до Антарктиди. Про це 21 квітня повідомили у Національному антарктичному науковому центрі. Це була перша подорож "Ноосфери" в Антарктику. Криголам забезпечив перезмінку українських антарктичних експедицій: доправив на українську станцію "Академік Вернадський" зимівників 27 Української антарктичної експедиції та забрав команду 26-ї, а також сезонний загін учених і технічних працівників. Крім того, криголам транспортував 140 тонн пального та понад 80 тонн різних вантажів – від річного запасу їжі до будматеріалів для продовження модернізації станції Вернадського [14]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Криголам має довжину — 99,04 м, ширину — 18,85 м, водотоннажність — 5 732 т[15].

Інциденти[ред. | ред. код]

На початку 2022 року, низка вітчизняних видань, діяльність яких присв'ячена актуальним подіям і новинам шиппінгу в світі та в Україні зокрема, звернули увагу на досить дивні обставини придбання та підготовки криголама «Ноосфера» в свій перший рейс до Антарктиди під українським прапором. Так, наприклад, інформаційне агенство USM "Ukrainian Shipping Magazine"[16], опублікувало розслідування Лілії Писарчук "«Ноосфера» корупції: хто приватизував український криголам"[17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ RRS James Clark Ross. British Antarctic Survey. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 2021-7-11. 
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  3. ↑ Криголам із Британії. Що відомо про купівлю наукового судна для антарктичної експедиції. suspilne.media. 7 липня 2021. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021. 
  4. ↑ Відродження українського наукового флоту: виділено кошти на криголам для антарктичних експедицій та досліджень Світового океану. mon.gov.ua. 7 липня 2021. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021. 
  5. ↑ Україна хоче купити криголама за $5 млн. glavcom.ua. 7 липня 2021. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021. 
  6. ↑ Україна придбала легендарний британський криголам. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021. 
  7. ↑ ​Над криголамом "Джеймс Кларк Росс" підняли український прапор (фото). LB.ua. 31 серпня 2021. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021. 
  8. ↑ Український криголам «Джеймс Кларк Росс» прибув в Одесу. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021. 
  9. ↑ Криголам «James Clark Ross» прибув до Одеси. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021. 
  10. ↑ «Ноосфера» і «Борис Олександров» — українським науковим суднам обрали національні назви. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021. 
  11. ↑ «Ноосфера» и «Борис Александров»: переданные Украине научно-исследовательские суда получили новые названия | Новости Одессы. dumskaya.net. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021. 
  12. ↑ JAMES CLARK ROSS (Ноосфера). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
  13. ↑ Український криголам вирушив до Антарктиди. 28.01.2022. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
  14. ↑ https://gordonua.com/ukr/news/society/ukrajinskij-krigolam-noosfera-uspishno-zavershiv-pershij-rejs-do-antarktidi-1605801.html Український криголам "Ноосфера" успішно завершив перший рейс до Антарктиди
  15. ↑ Україна хоче купити легендарний криголам James Clark Ross. Що це за судно Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine. ВВС
  16. ↑ Ukrainian Shipping Magazine. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  17. ↑ «Ноосфера» корупції: хто приватизував український криголам. 12.01.2022, 17:00. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ноосфера_(криголам)&oldid=35402771