Олсуф'єв Микола Григорович

Микола Григорович Олсуф'єв
М. Г. Олсуф'єв. 1955 рік М. Г. Олсуф'єв. 1955 рік
Народився	9 лютого 1905(1905-02-09) Марковичи Волинської губернії
Помер	18 вересня 1988(1988-09-18) (83 роки) Москва
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	СРСР, Росія
Діяльність	зоолог, ентомолог
Alma mater	Ленінградський Інститут прикладної зоології і фітопатології
Галузь	ентомологія паразитологія
Заклад	Інститут епідеміології і мікробіології Академії медичних наук СРСР
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Відомий завдяки:	роботам із вивчення ґедзів та розробкою заходів боротьби з туляремією
Батько	Grigory Vasilievich Olsoufieffd
Нагороди

Мико́ла Григо́рович Олсу́ф'єв (9 лютого 1905, Марковичи, Волинська губернія, Російська імперія — 18 вересня 1988, Москва) — радянський ентомолог, паразитолог і епідеміолог, який народився в Україні.

Життєпис

Народився 9 лютого 1905 року у селі Марковичи Волинської губернії. У 1921 році він закінчив гімназію у Пензі, у 1925 році поступив до Ленінградського інституту прикладної зоології та фітопатології. Після його закінчення (1930) працював у Всесоюзному НДІ захисту рослин, а 1933 року переїхав до Москви. Після переводу сюди ж з Ленінграда Всесоюзного інституту експериментальної медицини (1934) працював у ньому. Тут він захистив докторську дисертацію (1939) і був обраний професором (1941).

Під час Другої світової війни служив у Радянській армії майором медичної служби, опікуючись протиепідемічними заходами у Середньоазійському та Туркестанському військових округах. З 1946 року і до кінця життя М. Олсуф'єв завідував лабораторією туляремії в Інституті епідеміології і мікробіології Академії медичних наук СРСР. Помер 18 вересня 1988 року, похований на Ваганьковському кладовищі у Москві.

Сім'я

Батько Гри­го­рій Ва­силь­ович Олсуф'єв (1875–1957) походив з старовинного дворянського роду. У 1910 роках працював діловодом у Пен­зен­ському відділку Селянського поземельного бан­ку. Ентомолог-аматор, дійсний член Російського ен­то­мо­ло­гічного товариства, автор праць «Крат­кое ру­ко­во­дство для со­би­ра­ния на­се­ко­мых» (1913), «Об­зор брон­зо­вок Кав­ка­за и со­пре­дель­ных стран» (1916) та інших. Емігрував з дружиною (другий шлюб) до Франції у 1928 році, потім працював ентомологом у Марокко, з кінця 1920-х років жив і працював на Мадагаскарі, де і помер.

Мати Анна Олександрівна Олсуф'єва (у дівоцтві Соломирська) (близько 1880-1946) з Г. В. Олсуф'євим розлучилася (1913), повторно вийшла заміж і Микола Григорович виховувався у її новій родині.

Сестра Оль­га Гри­горів­на Богораз (літературний псевдонім Ал­ла Зіміна) (1903, Козлово, Зарайського повіту Рязанської губернії – 1986) — по­етка, ак­три­са, те­ат­раль­ний ре­дак­тор, бард. Працювала у Боль­шому те­ат­рі в Москві (1922–23), на сту­дии «Меж­раб­помфільм». У 1936 зааре­што­ва­на і засуджена на три роки за контр­ре­во­люційну агіта­цію. Строк відбувала у Воркутлазі, за два роки піс­ля звільнення доб­ро­віль­но повер­ну­лася до Воркути. Дружина Й. А. Богораза і мати правозахисниці Л. Й. Богораз. Жила із чоловіком у Воркуті(1941—1949). у 1944—1948 висту­па­ла у музично-дра­ма­тичному театрі ком­біна­ту «Вор­ку­та­вугілля», в Ігар­ці (1949–51), Ко­ряж­мі (1954—1957), потім у Мо­ск­ві. Ав­торка понад 1000 пісень, серед яких «Гімн ста­рих вор­ку­тян» (не­офіційний гімн міста). Реа­біліто­ва­на 30.12.1956.

Брат Василь Григорович Олсуф'єв (1910-1982)

Донька Еле­о­но­ра Ми­ко­лаївна (нар. 1930), лікар-пе­діатр, зав. клінічною ла­бо­ра­то­рією дитячої міської клінічної лікарні ім. Н. Ф. Філа­то­ва у Мо­ск­ві.

Донька Євгенія Ми­ко­ла­їв­на (нар. 1946), хімік-син­те­тик, професор (2011), провідний науковий співробітник НДІ з пошуку нових антибіотиків імені Г. Ф. Гаузе (Москва).

Донька Оле­на Ми­ко­ла­ївна (нар. 1954), ху­дож­ни­ця.

Науково-дослідна робота

Найголовніші праці М. Олсуф'єва здійснено у галузі ентомології та паразитології. Він був знаним фахівцем у вивченні ґедзів, описавши два їх нових роди та близько 40 видів, як нові для науки. Він також розробив теоретичні засади і практичну систему профілактики небезпечної інфекційної хвороби туляремії. Микола Григорович є автором понад 300 наукових праць, серед яких шість монографій. В тому числі фун­даментальні зведення з ґедзів у се­рії «Фау­на СРСР» (1937; 2-е видання — 1977), «Ту­ля­ре­мія и заходи з її попередження» (3-є видання, 1959), «Гео­гра­фія при­род­но-осередкових хвороб людини у зв'я­зку з завданням їх про­філак­ти­ки» (1969, у співавторстві з Б. П. Доб­ро­хо­то­вим, В. В. Анань­їним та ін.), «При­род­на осередковість, епіде­міо­ло­гія і про­філак­ти­ка ту­ля­ре­міїи» (1970, разом з Т. Н. Ду­наєвою), «Так­со­но­мія, мік­ро­біо­ло­гія и ла­бо­ра­тор­на діаг­но­сти­ка з­бу­дника ту­ля­ре­мії» (1975) та інші.

1957 року М. Олсуф'єва обрано членом-кореспондентом Академії медичних наук СРСР. За його науковим керівництвом підготовлено 23 кандидатських та 10 докторських дисертацій. Його ентомологчну (12742 екземпляри комах) передано до Зоомузею Московського університету.

М. Г. Олсуф'єва нагороджено орденом Вітчизняної війни 2-го ступеню, двома орденами Трудового Червоного Прапора, Золотою медаллю ім. Є. Н. Павловського, орденом Кирила і Мефодія II ступеню (Болгарія) і почесним дипломом наукового товариствам Пуркин'є (Чехословаччина).