Перейти до вмісту

Військово-морські сили Чилі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Військово-морські сили Чилі
Armada de Chile
Герб ВМС Чилі
Засновано1817 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни Чилі Редагувати інформацію у Вікіданих
НалежністьМіністерство національної оборони Чилі
ВидЗбройні сили Чилі
ТипВійськово-морські сили
Гарнізон/ШтабВальпараїсо
Командування
Головнокомандувач ВМС Чиліадмірал Енрікє Лярраньяга Мартін
ісп. Almirante Enrique Larrañaga Martin[1]

Медіафайли на Вікісховищі

Військово-морські сили Чилі (ісп. Armada de Chile) — один із видів Збройних сил Республіки Чилі, призначений для захисту територіальної цілісності, суверенітету та морських інтересів держави. ВМС Чилі є одними з найстаріших та найбільш технічно оснащених військово-морських сил у Латинській Америці.

До структури ВМС входять власне військово-морський флот, морська піхота, морська авіація, підрозділи спеціального призначення, а також Генеральне управління морських територій та торговельного флоту (ісп. Dirección General del Territorio Marítimo y de Marina Mercante — DIRECTEMAR). Остання структура виконує функції національної морської адміністрації та берегової охорони. Головна база та штаб-квартира військово-морських сил Чилі розташовані у місті Вальпараїсо.

Чилійський флот має унікальні традиції, сформовані під значним впливом британської військово-морської школи. Флот відіграв вирішальну роль у ключових історичних подіях країни, зокрема у Війні за незалежність та Тихоокеанській війні.

Сьогодні ВМС Чилі виконують широкий спектр завдань: від патрулювання виключної економічної зони та забезпечення присутності в Антарктиці до участі в міжнародних миротворчих місіях та навчаннях (таких як RIMPAC). Флот забезпечує безпеку судноплавства в одному з найскладніших морських регіонів світу, включаючи Магелланову протоку та протоку Дрейка[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Військово-морські сили Чилі мають тривалу та безперервну історію, що розпочалася разом із зародженням чилійської державності. Через унікальну географію країни — вузьку смугу суходолу між Андами та Тихим океаном із береговою лінією понад 4000 км — флот традиційно відігравав домінуючу роль у забезпеченні національної безпеки та територіальної експансії[3].

Заснування та Війна за незалежність (1817—1826)

[ред. | ред. код]

Офіційне створення флоту пов'язане з ініціативою верховного правителя Бернардо О'Гіґґінса, який після перемоги у битві при Чакабуко (1817) заявив: «Ця перемога і ще сто подібних нічого не варті, якщо ми не володіємо морем».

  • Перша ескадра: 26 лютого 1818 року була сформована Перша національна ескадра (ісп. Primera Escuadra Nacional) під командуванням Мануеля Бланко Енкалади. Першим флагманом став фрегат Lautaro.
  • Вплив Томаса Кокрена: Ключовий внесок у розвиток флоту зробив британський адмірал лорд Томас Кокрен, який очолив ескадру у 1818 році. Він запровадив британські стандарти підготовки та дисципліни. Під його командуванням чилійці захопили іспанську фортецю Вальдивія (1820) та забезпечили успіх Визвольної експедиції до Перу[4].

Тихоокеанська війна (1879—1884)

[ред. | ред. код]
Картина Томаса Сомеркейла "Потоплення "Есмеральди" Уаскаром" під час битви під Ікіке"

Тихоокеанська війна стала найважливішим конфліктом в історії чилійського флоту, в якому він протистояв об'єднаним силам Перу та Болівії.

  • Подвиг Артуро Прата: 21 травня 1879 року в битві при Ікіке застарілий корвет Esmeralda під командуванням капітана Артуро Прата вступив у нерівний бій з перуанським монітором Huáscar. Загибель Прата зробила його головним національним героєм Чилі.
  • Битва при Ангамосі: 8 жовтня 1879 року чилійські броненосці захопили монітор Huáscar, що забезпечило Чилі повне панування на Тихому океані та дозволило безперешкодно висадити війська для взяття Ліми[3].

Епоха дредноутів та світові війни

[ред. | ред. код]

Наприкінці XIX — на початку XX століття Чилі брала участь у південноамериканській «гонці морських озброєнь».

  • Лінкор «Almirante Latorre»: У Британії було замовлено один із найпотужніших лінкорів світу. Під час Першої світової війни він служив у британському флоті як HMS Canada, брав участь у Ютландській битві, а в 1920 році повернувся до складу ВМС Чилі.
  • Підводні сили: У 1917 році Чилі стала однією з перших країн регіону, що отримала підводні човни (тип H), заклавши основу для розвитку потужного підводного компоненту.

Холодна війна та модернізація

[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни флот патрулював нейтральні води та охороняв стратегічні маршрути постачання міді. У 1978 році, під час конфлікту з Аргентиною через острови в протоці Бігля, флот був приведений у стан повної бойової готовності, що стало важливим фактором стримування агресії.

Сучасний стан (XXI століття)

[ред. | ред. код]

На початку 2000-х років флот пройшов через програму докорінного оновлення корабельного складу — Proyecto Fragata.

  • Технологічна перевага: ВМС Чилі придбали сучасні фрегати британського (типи 22 та 23) та нідерландського (типи L та M) виробництва, оснащені сучасними системами ППО та протикорабельними ракетами.
  • Міжнародна активність: Сьогодні ВМС Чилі є одним із найбільш технічно оснащених флотів Латинської Америки. Флот регулярно бере участь у навчаннях RIMPAC та забезпечує постійну присутність Чилі в Антарктиці[4].

Структура

[ред. | ред. код]

Національна ескадра

[ред. | ред. код]

Національна ескадра (ісп. Escuadra Nacional) є головним оперативним з'єднанням надводних сил ВМС Чилі. Її основне призначення — завоювання панування на морі, захист морських комунікацій та проектування сили. Ескадра базується у Вальпараїсо і на сьогодні складається з восьми сучасних фрегатів, які за своїми можливостями є одними з найпотужніших у Південній півкулі.

Протягом 20202021 років склад ескадри був оновлений: замість фрегатів ППО типу «Якоб ван Хеємскерк» до строю увійшли австралійські фрегати класу «Аделаїда».

Тип Номер вимпелу Найменування У складі флоту Стан Примітки
Фрегаты
фрегат типу 22[en]
FF-19
«Альміранте Вільямс»
«Almirante Williams»
з 5 вересня 2003 року[5]
в строю
колишній Велика Британія HMS «Шеффілд» (F96)
фрегат типу 23
FF-05
«Альміранте Кокрейн»
«Almirante Cochrane»
з 22 листопада 2006 року[6]
в строю
колишній Велика Британія HMS «Норфолк» (F230)
фрегат типу 23
FF-06
«Альміранте Конделль»
«Almirante Condell»
з 28 травня 2008 року[7]
в строю
колишній Велика Британія HMS «Мальборо» (F233)
фрегат типу 23
FF-07
«Альміранте Лінч»
«Almirante Lynch»
з 27 березня 2007 року[8]
в строю
колишній Велика Британія HMS «Графтон» (F80)
фрегат типу «Якоб ван Хєємскєрк»[en]
FFG-11
«Капітан Прат»
«Capitán Prat»
з 17 липня 2006 року[9]
в строю
колишній Нідерланди Hr.Ms. «Вітте де Віт» (F813)
фрегат типу «Якоб ван Хєємскєрк»[en]
FFG-14
«Альміранте Ляторре»
«Almirante Latorre»
з 16 грудня 2005 року[10]
в строю
колишній Нідерланди Hr.Ms. «Якоб ван Хєємскєрк» (F812)
фрегат типу «Карєл Доорман»[en]
FF-15
«Альміранте Блянко Енкаляда»
«Almirante Blanco Encalada»
з 16 грудня 2005 року[11]
в строю
колишній Нідерланди Hr.Ms. «Абрахам ван дер Хюлст» (F832)
фрегат типу «Карєл Доорман»[en]
FF-18
«Альміранте Рівєрос»
«Almirante Riveros»
з 18 квітня 2007 року[12]
в строю
колишній Нідерланди Hr.Ms. «Тьєрк Хіддес» (F830)
Танкери
танкер типу «Хєнрі Джєй. Кайзєр»
AO-52
«Альміранте Монт»
«Almirante Montt»
з 10 лютого 2010 року[13]
в строю
колишній США USNS «Ендрю Хіґґінс» (T-AO-190)
танкер типу ДнВ +1A1 Продакт карріер EO[14]
AO-53
«Араукано»
«Araucano»
з 17 грудня 2010 року[15]
в строю
колишній Норвегія Шібс А/С Карландер «Слєтав»
колишній Чилі Сосьєдад Навьєра Ультрагас Лтда «Альпака»
Буксири
буксир типу «Вєрітас»
ATF-66
«Гальваріно»
«Galvarino»
з 20 листопада 1987 року[16]
в строю
колишній Данія Мерск «Травелєр»

Підводні сили

[ред. | ред. код]

Підводні сили (ісп. Fuerza de Submarinos) Чилі мають у своєму складі чотири дизель-електричні підводні човни. Два човни типу 209 німецького будівництва — «Сімпсон» і «Томпсон», і два франко-іспанські човни типу «Скорпен» — «О'Хіґґінс» і «Каррера». Місцем базування підводних сил є Талькауано.[17]

Тип Номер вимпелу Найменування У складі флоту Стан Примітки
Підводні човни
підводний човен типу «Скорпен»
SS-22
«Каррера»
«Carrera»
з 2005 року[18]
в строю
підводний човен типу «Скорпен»
SS-23
«О'Хіґґінс»
«O'Higgins»
з 2005 року[19]
в строю
підводний човен типу 209/1400-L
SS-20
«Томпсон»
«Thomson»
з 1984 року[20]
в строю
підводний човен типу 209/1400-L
SS-21
«Сімпсон»
«Simpson»
з 1982 року[21]
в строю

Морська авіація

[ред. | ред. код]

Морська авіація (ісп. Aviación Naval) Чилі здійснює функції оперативної підтримки надводних і підводних сил, а також сил морської піхоти. Для цього на її озброєнні є протичовнові, патрульні, транспортні, пошуково-рятувальні та навчальні літаки, а також бойові, багатоцільові та пошуково-рятувальні вертольоти.[22]

Тип Виробництво Призначення Кількість Примітки
Літаки
Lockheed P-3ACH Orion США США морський патрульний і протичовновий літак
CASA C-295MPA Persuader

CASA C-295ASW Persuader

Іспанія Іспанія морський патрульний літак

протичовновий літак

Embraer EMB-111AN Bandeirulha

Embraer EMB-111CN Bandeirante

Бразилія Бразилія патрульний літак

транспортний літак

CASA C-212 Aviocar Іспанія Іспанія транспортний літак
Cessna O-2A Skymaster США США патрульний літак
Pilatus PC-7 Turbo Trainer Швейцарія Швейцарія навчальний літак
Вертольоти
Aérospatiale AS.532 Cougar Франція Франція бойовий вертоліт
Aérospatiale AS.365 Dauphin Франція Франція багатоцільовий вертоліт
MBB Bo 105 Німеччина Німеччина багатоцільовий вертоліт
Bell 206AS США США багатоцільовий вертоліт

Корпус морської піхоти

[ред. | ред. код]

Корпус морської піхоти (ісп. Cuerpo de Infantería de Marina) Чилі виконує три основні функції: ведення бойових дій в морських десантах, берегова оборона та охорона військово-морських об'єктів і забезпечення правопорядку в місцях базування. Для вирішення цих завдань морська піхота використовує різні транспортні і десантні засоби, і має в своєму розпорядженні широкий спектр систем озброєння, зв'язку і спостереження за морським простором. Організаційно Корпус морської піхоти включає в себе експедиційну амфібійну бригаду чотирьохбатальйонного складу і два окремих загони берегової оборони.[23]

Експедиційна амфібійна бригада (ісп. Brigada Anfibia Expedicionaria)[24]

  • 21-й батальйон морської піхоти «Міллер» (ісп. Batallón Infantería de Marina N° 21 Miller)
  • 31-й батальйон морської піхоти «Альдеа» (ісп. Batallón Infantería de Marina N° 31 Aldea)
  • 51-й батальйон морської піхоти «Оляве» (ісп. Batallón Infantería de Marina N° 51 Olave)
  • 41-й батальйон морської піхоти «Уртадо» (ісп. Batallón Infantería de Marina N° 41 Hurtado)

Підрозділи берегової оборони

  • 1-й загін морської піхоти «Лінч» (ісп. Destacamento de Infantería de Marina Nº1 Lynch)
  • 4-й загін морської піхоти «Кокрейн» (ісп. Destacamento de Infantería de Marina Nº4 Cochrane)

Підрозділи охорони і правопорядку

  • Гарнізон охорони та правопорядку Ікіке (ісп. Guarnición de Infantería de Marina de Orden y Seguridad de Iquique)
  • Гарнізон охорони та правопорядку Магайянес (ісп. Guarnición de Infantería de Marina de Orden y Seguridad de Magallanes)
  • Гарнізон охорони та правопорядку Талькауано (ісп. Guarnición de Infantería de Marina de Orden y Seguridad de Talcahuano)

Амфібійне командування і військово-морського транспорту

[ред. | ред. код]
Тип Номер вимпелу Найменування У складі флоту Стан Примітки
Десантні кораблі
десантний корабель-док типу «Фудр»[en]
LSDH-91
«Саргенто Альдеа»
«Sargento Aldea»
з 22 грудня 2011 року[25]
в строю
колишній Франція «Фудр» (L9011)
малий десантний корабель типу «БАТРАЛ»
LST-92
«Ранкагуа»
«Rancagua»
з 8 серпня 1983 року[26]
в строю
малий десантний корабель типу «БАТРАЛ»
LST-95
«Чакабуко»
«Chacabuco»
з 27 травня 1986 року[27]
в строю

Командування спеціальних сил

[ред. | ред. код]

Командування сил спеціальних сил (ісп. Comando de Fuerzas Especiales) ВМС Чилі було утворено в 2006 році в результаті об'єднання Командування тактичних водолазів (ісп. Comando de Buzos Tácticos) ВМС Чилі та 51-ї групи диверсантів-десантників морської піхоти Чилі (ісп. Agrupación de Comandos de Infantería de Marina Nº 51) Спеціально відібрані й навчені бійці здатні діяти в будь-яких умовах і вирішувати широкий спектр завдань в інтересах Командування військово-морських операцій.[28]

Командування ракетних катерів

[ред. | ред. код]

Командування ракетних катерів (ісп. Comando de Misileras) у своєму складі три ракетних катери.

Тип Номер вимпелу Найменування У складі флоту Стан Примітки
Ракетні катери
ракетний катер типу «Са'ар 4»
LM-30
«Касма»
«Casma»
з 8 листопада 1979 року[29]
в строю
колишній Ізраїль AChY «Ромах»
ракетний катер типу «Са'ар 4»
LM-31
«Чіпана»
«Chipana»
з 30 грудня 1980 року[30]
в строю
колишній Ізраїль AChY «Кешет»
ракетний катер типу «Са'ар 4»
LM-34
«Ангамос»
«Angamos»
з 1 червня 1997 року[31]
в строю
колишній Ізраїль AChY «Решеф»

Прапори

[ред. | ред. код]

Знаки розрізнення

[ред. | ред. код]

Офіцери

[ред. | ред. код]
Категорії[32] Офіцери
Нарукавний знак
Чилійське звання Almirante Vicealmirante Contraalmirante Capitán de Navío Capitán de Fragata Capitán del Corbeta Teniente Primero Teniente Segundo Subteniente Guardiamarina
Код НАТО OF-9 OF-8 OF-7 OF-5 OF-4 OF-3 OF-2 OF-1 OF-1 OF-D
Український відповідник

Підофіцери і матроси

[ред. | ред. код]
Категорії[32] Підофіцери Матроси
Нарукавний знак немає
Чилійське звання Suboficial Mayor Suboficial Sargento Primero Sargento Segundo Cabo Primero Cabo Segundo Marinero Primero Grumete Naval
Код НАТО OR-9 OR-8 OR-7 OR-6 OR-5 OR-4 OR-3 OR-2
Український відповідник

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Almirante Enrique Larrañaga Martin. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  2. Directemar. Directemar - Armada de Chile (ісп.). Процитовано 17 грудня 2025.
  3. а б Armada de Chile. Historia de la Armada de Chile. armada.cl (ісп.). Процитовано 17 грудня 2025.
  4. а б Tromben, Carlos (2017). La Armada de Chile: una historia de dos siglos (ісп.). RIL Editores. ISBN 978-956-01-0431-1.
  5. FF-19 «Almirante Williams». Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
  6. FF-05 «Almirante Cochrane». Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 9 липня 2015.
  7. FF-06 «Almirante Condell». Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 9 липня 2015.
  8. FF-07 «Almirante Lynch». Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
  9. FFG-11 «Capitán Prat». Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 9 липня 2015.
  10. FFG-14 «Almirante Latorre». Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
  11. FF-15 «Almirante Blanco Encalada». Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
  12. FF-18 «Almirante Riveros». Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
  13. AO-52 «Almirante Montt». Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
  14. 1984 MT SLETHAV (2) (FRE541198401). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
  15. AO-53 «Araucano». Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 9 липня 2015.
  16. ATF-66 «Galvarino». Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
  17. Fuerza de Submarinos. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 21 березня 2015.
  18. SS-22 «Carrera». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  19. SS-23 «O´Higgins»[недоступне посилання]
  20. SS-20 «Thomson»[недоступне посилання]
  21. SS-21 «Simpson». Архів оригіналу за 25 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  22. Aviación Naval. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 21 березня 2015.
  23. Cuerpo de Infantería de Marina. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 21 березня 2015.
  24. Brigada Anfibia Expedicionaria. Архів оригіналу за 31 жовтня 2015. Процитовано 3 січня 2016.
  25. LSDH-91 «Sargento Aldea». Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 10 липня 2015.
  26. LST-92 «Rancagua». Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 3 січня 2016.
  27. LST-95 «Chacabuco». Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 3 січня 2016.
  28. Comando de Fuerzas Especiales. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 21 березня 2015.
  29. LM-30 «Casma». Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
  30. LM-31 «Chipana». Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 21 березня 2015.
  31. LM-34 «Angamos». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  32. а б Grados jerárquicos de Personal de Gente de Mar. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]