Омелічев Броніслав Олександрович

Омелічев Броніслав Олександрович
Народився	29 січня 1935(1935-01-29) (89 років) село Яруново Кубіно-Озерського району Північного краю РРФСР, тепер село у складі Вологодського району Вологодської області, Російська Федерація
Країна	СРСР  Росія
Національність	росіянин
Місце проживання	Москва
Діяльність	військовослужбовець, політик
Alma mater	Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Знання мов	російська
Заклад	Ленінградський військовий округ і Головне оперативне управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації
Військове звання	генерал-полковник
Партія	КПРС
Нагороди

Броніслав Олександрович Омелічев (нар. 29 січня 1935(19350129), село Яруново Кубіно-Озерського району Північного краю РРФСР, тепер село у складі Вологодського району Вологодської області, Російська Федерація) — радянський військовик, генерал-полковник (29.10.1987). Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Біографія

Народився у селянській родині. Батько був призваний в Червону Армію з початку німецько-радянської війни, загинув на фронті. Мати працювала вчителькою молодших класів у школі.

З 1943 року навчався у початковій школі, з 1947 року — у Високовській семирічній школі, з 1950 року — в чоловічій середній школі № 15 міста Вологди. Закінчив її в 1953 році.

З 1953 року — в Радянській армії. У 1956 році закінчив Череповецьке військове училище. З 1956 по 1964 роки служив у 268-му мотострілецькому полку 69-ї стрілецької дивізії: командир розвідувального взводу, командир роти. Потім служив в інших частинах і з'єднаннях.

Член КПРС з грудня 1960 по серпень 1991 року.

У 1968 році закінчив командний факультет Військової академії імені Фрунзе, у 1975 році — Військову академію Генерального штабу Збройних сил СРСР імені Ворошилова.

З 1975 року командував полком, був начальником штабу і командиром 35-ї мотострілецької дивізії в Групі радянських військ у Німеччині, в 1979 році — начальником штабу армії.

З 1979 року — командувач 38-ї армії Прикарпатського військового округу.

З травня 1982 року — начальник штабу Ленінградського військового округу.

У травні 1985 року призначений на посаду заступника начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил СРСР. З 1987 року — начальник Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил СРСР. З січня 1989 року — 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних сил СРСР.

З вересня 1992 року — начальник Гуманітарної академії Збройних Сил Російської Федерації. Одночасно з листопада 1991 року був членом Експертної ради при Раді міністрів—Уряді СРСР.

У 1994 році звільнений у відставку. З 1995 року працював консультантом науково-дослідної організації «РАУ-Університет».

Живе в Москві. Член Вологодського земляцтва в Москві.

Військові звання

• генерал-лейтенант (4.05.1981)
• генерал-полковник (29.10.1987)

Нагороди

• два ордени Червоної Зірки
• ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» II і III ступенів
• 15 медалей
• іноземні ордени і медалі

Література

• Большая биографическая энциклопедия. М., 2009.
• Бондаренко А. Ю., Бондаренко Н. Н. Крушение «Красной империи». М.: «Вече», 2014. — ISBN 978-5-4444-1847-5.