Панченко Діана Віталіївна
| Панченко Діана Віталіївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
21 травня 1988 (34 роки) Миколаїв, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | журналістка, телеведуча |
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського (2010) і КНУ імені Тараса Шевченка (2018) |
| Знання мов | російська і українська |
Діана Віталіївна Панченко[1] (21 травня 1988, Миколаїв, Українська РСР, СРСР) — проросійська пропагандистка з України, колишня ведуча проросійських каналів Медведчука «NewsOne», «Перший незалежний» та «UkrLive». Колаборантка з Росією (з 2022).
Поширює російську пропаганду[2]. Внесена до бази «Миротворець»[3]. З 15 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність[4]. 24 січня 2023 року СБУ повідомила Панченко про підозру за виготовлення матеріалів з виправдям збройної агресії РФ проти України[5].
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 21 травня 1988 року у Миколаєві[6]. У 2010 році закінчила Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Видавнича справа та редагування», а в 2018 році — Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «право». У 2010 році нетривалий час працювала кореспондентом в «Газеті по-українськи». З 2010 по 2015 рік — кореспондент і телеведуча на ТРК «Київ»[7].
У 2015 році стала ведучою на телеканалі «NewsOne»[8]. Була ведучою програм «Тема» «Протистояння», «П'ятий кут» та «Свої»[9]. Під час блокування діяльності «NewsOne» у грудні 2017 року Панченко від імені телеканалу звернулася до Президента України Петра Порошенка з вимогою захистити свободу слова[10].
Під час різних телеефірів на телеканалі «NewsOne» Панченко виганяла зі студії політиків Валерія Івасюка та Юрія Бублика[11][12]. У 2018 році в передачі «Великий вечір» письменниця Лариса Ніцой звернулася до Панченко з проханням говорити не російською мовою, а українською. Панченко заявила, що Ніцой не може вказувати їй, якою мовою говорити, після чого письменниця покинула студію[13][14].
У лютому 2021 року, після введення президентом Зеленським санкцій проти Тараса Козака, власника «NewsOne», «ZIK» та «112 Україна», що призвели до припинення мовлення даних ЗМІ, З 26 лютого по 27 жовтня 2021 року Панченко і ряд співробітників даних телеканалів перейшли на телеканал «Перший незалежний»[15]. 26 лютого 2021 року стала одним із засновників руху «Клуб захисту журналістів»[16][17]. З 27 жовтня 2021 року — ведуча телеканалу «UkrLive».
Російсько-українська війна (2022)[ред. | ред. код]
В грудні 2022 року, в ході російської агресії проти України, Панченко приїхала до тимчасово окупованого росіянами Донецька[18] та Маріуполя[19].
Розслідування[ред. | ред. код]
У січні 2023 року СБУ почала досудове розслідування щодо поїздок Панченко на тимчасово окуповані території України та проросійську пропаганду[20], того ж місяця СБУ повідомила Панченко про підозру[21].
Нагороди[ред. | ред. код]
Діана Панченко — лауреатка премії «Людина року-2019» у номінації «Журналіст року»[22]. 2020 — увійшла до рейтингу Найвпливовіших жінок України за версією читачів сайту Фокус під № 7[6].
Критика[ред. | ред. код]
В українських ЗМІ часто критикується за порушення журналістських стандартів та «антиукраїнську позицію»[23][24][25][26]. Зокрема журналіст видання «Детектор медіа» Ярослав Зубченко назвав Панченко «найгіршим медійником 2020 року»[27].
Панченко виступила проти квот на українському ТБ для державної мови[28].
На тлі агресії РФ проти України — внесена до реєстру зрадників від проекту «Чесно»[29].
Примітка[ред. | ред. код]
- ↑ Анкетні дані акредитованого представника ЗМІ. cvk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Журналістка з проросійського каналу Панченко відкриватиме «Слов'янський базар» у Білорусі
- ↑ Panchenko Diana Vitalevna(рос.)
- ↑ Указ Президента України від 15 січня 2023 року № 23/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
- ↑ СБУ повідомила про підозру колишній ведучій телеканалів Медведчука, яка підтримала окупацію Маріуполя. SSU (укр.). Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ а б #7 Диана Панченко в рейтинге «Самые влиятельные женщины Украины по версии читателей сайта Фокус». ФОКУС (рос.). Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Ведучу незаконно закритого Зеленським телеканалу NewsOne Діану Панченко номіновано на премію UNESCO/Guillermo Cano World Press Freedom Prize. 112.ua (ua). 16 лютого 2021. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 17 лютого 2021.
- ↑ На NewsOne набрали странных ведущих. С интеллектом, как у Мадонны. МедиаНяня (рос.). 20 серпня 2015. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Телеканал Newsone запускае нові програми. Telekritika (ua). 7 вересня 2020. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Маляренко Евгения (4 грудня 2017). Журналисты NewsOne потребовали от Порошенко защиты свободы слова. РБК (рос.). Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Ведуча телеканалу соратника Медведчука вигнала гостя в прямому ефірі. depo.ua (ua). 21 червня 2019. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ NewsOne вирізав із запису уривок програми, де ведуча вигнала екснардепа. detector.media (укр.). 6 вересня 2020. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Семенова Инна (11 жовтня 2018). Скандалы в прямых эфирах, магазинах, поездах. Как писательница Лариса Ницой пытается защищать украинский язык. nv.ua (рос.). Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Кулиш Ярослав (10 жовтня 2018). Панченко vs Ницой, раунд второй. Кто подвел себя под статью из-за русского языка. kp.ua (рос.). Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ «Первый Независимый» с журналистами каналов Медведчука отключили после часа эфира. ukrinform.ru (рос.). 26 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
- ↑ В Україні створили нове об'єднання журналістів. Корреспондент.net (укр.). 27 лютого 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- ↑ В Україні створено клуб «журналістів Медведчука». Главком (укр.). 2 березня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- ↑ Ексведуча каналів Медведчука Діана Панченко поїхала до окупованого Донецька. detector.media (укр.). 12 грудня 2022. Процитовано 19 грудня 2022.
- ↑ Из Киева на Донбасс | Панченко под обстрелом в Донецке | Как живет Мариуполь. (uk-UA). Процитовано 19 грудня 2022.
- ↑ СБУ розслідує поїздки екс-ведучої каналів Медведчука на окуповані території. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ Підтримала окупацію Маріуполя. СБУ повідомила про підозру екс-ведучій каналів Медведчука. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Лауреаты общенациональной программы Человек года-2019 в номинации Журналист года. kp.ua (рос.). 3 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Зубченко, Ярослав (4 січня 2021). (Column) Телевізійний треш-2020. Антипремія «Детектора медіа». detector.media (укр.). Процитовано 17 червня 2021.
- ↑ У прямому ефірі NewsOne вигнали зі студії проукраїнських гостей (відео). konkurent.ua (укр.). Процитовано 17 червня 2021.
- ↑ Zaxid.net. «Вефірани» проросійського ефіру. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 17 червня 2021.
- ↑ Свіже обличчя п'ятої колони на виборах: Журналістка-українофобка з телеканалу Медведчука вирішила "ощасливити" Київ. Патріоти України (ua). Процитовано 17 червня 2021.
- ↑ Зубченко Ярослав (4 січня 2021). Телевізійний треш-2020. Антипремія «Детектора медіа». detector.media (укр.). Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Марія Чадюк. Лінгвістичні прийоми легітимації у ЗМІ. Мова: класичне — модерне — постмодерне. НаУКМА. 2020. Випуск 6
- ↑ Панченко Діана Віталіївна — Державний зрадник, інформація про зраду, біографія, посада, зада | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 25 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Діана Панченко: журналістика – це стиль життя. Університет державної фіскальної служби України (укр.). 28 лютого 2020. Процитовано 25 травня 2021.
|
