Обскурантизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Обскуранти́зм (мракобісся, від лат. obscurans «що затемнює», «що заморочує») — негативне ставлення до освіти і прогресу, відсталість, реакційність.

Анти-обскурантист: Йоганн Рейхлін

Термін «мракобесие» виник у Росії 19 ст. У країнах Західної Європи вживається термін «обскурантизм». Центральне місце в мракобіссі займає захист догм. Бувши явно лайливим, це слово застосовується не в його конкретнім значенні, хоча теоретично можливо його застосування в точному термінологічному змісті.

Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Мракобе́сие, Мраколю́бие — обскуранти́зм (-му), не́у́цтво, темнолю́бство, темнобіснува́ння (-ння). [1]

Етимологія[ред. | ред. код]

Етимологія терміну «обскурантизм» походить із французької мови: obscurantisme, чи від латинського obscurans, що означає «потемніння». Це навмисне ухиляння від фактів або повної інформації з деяких питань. Є дві загальні форми історичного та інтелектуального, позначення: 1) обмеження знань, спротив розповсюдженню знань, політика приховування знань від громадськості, і, 2) навмисне безвісти-хитромудрих стиль (як і в літературі і мистецтві) характеризується навмисною невизначеністю.

Термін обскурантизм випливає із самої назви сатири 16-го століття «Листи темних людей», що заснована на інтелектуальній суперечці між німецьким гуманістом Йоган Рейхліном і домініканськими ченцями, такими, як Йоганн Пфеферкорн, про те, чи всі єврейські книги повинні бути спалені, як нехристиянські. Раніше, в 1509 році ченець Йоганн Пфеферкорн отримав дозвіл від Максиміліана I (1486—1519 рр.), імператора Священної Римської імперії, щоб спалювати всі примірники Талмуду (єврейський закон і єврейська етика).

У вісімнадцятому столітті, філософи Просвітництва використовують термін «обскурантизм» («мракобісся»), щоб позначити консервативність ворогів, особливо релігійних ворогів, прогресивних просвітників.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Н. Кочан. Обскурантизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.508 ISBN 978-966-611-818-2
  • Б. Єленський. Обскурантизм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — С. 443. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.