Омельчук Сергій Аркадійович
Сергій Омельчук | |
---|---|
Народився | 29 вересня 1975 року Україна |
Місце проживання | ![]() |
Громадянство | ![]() |
Національність | Українець |
Галузь | Лінгводидактика |
Заклад | Херсонський державний університет |
Посада | |
Вчене звання | доцент |
Науковий ступінь | доктор педагогічних наук |
Нагороди |
Омельчук Сергій Аркадійович (29 вересня 1975, м. Херсон) — вітчизняний учений у царині української лінгводидактики. Доктор педагогічних наук (2015), доцент (2008), дійсний член Української академії акмеології (2009). Професор Херсонського державного університету. Людина року Херсонщини (2001 р.). Член Усеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури.
Зміст
Наукова діяльність[ред. • ред. код]
- У 2003 року захистив кандидатську дисертацію з теми „Формування мовленнєво-комунікативних умінь учнів основної школи на завершальному етапі вивчення синтаксису”.
- У 2004 році присуджено науковий ступінь кандидата педагогічних наук зі спеціальності „Теорія і методика навчання (українська мова)”.
- У 2008 року присвоєно вчене звання доцента кафедри теорії і методики викладання гуманітарних дисциплін.
- У 2009 року обрано академіком Української академії акмеології по відділенню „Акмеологія мови”.
- У 2014 року захистив докторську дисертацію з теми „Методика навчання морфології української мови в основній школі на засадах дослідницького підходу”.
- У 2015 року присуджено науковий ступінь доктора педагогічних наук зі спеціальності „Теорія і методика навчання (українська мова)”.
- Член двох спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора (кандидата) педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова) в Херсонському державному університеті й Київському університеті імені Бориса Грінченка.
- Заступник головного редактора збірника наукових праць Херсонського державного університету "Південний архів" (Філологічні науки)
- Член редакційних колегій науково-методичного журналу МОН України «Дивослово», науково-методичного журналу Інституту педагогіки НАПН України «Українська мова і література в школі», науково-методичного та літературно-мистецького журналу МОН України «Українська мова й література в школах України», наукового журналу Київського університету імені Бориса Грінченка «Неперервна освіта: акмеологічні студії».
Основні наукові праці[ред. • ред. код]
Автор понад 250 наукових і науково-методичних праць, зокрема 60 навчальних посібників з методики навчання української мови в закладах загальної середньої освіти, співавтор підручників 10 "Українська мова" для 5-9-х класів.
- Омельчук С. Навчання морфології української мови на засадах дослідницького підходу : теорія і практика : монографія / Сергій Омельчук. – К. : Генеза, 2014. – 368 с.
- Омельчук С.А. Практикум з правопису української мови : система дослідницьких вправ : навч. посібник / С.А.Омельчук. – К. : Грамота, 2015. – 224с.
- Омельчук С.А. Уроки української мови для 7 класу : навч. посіб. / С. А. Омельчук. – К. : Дивослово, 2016. – 256 с.
- Омельчук С.А. Уроки української мови для 8 класу: навч. посіб. / С. А. Омельчук. – К. : Дивослово, 2017. – 248 с.
- Омельчук С. Нормативне вживання в науковому лінгводидактичному дискурсі віддієслівних іменників на -ння / Сергій Омельчук // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика": зб. наук. пр. – 2017. – Вип. 27. – С. 39–49.
- Омельчук С. Функціювання в сучасній українській мові прийменниково-іменникових конструкцій на позначення дефісного написання слів / Сергій Омельчук // Дивослово. – 2016. – № 5. – С. 21–26.
- Омельчук С. Поняттєво-семантичні зв’язки в категорійному апараті сучасної української лінгводидактики / Сергій Омельчук // Українська мова і література в школі. – 2016. – № 4. – С. 8–11.
- Омельчук С. Українська лінгводидактична термінологія з погляду нормативності / Сергій Омельчук // Українська мова. – 2015. – № 1. – С. 50–59.
- Омельчук С. Нормативність у структурі сучасного наукового тексту педагогічного спрямування / Сергій Омельчук // Українська мова і література в школі. – 2015. – № 1. – С. 49–61.
- Омельчук С. Функціювання терміносполук зі збірним числівником у царині української лінгвометодики / Сергій Омельчук // Дивослово. – 2015. – № 7–8. – С. 18–20.
Відзнаки[ред. • ред. код]
- Присвоєно почесне звання „Краща людина року Херсонщини – 2001”
- Переможець обласного й лауреат Усеукраїнського конкурсу „Учитель року – 2002” в номінації „Українська мова й література”.
- Почесна грамота голови Херсонської обласної державної адміністрації (2005 рік),
- Почесна грамота Національної академії педагогічних наук України (2017 рік)
- Відмінник освіти України (2006 рік).
- Нагрудний знак «Петро Могила» (2009 рік).
- Нагрудний знак МОН України «За наукові та освітні досягнення» (2017 рік).
Праці про Сергія Омельчука та науковий доробок його[ред. • ред. код]
- Голобородько Є.П. Портрет чоловіка в шкільному інтер’єрі / Є.П. Голобородько // Методичні діалоги. - 2006. - № 12. - С.22-24.
- Городенська К. Нові засади навчання морфології / Катерина Городенська // Дивослово. – 2014. – № 6. – С. 57–58.
- Караман С. Навчання морфології має бути дієвим, інтенсивним та продуктивним / Станіслав Караман // Українська мова й література в школах України. – 2014. – № 5. – С. 70–71.
- Романенко Ю. Опановуємо методику створення дослідницьких завдань (дослідження-абстрагування) / Юлія Романенко // Дивослово. – 2015. – № 6. – С. 24–26.
- Романенко Ю. Опановуємо методику створення дослідницьких завдань (дослідження-аналіз та дослідження-порівняння) / Юлія Романенко // Дивослово. – 2015. – № 9. – С. 16–17.
- Романенко Ю. Опановуємо методику створення дослідницьких завдань (дослідження-відновлення) / Юлія Романенко // Дивослово. – 2016. – № 1. – С. 33–34.
- Романенко Ю. Опановуємо методику створення дослідницьких завдань (дослідження-класифікація) / Юлія Романенко // Дивослово. – 2016. – № 6. – С. 27–28.
Див. також[ред. • ред. код]
Херсонський державний університет
Покликання[ред. • ред. код]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
|