У 1150 році видана за спадкоємця галицького князя Володимирка Володаревича, Ярослава Осмомисла. Цей шлюб мав велике значення для Русі у середині XII ст., оскільки дав Юрію Долгорукому надійного союзника в боротьбі за Київ з Ізяславом Мстиславичем в особі свого свата Володимирка та його сина Ярослава. Однак шлюб Ярослава з Ольгою фактично розпався у середині 1160-х рр. У 1171 р. Ольга з сином втекла у Польщу, звідки перебралася на Волинь. Після загибелі Настаськи Чагрович у листопаді 1171 р. вона повернулася у Галич, але вже у 1173 р. їй з дітьми довелося знову втікати у Луцьк, звідки вони перебралися до Торчеська. Далі Ольга виїхала у Владимир на Клязьмі. Тут 25 жовтня1179 р. хрестила племінницю Збиславу-Пелагію. Пізніше стала черницею під іменем Єфросинії.