Ґедзі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ґедзі
Ґедзь роду Tabanus
Ґедзь роду Tabanus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Надклас: Гексаподи (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Новокрилі (Neoptera)
Ряд: Двокрилі (Diptera)
Надродина: Tabanomorpha
Родина: Ґедзі (Tabanidae)
Підродини / роди
Підродина Chrysopsinae: Підродина Pangoniinae: Підродина Tabaninae: Incertae cedis
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 130934
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7205
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Tabanidae

Ґедзі (Tabanidae) — родина двокрилих комах, імаго яких (тільки самки) в більшості випадків є компонентом комплексу гнусу. Зараз в світовій фауні налічується близько 3500 видів ґедзів, на території колишнього СРСР біля 200 видів. Численні в лісовій зоні, степах і пустелях, тримаються зазвичай по берегах річок і озер. Викопні ґедзі відомі з часу Олігоцену.

Опис[ред.ред. код]

Довжина тіла — 0,8-3 см (залежить від виду). Тіло — компактне, голова і переливчасті очі — великі. Ґедзі мають коротке компактне тіло і масивну голову з великими опуклими очима, що переливаються зеленим, червоним і фіолетовим кольорами, які утворюють плями та смуги. Ротовий апарат — колючо-смоктальний. Деяких представників родини ґедзів можна вважати найбільшими двокрилими комахами, що мешкають у Центральній Європі. Влітку ґедзів можна спостерігати в багатьох місцях - в полі, на луках, лісовій галявині, вздовж доріг і поблизу водоймищ. Самки особливо агресивно поводять себе перед настанням грози. Більшість видів ґедзів наближаються до жертви беззвучно, однак деякі види, наприклад, звичайна дощівка, сповіщають про себе глухим низьким дзижчанням. Бичачий ґедзь при польоті також видає гучне дзижчання.

Розмноження[ред.ред. код]

Шлюбний період залежить від виду; у Європі — влітку. Кількість яєчок — 100-1 000. Інкубаційний період яйця — 1-3 тижні; час розвитку личинки залежить від ареалу. Дорослі ґедзі живуть недовго, проте не помітити їх майже неможливо. Повний життєвий цикл ґедзя складається з декількох стадій і є досить тривалим. Самки ґедзів відкладають пакетики, що містять зазвичай по 100 —1 000 яєць, на вологу поверхню листя або частини водних рослин, що виступають над поверхнею води, у вологому ґрунті або в гнилій деревині. Видовжені білі яйця з часом темнішають. Через декілька тижнів з яєць на світ з'являються личинки. Личинки дощівок живуть у воді, а личинки бичачого ґедзя — у ґрунті на глибині до десяти сантиметрів. У личинок є все, що необхідно для виживання, тож личинкова стадія триває досить довго. Час розвитку личинок залежить від багатьох факторів: температури, вологості та наявності корму. При бідному раціоні личинка починає прясти кокон пізніше. Личинки ґедзів голодують протягом декількох місяців і так переживають зиму. У засушливих районах личинки рятуються від висихання, зариваючись у мул. Через певний час личинки готуються перетворитися на дорослих комах. Облюбувавши сухий куточок, личинка пряде в ньому кокон. Стадія лялечки триває від одного до трьох тижнів. Після виходу з кокону комаха розправляє і сушить крила, а через три години вже може здійснити свій перший політ. Першими з коконів з'являються самці. Пізніше, коли виклюнуться самки, самці збираються в рій і літають понад водою, вологими лугами й кронами дерев. Самки приєднуються до рою і паруються із самцями. Потім запліднені самки летять на пошуки жертви, щоб насититися її кров'ю, яка їм вкрай необхідна. Через декілька днів самки починають відкладати яйця.

Поведінка[ред.ред. код]

Літають беззвучно. Самці живляться нектаром і пилком; самки — кров'ю; личинки рослиноїдні або хижі, залежно від виду. Тривалість життя: від 3 до 6 тижнів.

Живлення[ред.ред. код]

Усі ґедзі підтримують свою життєдіяльність, споживаючи їжу у рідкому стані — це нектар, рослинні соки або кров тварин. Нектар і рослинні соки забезпечують потреби у поживі для ґедзів обох статей. Цікаво, що деякі види ґедзів мають дуже довгі хоботки. Так, наприклад, хоботки індійського ґедзя навіть удвічі довші за тіло! Самці ґедзів харчуються нектаром, цукристими виділеннями попелиць і червів. Самки деяких видів ґедзів також, як і самці, харчуються соками рослин, але для розвитку запліднених яєчок самкам необхідні речовини, що є присутні у крові ссавців. Все ж, люди помилково вважають, що всі ґедзі — це шкідливі кровососи. Потреба у багатій на білок крові ссавця у самки ґедзя виникає відразу ж після запліднення, оскільки з білку в її організмі утворюється життєво необхідний для зародків жовток. Як жертву самки ґедзів вибирають, зазвичай, великих ссавців: велику рогату худобу, оленів, коней, рідше людину. Окремі види ґедзів харчуються навіть кров'ю крокодилів і черепах. Укуси самок ґедзів досить болючі, тому що ці комахи мають дуже товсті хоботки і рана від укусу є чутливою. До речі, залежно від розміру, самка висмоктує з ранки від двадцяти до двохсот міліграмів крові. Щоб ранка не затягувалася, самка ґедзя вводить у неї слину, яка перешкоджає зсіданню крові. Самці ґедзів усіх видів харчуються виключно рослинними соками.

Зв'язок з людьми[ред.ред. код]

Ґедзі — дуже поширені у світі кровососні комахи. У великій кількості вони спроможні спричинити припинення польових робіт у денний час. Люди інколи вимушені працювати в полі вночі, щоб уникнути укусів цих набридливих комах. Місце укусу ґедзя набрякає й довго свербить. На відміну від ранки, що лишається після укусу комара, ранка, що виникає після нападу ґедзя, є досить глибокою. Ґедзі передають інфекційні захворювання, наприклад, туляремію.

Поширення[ред.ред. код]

Ґедзі поширені всюди, за винятком пустель. Велика кількість видів сконцентрована в тропічних районах земної кулі. Ґедзі населяють майже всі види біотопів і скрізь докучають тваринам і людині. У деяких місцях їхня чисельність утримується в певних межах через посухи й невелику кількість тварин.

Цікаво[ред.ред. код]

  • Ґедзь — найбільше двокриле створіння Центральної Європи, завдовжки до 2,5 см.
  • Самки ґедзів, які літають у пошуках жертви, передусім реагують на великі об'єкти, що рухаються, тому можуть нападати не тільки на худобу на пасовиськах, але й на автомобіль, що їде зі швидкістю до 40 км/год.
  • Самки ґедзів можуть жалити людей, які пливуть у човні на відстані кількох сотень метрів від берега.
  • Укуси ґедзів болючі, оскільки хоботки цих комах не просто проникають під шкіру, але також торкаються й нервових закінчень. Слина, що її вводить комаха в ранку, викликає сильне свербіння.
  • Ґедзі нападають на дрібних ссавців, ящірок-варанів. Вони не гребують і трупами тварин в перші 2-3 доби після їхньої загибелі.