Овчаренко Іван Тихонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Тихонович Овчаренко
Овчаренко Іван Тихонович.jpg
Народження 16 (29) грудня 1909(1909-12-29)
Калачівка
Смерть 21 жовтня 1943(1943-10-21) (33 роки)
Вишгородський район, Україна
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukranian State.svg УНР
СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Освіта Військово-політична академія імені Ленінаd
Роки служби 1933—1935, 1942—1943
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank kapitan infobox.svg Капітан
Формування 340-ва стрілецька дивізія
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Медаль «За відвагу»

Іва́н Тихонович Овчаре́нко (нар. 16 (29) грудня 1909(19091229) — пом. 21 жовтня 1943) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир 2-го стрілецького батальйону 1144-го стрілецького полку 340-ї стрілецької дивізії (38-ма армія, Воронезький фронт), капітан. Герой Радянського Союзу (1944).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 16(29) грудня 1909 року в селі Калачівці, нині Онуфріївського району Кіровоградської області в селянській родині. Українець.

У 1919 році разом з батьками переїхав до Кривого Рогу, де навчався в школі, на робітфаці, працював у рудничій лікарні. У 1931 році обраний секретарем комсомольської організації рудника імені В. І. Леніна. У 1933 році призваний до лав РСЧА. Після демобілізації в 1935 році — знову на комсомольській роботі. З 1936 року — другий секретар Криворізького міськкому ЛКСМУ. Член ВКП(б) з 1937 року. У 1938 році призначений секретарем Дзержинського райкому КП(б)У, у 1939 році — інструктором Тернопільського обкому КП(б)У з кадрів.

З початком німецько-радянської війни в складі партійного активу евакуйований до Воронезької області. З 1941 року — слухач Військово-політичної академії імені В. І. Леніна. З травня 1942 року старший політрук І. Т. Овчаренко — в діючій армії. Воював на Західному і Воронезькому фронтах.

Особливо відзначився під час битви за Дніпро. В ніч з 1 на 2 жовтня 1943 року під нищівним артилерійським вогнем супротивника на рибальських човнах організовано, вміло і без втрат переправив свій підрозділ на правий беріг Дніпра. Раптовим сміливим кидком відкинув ворога на 2 кілометри західніше Дніпра, чим сприяв вдалому і швидкому форсуванню річки іншими підрозділами полку. Долаючи спротив супротивника, сміливим маневром оволодів лісовим масивом і сильно укріпленим вузлом спротиву ворога — висотою 109,4. Завдяки вмілому керівництву підрозділом перерізав шосейний шлях Лютіж — Демидів, вибив німців зі смуги лісу західніше села Лютіж і, форсувавши річку Ірпінь, зі своїм батальйоном оволодів селом Синяк. Всього за період з 2 по 10 жовтня 1943 року стрілецький батальйон під командуванням капітана І. Т. Овчаренка з боями просунувся вперед більше, ніж на 15 кілометрів, тим самим створивши плацдарм для вирішального наступального удару на Київ. Загинув у бою 21 жовтня 1943 року, відбиваючи ворожу атаку піхоти при підтримці танків[1].

Похований у братській могилі в селі Синяк Вишгородського району Київської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітанові Овчаренку Івану Тихоновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[2].

Також був нагороджений медаллю «За відвагу» (12.09.1943).

Література[ред. | ред. код]

  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 217—219.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]