Освалдо Біато Жуніор
| Освалдо Біато Жуніор | |
|---|---|
| Oswaldo Biato Junior | |
| Народився |
12 вересня 1957 (66 років) Буенос-Айрес, Аргентина |
| Громадянство |
 Бразилія |
| Діяльність | дипломат |
| Alma mater | Австралійський національний університет |
| Посада | Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Бразилія в Україні. |
| Термін | з 2016 |
| Попередник | Антоніо Фернандо Круз де Мелло |
Освалдо Біато Жуніор (Oswaldo Biato Junior) (12 вересня 1957, Буенос-Айрес) — бразильський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Бразилії в Києві (Україна) та в Молдові за сумісництвом.
Біографія[ред. | ред. код]
Здобув вищу освіту в галузі економіки в Австралійському національному університеті в Канберрі (1981) та закінчив Дипломатичний інститут ім. Ріо Бранко при МЗС Бразилії (2007). Захистив дисертацію «Китайсько-бразильське стратегічне партнерство: Походження, еволюція та перспективи»[1]
З 1981 року на дипломатичні службі в Міністерстві закордонних справ Бразилії: начальник відділу транспорту, комунікацій та послуг в 1994 році; начальник відділу Азії і Океанії у 2000 році; радник і міністр — радник в Пекіні в 2004; помічник генерального секретаря Форуму економічного співробітництва і торгівлі між Китаєм і португаломовними країнами — FEALAC.[2]
З 2008 по 2011 — співробітник посольства Бразилії в Росії.
З 25 жовтня 2011[3] — 2014 роки — був Надзвичайним і Повноважним Послом Бразилії в Казахстані та за сумісництвом в Киргизстані і Туркменістані.
Був міністром і директором Департаменту Європи Міністерства закордонних справ Бразилії, де, відповідав за політичні відносини між Бразилією і 50 європейськими країнами, Європейським Союзом і Генеральним секретаріатом Іберо-американського саміту (SEGIB), в якому він є Генеральний координатор.[4]
25 грудня 2015 року Україна надала агреман на призначення Освалдо Біато Жуніора послом в Україні.[5]
З 2016 року Надзвичайний і Повноважний Посол Бразилії в Україні та в Молдові за сумісництвом.
29 серпня 2016 року вручив вірчі грамоти Президенту України Петру Порошенку.[6]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ A Parceria Estrategica Sino-Brasileira (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
- ↑ Da COMISSÃO DE RELAÇÕES EXTERIORES E DEFESA NACIONAL, sobre a Mensagem nº 32, de 2011
- ↑ Ambassador Oswaldo Biato Jr. expresses hope for enhancing coop between Kazakhstan and Brazil. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
- ↑ Europe Day Conference «The Enlarged European Union in a Time of New Challenges»[недоступне посилання]
- ↑ Concessão de agrément ao Embaixador do Brasil na Ucrânia. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
- ↑ Президент прийняв вірчі грамоти у послів США, Румунії, Бразилії та Єгипту. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Embaixador Oswaldo Biato Júnior fala sobre as relações entre o Brasil e a Eslovênia [Архівовано 22 липня 2021 у Wayback Machine.]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
