Перейти до вмісту

Нікітюк Леся Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікітюк.
Нікітюк Леся Іванівна
Ім'я при народженніЛеся Іванівна Нікітюк Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася19 жовтня 1987(1987-10-19) (38 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Хмельницький, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналістка, телеведуча, акторка, ведуча, учасник КВК Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХмельницька гуманітарно-педагогічна академія Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська, українська і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2009 — тепер. час
IMDbID 8698283 Редагувати інформацію у Вікіданих

Леся Іванівна Нікітюк (нар. 19 жовтня 1987(19871019), Хмельницький, Українська РСР) — українська телеведуча, журналістка, акторка, блогерка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася у Хмельницькому 19 жовтня 1987 року в родині Катерини Петрівни та Івана Івановича Нікітюків, робітників «Укрелектроапарату». Має брата Сергія. Після закінчення школи здобула вищу освіту в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії.

У грудні 2017 повідомила, що одружується, у 2019 весілля було скасовано.[1]

Зустрічалася з Дмитром Бабчуком, 2025 року заручилися[2]. 15 червня 2025 року народила сина Оскара.[3][4][5]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Під час навчання була учасницею команди КВК «Торнадо Люкс». Постановка «Галю, я в маршрутці» зібрала понад 6 млн переглядів на YouTube[6].

У 2009 році Леся Нікітюк з подругою Ольгою Панасенко у складі дуету «Малинки» виступала в гумористичній програмі «Бігуді шоу» на телеканалі ТЕТ. У 2011 році Нікітюк та Панасенко взяли участь в українському шоу «Розсміши коміка», де вибороли 10 тисяч гривень[7]. Вже наступного року дует вдруге взяв участь у шоу, де здобув головний приз 50 тисяч гривень. У 2013 році дует відвідав російську версію шоу та забрав звідти 250 тисяч рублів, того ж року вони втретє брали участь в українському шоу з результатом у 20 тисяч гривень.

2012—2017: ведуча

[ред. | ред. код]

У 2012 році Нікітюк була ведучою програми про подорожі «Орел і решка», де її співведучим був Андрій Бєдняков. Вона знімалася у двох сезонах шоу — четвертому та п'ятому.

У 2013 році на телеканалі К1 стартувала авторська програма Нікітюк про шоу-бізнес — «Леся-Здєся», у якій вона з'являлася на світських вечірках, модних показах та розповідала про життя українського бомонду.[8].

8 лютого 2015 року почався показ ювілейного, 10-го сезону передачі «Орел і решка», в якому Нікітюк брала участь разом з іншими колегами по шоу. 17 серпня того ж року в ефір вийшла друга частина ювілейного сезону «Орла і решки», де вона знову була співведучою.

Того ж року Нікітюк разом з Андрієм Бєдняковим, Регіною Тодоренко і Жанною Бадоєвою знімалася у музичному відео Світлани Лободи «Пора домой».

У 2015 році Нікітюк номінована на телевізійну премію «Телетріумф» як ведуча розважальної програми.

10 грудня 2015 року вона вирушила в навколосвітню подорож разом з «Орел і решка», але після 24-го випуску в травні 2016 року покинула шоу на користь свого нового проєкту.

18 вересня 2016 року відбулася прем'єра проєкту «Навколо М» на телеканалі «Інтер», в якому Нікітюк шукала найкращих чоловіків з усього світу.

2018—2022: Новий канал

[ред. | ред. код]

У лютому 2018 року Нікітюк стала новою ведучою розважальної телепрограми «Хто зверху?» на Новому каналі (у парі зі Сергієм Притулою), а вже у серпні ведучою відновленого інтелектуального шоу «Хто проти блондинок?» на тому ж телеканалі.[9][10] З 26 серпня Нікітюк брала участь у п'ятому сезоні «Танців з зірками» на 1+1, у парі з танцюристом Максимом Єжовим. У фіналі 25 листопада вони посіли друге місце.[11]

З 4 листопада по 23 грудня 2019 року на Новому каналі в ефір виходило тревел-шоу «Le маршрутка», ведучою якого була Нікітюк. У шоу вона розповідає про життя та побут сучасних українців, а також відкриває нові місця України.

Російське вторгнення 2022

[ред. | ред. код]

Після повномасштабного нападу РФ, Нікітюк почала випускати на Youtube пародійні пісні («Сіла птаха»[12], «Пісня про крейсер „Москва“»[13], а також — разом зі Степаном Гігою — «Цей сон»[14]).

У перші дні березня 2022-го Нікітюк облаштувала центр для переселенців[15] у Хмельницькому.

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

У 2018 році Нікітюк долучилася до фотопроєкту «Щирі. Свята», присвяченого популяризації українського народного костюму. Прибуток від продажу календарів було передано на реконструкцію музею[16]. Кожен місяць у календарі присвячено одному з традиційних українських свят, на яке вказують атрибути та елементи вбрання[17].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Кіно

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Пр.
2018 Монстри на канікулах 3 Еріка [18]
2024 Потяг у 31 грудня Яна
2025 Песики Яна [19]

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Канал Нотатки
2007 Дівчина місяця Грає себе (ведуча) Контакт
2009 Бігуді шоу Грає себе (комік) ТЕТ Дует «Малинки» (з Ольгою Панасенко)
2011—2012 Розсміши коміка Грає себе (учасниця) Інтер Дует з Ольгою Панасенко
2012—2013 Орел і решка Грає себе (ведуча)
2013 Розсміши коміка (Росія) Грає себе (учасниця) 1+1 Дует з Ольгою Панасенко (російська адаптація шоу)
Леся-Здєся Грає себе (ведуча) К1
Розсміши коміка Грає себе (учасниця) 1+1 Дует з Ольгою Панасенко
2015 — 2017 Орел і решка Грає себе (ведуча) Інтер
2016 Навколо М Грає себе (ведуча)
2018 — дотепер Хто зверху? Грає себе (ведуча) Новий канал
2018 Танці з зірками Грає себе (учасниця) 1+1 У парі з Максимом Єжовим
2018 — дотепер Хто проти блондинок? Грає себе (ведуча) Новий канал
2019 Шалена зірка Грає себе (ведуча)
Le Маршрутка Грає себе (ведуча)
2020 Маскарад (телешоу) Грає Коня (учасниця) 1+1
2022 Леся
2023 єПитання Грає себе (ведуча) Новий канал

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Рік Премія Номінація Робота Результат
2015 «Телетріумф» Ведучий/ведуча розважальної програми «Орел і решка» Номінація
2018 «Viva! Найкрасивіші» найкрасивіша жінка України Номінація
2018 «Людина року» Нова генерація року Номінація
2018 «Бал квітів» Ведуча року Перемога
2018 «Телетріумф» Ведучий / ведуча тематичної розважальної програма формату лайфстайл «Навколо М» (випуск Париж) Номінація
2018 «Cosmopolitan Awards» Ведуча року Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ На що зіркова хмельничанка Леся Нікітюк не жалкує грошей Хмельницький. khmelnychanka.info (укр.). Процитовано 15 жовтня 2020.
  2. ↑ Леся Нікітюк вперше висловилася про заручини з молодшим на 9 років коханим-військовим. tsn.ua (укр.). Процитовано 7 січня 2025.
  3. ↑ Леся Нікітюк виходить заміж - хто її наречений і як вони познайомилися: фото | Новини шоу-бізнесу. ТСН.ua (укр.). 6 січня 2025. Процитовано 20 червня 2025.
  4. ↑ Леся Нікітюк відклала весілля і назвала причину - фото. ТСН.ua (укр.). 3 березня 2025. Процитовано 20 червня 2025.
  5. ↑ Леся Нікітюк виписалася з пологового та показала перші фото з сином. ТСН.ua (укр.). 20 червня 2025. Процитовано 20 червня 2025.
  6. ↑ Постановка «Галя я в маршрутці» на YouTube.
  7. ↑ Леся и Оля опять жгут! - Рассмеши комика - Интер (ru-UA) , процитовано 21 лютого 2023
  8. ↑ «Леся-ЗдЄся» на YouTube.
  9. ↑ Хто зверху-7: смотреть 1 выпуск онлайн (эфир от 22.02.2018). tv.ua (російською) . 22.02.2018. Архів оригіналу за 28.08.2018. Процитовано 28.08.2018.
  10. ↑ «Хто проти блондинок?» через вісім років повертається з новою ведучою. novy.tv. 23.07.2018. Архів оригіналу за 25.07.2018. Процитовано 28.08.2018.
  11. ↑ Танці з зірками-2018: подробиці суперфіналу проекту. obozrevatel.com. 25.10.2018. Архів оригіналу за 26.10.2018. Процитовано 05.10.2019.
  12. ↑ Сіла птаха | Леся Нікітюк. YouTube. Юрист Владислава Лев. 26 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ Lesya Nikityuk (Леся Нікітюк) - Песня про крейсер "Москва" (Pesnya pro kreyser "Moskva"). YouTube. I love animals. 17 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. ↑ Цей сон цей сон!!! Леся Нікітюк & Степан Гіга (укр.), процитовано 9 червня 2022
  15. ↑ Школа від мера і бойлер від Педана: як Леся Нікітюк облаштовувала центр для переселенців. Новий канал. 16 травня 2022.
  16. ↑ Фотовиставка «Щирі. Свята». «Музей Івана Гончара». Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  17. ↑ Що українці на свята одягали: фотовиставка "Щирі. Свята". «BBC Україна». Процитовано 4 червня 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  18. ↑ Леся Нікітюк вирушила підкорювати Канни. novy.tv. Новий канал. (7 травня 2018). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  19. ↑ Песики. FILM.UA Group (укр.). Процитовано 3 лютого 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Нікітюк Леся Іванівна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікітюк_Леся_Іванівна&oldid=46595534