Демуцький Порфирій Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Порфирій Данилович Демуцький
Основна інформація
Дата народження 25 лютого (8 березня) 1860[1]
Місце народження Янишівка, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Дата смерті 5 червня 1927(1927-06-05)[2][3] (67 років)
Місце смерті Київ, Українська СРР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Професії композитор, диригент
Освіта Київська духовна семінарія
CMNS: Файли у Вікісховищі

Порфи́рій Дани́лович Дему́цький (25 лютого (8 березня) 1860[1], Янишівка, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 5 червня 1927(1927-06-05)[2][3], Київ, Українська СРР, СРСР)[4][5][6] — український фольклорист, хоровий диригент, викладач, композитор. Батько Данила Демуцького.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 25 лютого (8 березня) 1860(18600308) року в селі Янишівці (тепер Іванівка Ставищенського району, Київської області) в дворянській родині[7]. Музичну освіту здобув у Київській духовній семінарії в 18761882 роках. Юнаком співав у Миколи Лисенка, з яким мав тісні творчі зв'язки. Після закінчення медичного факультету Київського університету в 1889 році, працював лікарем в селі Охматові на Київщині. Збирав і обробляв народні пісні; організував народний хор, з яким виступав у багатьох місцевостях України. В репертуарі хору були українські народні багатоголосі пісні, що їх виконували в народному стилі.

1918 року — переїхав до Києва; з 1921 року працював у Етнографічній комісії УАН, був професором Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка. Підтримував творчі зв'язки з професійними (капела «Думка») й самодіяльними хоровими колективами, активно пропагував українську народну пісню.

Могила Порфирія і Данила Демуцьких

Помер 5 червня 1927 року[8]. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 2; надгробок — мармур; скульптор І. Г. Майєр)[9].

Творчість[ред. | ред. код]

Автор вокальних творів («Дума про Федора Безрідного», «Заповіт» та інші на тексти Тараса Шевченка). Найважливіші збірки:

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

меморіальна дошка

В Уманському музичному училищі створено музеї, що носить ім'я П. Д. Демуцького. На фасаді Уманського музичного училища, що теж носить його ім'я, Порфирію Демуцькому встановлено меморіальну дошку. Також меморіальну дошку встановлено в селі Охматові. У 2004 року засновано обласну премію імені Порфирія Демуцького[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Метрична книга
  2. а б Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  3. а б Метрична книга
  4. Дати народження — згідно з записом в метричній книзі про народження та хрещення. Дата смерті — згідно з записом РАГСу про смерть.
  5. На надгробку вказана помилкова дата народження — 10 березня 1860.
  6. Низкою джерел наводяться помилкові дати народження: 26 лютого (11 березня) 1860 або 10 (22) березня 1860, а також помилкову дату смерті — 3 червня 1927.
  7. Запис про народження в метричній книзі // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 3315, арк. 1635зв.–1636.
  8. Запис про смерть в книзі реєстрації актів про смерть // Державний архів міста Києва. Ф. Р-1654. Оп. 1. Спр. 503. Арк. 465–465зв.
  9. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  10. Сайт парафії святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 22 червня 2012. 

Перевидання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Васильчук М. Порфир Демуцький: путівник-нарис. — Черкаси : Редакційно-видавничий відділ облполіграфвидаву, 1990.
  • Васильчук М. Порфир Демуцький (1860—1927): біографічний нарис з анотованим бібліографічним покажчиком. — Черкаси : Редакційно-видавничий відділ облпреси, 1991.
  • Васильчук М. За голосим навздогін: [авто]біографічна повість з Демуцьким у центрі. — Коломия : Вік, 2015.
  • Кізченко В. І. Демуцький Порфирій Данилович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 332. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2. [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Кузнець Т. В. Духовна еліта нації: Порфирій Демуцький // Література та культура Полісся. Сер. : Історичні науки. — 2016. — Вип. 81. — С. 76-87
  • Марущак М. Б. Порфирій Демуцький та хорова капела «Думка»: невідомі сторінки творчої співпраці // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — 2015. — Вип. 113. — С. 257—269
  • Пиж'янова Н. Збірка «Народні українські пісні в Київщині» Порфирія Демуцького як репрезентант етнорегіонального фольклорного стилю Черкаського регіону // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник ОДМА імені А. В. Нежданової. — 2013. — Вип. 18. — С. 99-109
  • Пиж'янова, Н. Порфирій Демуцький — основоположник професіоналізації в галузі аматорського хорового руху в Україні // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник ОДМА імені А. В. Нежданової. — 2013. — Вип. 17. — С. 177—185
  • Шульгіна В. Д., Вакульчук О. А. Демуцький Порфирій Данилович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3. [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]