Обскурантизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Обскуранти́зм (мракобісся, від лат. obscurans «що затемнює», «що заморочує») — негативне ставлення до освіти і прогресу, відсталість, реакційність.

Анти-обскурантист: Йоганн Рейхлін

Термін «мракобесие» виник у Росії 19 ст. У країнах Західної Європи вживається термін «обскурантизм». Центральне місце в мракобіссі посідає захист догм. Оскільки воно було явно лайливим, це слово застосовується не в його конкретному значенні, хоча теоретично можливе його застосування в точному термінологічному змісті.

Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Мракобе́сие, Мраколю́бие — обскуранти́зм (-му), не́у́цтво, темнолю́бство, темнобіснува́ння (-ння). [1]

Етимологія[ред. | ред. код]

Етимологія терміну «обскурантизм» походить із французької мови: obscurantisme, чи від латинського obscurans, що означає «потемніння». Це навмисне ухиляння від фактів або повної інформації з деяких питань. Є дві загальні форми історичного та інтелектуального позначення: 1) обмеження знань, спротив розповсюдженню знань, політика приховування знань від громадськості, і, 2) навмисне безвісти-хитромудрий стиль (як і в літературі та мистецтві) характеризується навмисною невизначеністю.

Термін обскурантизм випливає із самої назви сатири 16-го століття «Листи темних людей», що заснована на інтелектуальній суперечці між німецьким гуманістом Йоган Рейхліном і домініканськими ченцями, такими, як Йоганн Пфеферкорн, про те, чи всі єврейські книги повинні бути спалені, як нехристиянські. Раніше, в 1509 році чернець Йоганн Пфеферкорн отримав дозвіл від Максиміліана I (1486—1519 рр.), імператора Священної Римської імперії, щоб спалювати всі примірники Талмуду (єврейського закону і єврейської етики).

У вісімнадцятому столітті філософи Просвітництва використовують термін «обскурантизм» («мракобісся»), щоби позначити консервативність ворогів, особливо релігійних ворогів, прогресивних просвітників.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]