Олександр Мошковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Мошковський
Alexander Moszkowski
Alexander Moszkowski.jpg
Ім'я при народженні Alexander Moszkowski
Народився 15 січня 1851(1851-01-15)[1][2][…]
Пілиця, Ґміна Пілиця, Заверцянський повіт, Сілезьке воєводство, Польща
Помер 26 вересня 1934(1934-09-26)[1][2][3] (83 роки)
Берлін, Третій Рейх[1]
Громадянство
Діяльність прозаїк
Мова творів німецька
Напрямок наукова фантастика
Жанр фантастика
Брати, сестри Моріц Мошковський

Commons-logo.svg Олександр Мошковський у Вікісховищі?

Олександр Мошковський (нім. Alexander Moszkowski; 15 січня 1851, Пілица Королівство Польське (нині Сілезьке воєводство, Польща) — 26 вересня 1934, Берлін) — німецький письменник, сатирик, комедіограф, журналіст, редактор, видавець, популяризатор науки польсько-єврейського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Олександр Мошковський народився у заможній єврейській родині, брат відомого композитора Моріца Мошковського. Дитинство провів у Бреслау. Отримавши освіту, відправився в Берлін, де у 1877—1886 роках співпрацював з сатиричним виданням «Berliner Wespen» [4] («Берлінські оси»). Після сварки з видавцем пішов з редакції, заснував і редагував власний гумористичний журнал «Lustige Blätter» [5](«Веселі сторінки»), що виходив до виникнення Веймарської республіки.

Олександр Мошковський дружив з багатьма відомими людьми Берліна, у тому числі, з Альбертом Ейнштейном. В результаті довгих бесід з фізиком, написав книгу «Ейнштейн. Погляд на світ його думок» («Einstein. Einblicke in seine Gedankenwelt»[6]), що стала однією з перших спроб популяризації теорії відносності. Книга була зустрінута з великим інтересом у читачів, вийшла значним накладом і відома понині. Придбав у Німеччині ім'я талановитого і дотепного письменника і філософа.

Крім того, Олександр Мошковський — автор багатьох сатиричних та гумористичних творів і п'єс, які мали успіх. Один з найвідоміших німецьких гумористів, Олександр Мошковський, створив особливий тип гумористичної рецензії про явища музичного життя («Anton Notenquetscher»).

У 1922 році написав науково-фантастичний роман «Острови мудрості» (нім. «Die Inseln Weisheit der»)[7], яка написана в стилі «Мандрів Гуллівера» Дж. Свіфта, в якій передбачав створення мобільних телефонів і голографії, прискорення нашого сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

У повісті описав, як на островах Сарагалла, розташованих в районі Гаваїв, панує швидкість з метою економії часу і широко поширена загальна механізація. Передбачення письменника про світ майбутнього, посилалися на роботи футуристів.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Marinirte Zeitgeschichte, Gesammelte Humoresken (1884)
  • Anton Notenquetscher's Lustige Fahrten (1895)
  • Das Buch der 1000 Wunder (1916)
  • Sokrates der Idiot (1917)
  • Der Sprung über den Schatten (1917)
  • Die Ehe im Rückfall und andere Anzüglichkeiten (1918)
  • Das Geheimnis der Sprache (1920)
  • Die Welt von der Kehrseite (1920)
  • Der Venuspark, Phantasien über Liebe und Philosophie (1920)
  • Fröhlicher Jammer, Ein Vortrags-Brevier (1922)
  • Das Panorama meines Lebens (1924)

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]