Воркутинський ВТТ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Воркутлаг)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воркутинське кільце

Воркутинський ВТТ (рос. Воркутлаг, Воркутпечлаг) — структурна одиниця системи виправно-трудових таборів Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР (ГУЛАГ НКВС).

«Штрафний ізолятор» у таборі в Воркуті (1945 р.)

Виділений зі складу Ухто-Печорського ВТТ 10 травня 1938 року. Управління табору знаходилось у Воркуті.
До складу Воркутлага Інта входила окремим підрозділом, 17 листопада 1941 року був організований самостійний табір Інталаг, на базі якого пізніше створили особливий табір № 1 «Мінеральний» (Мінлаг). Це був найбільший острів Архіпелагу ГУЛАГ на території європейської Півночі Росії аж до його ліквідації у 1953 році. Також 1947 року утворили особливий табір, де утримувались німецькі військові злочинці.

Виробництво[ред. | ред. код]

Промисловий комплекс концтабору у Воркуті (Фото з колекція Томаса Кізні)
  • шахтне будівництво, вуглевидобуток;
  • баржобудівництво на річці Печора, підсобні с/г роботи (на 09.09.1942 року);
  • підготовка до пром. освоєння Харбейського молібденового родовища, в тому числі буд-во ЛЕП Воркута-Харбей, дослідної збагачувальної ф-ки, автодороги;
  • виробництво молібденового концентрату Полярно-Уральським управлінням комбінату «Воркутауголь»;
  • будівництво ТЕЦ, в 1952 р.
  • робота на вугільних шахтах № 2, 4, 5, 17, 18, 25, 26, 27, на збагачувальній фабриці шахти № 17, будівництво шахт № 19 та № 1-2;
  • буд-во та ремонт залізничних шляхів, об'єктів Полярно-Уральського управління;
  • дорожнє і житлове буд-во, робота на лісозаводі, на ремонтному, деревообробному, цементному і хутро. з-дах, на з-ді будматеріалів, в геологорозвідувальному упр.;
  • бурові та вантажно-розвантажувальні роботи, виробництво ширвжитку, робота в радгоспах.[1]

До робіт залучалися і вільнонаймані. Однак на початковому етапі ув'язнених було набагато більше і використовувалися вони на найважчих роботах. Лише на початку 1950-х років кількість вільнонайманих на шахтах Воркути зрівнялася з кількістю ув'язнених.

Воркутинське повстання[ред. | ред. код]

27 березня 1953 року вийшов Указ Верховної Ради СРСР «Про амністію» всіх ув'язнених, чий термін не перевищував 5 років, крім засуджених на 10-25 років за бандитизм, умисне вбивство, за контрреволюційні злочини і за розкрадання соціалістичної власності в особливо великих розмірах. В першу чергу з таборів звільнялися неповнолітні, вагітні жінки і жінки, які мають малолітніх дітей, люди похилого віку та інваліди. До іноземних громадян амністія застосовувалася на загальних підставах. Указ був опублікований 29 березня 1953 року. Дія амністії на політичних в'язнів цього табору не поширювалася.

У повстанні взяло участь, за різними оцінками, від 15 до 20 тисяч в'язнів, в переважній більшості — засуджені за сумно відомою «політичною» 58-ю статтею. Серед них були не лише репресовані у 1930-х — 1940-х роках «вороги народу», але й ті, що перебував в полоні або оточенні і через це були звинувачені в шпигунстві — радянські офіцери, вояки українських та прибалтійських військових формувань.

Відомі ув'язнені[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література за темою[ред. | ред. код]

  • Юкка Рислаккі. Воркута! Повстання у виправно-трудовому таборі / переклад з фінської мови Юрія Зуба. — Львів : Ліпопис, 2015. — 370 с. — ISBN 978-966-8853-52-4.

Посилання[ред. | ред. код]