Опал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каблучка з опалом
Опал

Опал (санскрит: опал — дорогоцінний камінь) (рос. опал, англ. opal, opalite, нім. Opal m) — аморфний мінерал класу силікатів. Типовий твердий гідрогель, утворений з аморфізованої суміші двооксиду кремнію та молекулярної води.

Син. – відрит, геліт, гель-кристобаліт, несліт.

Історія[ред.ред. код]

Опал цінували ще в далеку старовину. За свідченнями Плінія (кн. XXXVII. Розд.6) йому властиві: “ніжний вогонь карбункула, блакитний пурпур аметиста, зелене море смарагду і все однаково неймовірно змішане світло”. В укр. наук. літературі вперше описаний в лекції “Про камені та геми” Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705-1709 рр.).

Для древніх римлян опал був каменем кохання і надії. У багатьох культурах він і сьогодні використовується як талісман.

Основні характеристики[ред.ред. код]

Його хімічна формула SiO2·nH2O. Домішки оксидів CaO, MgO, Al2O3, Fe2O3, FeO, Na2O, K2O. Кількість води змінюється від 0,4 до 28%

Опал - аморфне тіло, його мікроскопічна структура, як і структура скла, не характризується кристалічним упорядкуванням. Опал зустрічається в основному у вигляді великих злитків.

Головний компонент деяких осадових гірських порід хімічного та біогенного походження, а також кременистих порід (діатомітів, трепелів, опок та інших). О. – водомісткий колоїдальний оксид кремнію ґлобулярної будови. Ґлобули кремнезему мають розмір 150-400 нм. Ґлобулярна будова О. породжує опалесценцію – розсіяння світла. Благородний О. відрізняється райдужною грою кольорів причиною якої є дифракція світла на просторовій ґратці, утвореній регулярно розташованими однорозмірними ґлобулами. Спайність відсутня. Густина 1,9-2,3 (залежить від вмісту води). Тв. 5,0-6,5. Колір бурий, білий, голубий та ін. Блиск скляний. Крихкий. Ізотропний. Зустрічається у вигляді натічних ниркоподібних утворень, сталактитів, а також суцільних або землистих скупчень і щільних, подібних до скла мас. Утворюється при низьких температурах з гідротермальних розчинів у мигдалинах вулканічних порід і у відкладах гарячих джерел. З часом опал зневоднюється та перетворюється на халцедон або кварц. Назва “опал” походить від санскритського “упала” – дорогоцінне каміння.

Опали можуть мати найрізноманітніше забарвлення. Безбарвні чи прозорі варіанти називаються склянним чи молочним опалом. Різні темніші забарвлення (сіре, червоне, коричневе, бурштиново-жовте) зумовлені домішками. Опали такого роду називаються вогняними.

Варіант опалів — так званий шляхетний опал. Властива йому гра кольорів досягається спеціальною хімічною обробкою.

Поширення[ред.ред. код]

Опал зустрічається на всіх континентах. Унікальними у світі вважаються опалові родовища Австралії, які дають понад 95% світового видобутку цього мінералу. В Україні є в межах Українського щита та Закарпаття. Одним з найбільш вивчених і перспективних в Україні є Талалаївське родовище (Погребищенський район, Вінниччина), де вміст опалу в породі становить 10-40%.

Використання[ред.ред. код]

Опали використовуються як прикраси. Використовують як виробне каміння. Благородний О. – дорогоцінний камінь.

Різновиди[ред.ред. код]

Опал вогненний

Розрізняють:

  • О.-агат (різнозабарвлений різновид опалу),
  • О.-алофан (суміш галуазиту з варисцитом),
  • О. благородний (коштовний різновид опалу),
  • О. вогненний (різновид опалу гіацинтово-червоного до медово-жовтого кольору з вогнистим відблиском),
  • О. водний (застаріла укр. назва каменю місячного),
  • О. водяний (застаріла укр. назва гідрофану),
  • О. восковий (різновид опалу восково-жовтого кольору),
  • О. дерев’янистий (псевдоморфоза опалу по дереву),
  • О. жовневий (меніліт – різновид опалу у вигляді червоно-бурих конкрецій),
  • О. залізистий (опал з домішками заліза),
  • О. звичайний (безбарвний і позбавлений гри кольорів),
  • О. золотистий (різновид опалу з золотистим полиском),
  • О. калмицький (те саме, що кахолонг – білий або блідо-жовтий, червонуватий халцедон, який являє собою перехідну форму від опалу до безводного халцедону),
  • О. коштовний (те саме, що О. благородний),
  • О. крокідолітовий (опал з включенням крокідоліту),
  • О. лужний (опал натріїстий),
  • О. марганцевистий (різновид опалу, який містить до 10% MnO),
  • О. мексиканський (коштовний різновид опалу з Мексики),
  • О. мерехтливий (коштовний опал з кольоровими плямами),
  • О. молочний (різновид опалу молочно-білого, зеленуватого та жовтого кольору),
  • О. моховий (опал, який містить мохоподібні включення),
  • О. натріїстий (різновид опалу, який містить до 8% Na2O),
  • О. ноніїв (зайва назва опалу),
  • О.-онікс (різнозабарвлений різновид опалу),
  • О. оніксовий (паралельносмугастий різновид опалу),
  • О. перлинний (кахолонг), О. печінковий (меніліт),
  • О. пінистий (тонкопористий різновид опалу),
  • О. плаваючий (пористий різновид опалу),
  • О. полум’яний (те саме, що О. вогненний),
  • О. рожевий (різновид опалу рожевого кольору),
  • О. світний (коштовний різновид білого опалу з Австралії),
  • О. світний гребінчастий (коштовний різновид чорного опалу з Австралії),
  • О. склуватий (гіаліт), О. скляний (гіаліт),
  • О. смолистий (різновид опалу восково-медового або вохряно-жовтого кольору),
  • О. смоляний (бурий різновид опалу),
  • О. східний (торговельна назва опалу благородного),
  • О. тростинний (те саме, що табашир – опалоподібне утворення в бамбуку, подібне до гідрофану),
  • О. цейлонський (торговельна – назва каменю місячного),
  • О. цирконіїстий (різновид опалу з пегматитів нефелінових сієнітів Ловозерського масиву, який містить 7,71% ZrO2),
  • О. цирконіїстий марганцевистий (різновид опалу з пегматитів нефелінових сієнітів з Білозерського масиву, яка містить 11,63% ZrO2 і 10% MnO),
  • О. яшмовий (різновид опалу жовтого кольору з оксидами заліза).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]