Перейти до вмісту

Панченко Діана Віталіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панченко.
Панченко Діана Віталіївна
рос. Диана Витальевна Панченко Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася21 травня 1988(1988-05-21)[1] (37 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Миколаїв, Українська РСР, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьтелеведуча, журналістка, блогерка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського (2010) і КНУ імені Тараса Шевченка (2018) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська і українська Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Діана Віталіївна Панченко[2] (21 травня 1988(1988-05-21) Редагувати інформацію у Вікіданих, Миколаїв Редагувати інформацію у Вікіданих) — проросійська пропагандистка з України[3], колишня ведуча проросійських каналів Медведчука NewsOne, «Перший незалежний» та UkrLive[4][5].

Займається поширенням проросійської пропаганди, фігурант сайту «Миротворець»[6][7]. З 15 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО[8]. 24 січня 2023 року СБУ повідомила Панченко про підозру за виготовлення матеріалів з виправданням збройної агресії РФ проти України[9].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 21 травня 1988 року в Миколаєві[10]. 2010 року закінчила Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Видавнича справа та редагування», 2018 року — КНУ ім. Шевченка за спеціальністю «право». 2010 року працювала кореспондентом у «Газеті по-українськи». З 2010 по 2015 рік — кореспондент і телеведуча на ТРК «Київ»[11].

2015 — стала ведучою на телеканалі «NewsOne»[12]. Була ведучою програм «Тема» «Протистояння», «П'ятий кут» та «Свої»[13]. Під час заборони роботи каналу в грудні 2017 року Панченко від імені каналу звернулася до президента Порошенка з вимогою «захистити свободу слова»[14].

Під час телеефірів на «NewsOne» Панченко виганяла зі студії політиків Валерія Івасюка та Юрія Бублика[15][16]. У 2018 році в передачі «Великий вечір» письменниця Лариса Ніцой звернулася до Панченко з проханням перейти з російської на українську. Панченко заявила, що Ніцой не може вказувати їй, якою мовою говорити, після чого Лариса покинула студію[17][18].

У лютому 2021 року введені президентом Зеленським санкції проти Тараса Козака, формального власника «NewsOne», «ZIK» та «112 Україна», призвели до припинення роботи цих «ЗМІ». З 26 лютого по 27 жовтня 2021 року Панченко і ряд співробітників цих каналів перейшли на канал «Перший незалежний»[19]. 26 лютого 2021 року стала співзасновником руху «Клуб захисту журналістів»[20][21]. З 27 жовтня 2021 року — ведуча телеканалу «UkrLive».

Російсько-українська війна (2022)

[ред. | ред. код]

У грудні 2022 року, у ході російської агресії проти України, Панченко приїхала до тимчасово окупованих росіянами Донецька[22] та Маріуполя[23], створивши проросійський пропагандистський фільм «Из Киева на Донбасс»[24], заснований на інтерв'ю з перехожими, а також полоненими українськими захисниками Сергієм Мироненком і бійцем полку «Азов» Михайлом Швецем[25].

Участь у парламентських виборах в Молдові (2025)

[ред. | ред. код]

На парламентських виборах у Молдові в 2025 році Панченко агітувала за «Патріотичний блок» колишнього проросійського президента Молдови Ігоря Додона (об'єднання Партії соціалістів Молдова та Партії комуністів Молдови). Зокрема, у травні 2025 року Панченко скаржилася на високі комунальні тарифи у Молдові, при цьому перебуваючи в Дубаї.

Журналісти NordNews.md припускали, що Панченко під час передвиборчої кампанії використовувала на своєму YouTube-каналі методи місцевого олігарха-втікача Ілана Шора, які спрямовані на експлуатацію бідності у політичних цілях[26].

Розслідування

[ред. | ред. код]

У січні 2023 року СБУ почала досудове розслідування щодо поїздок Панченко на тимчасово окуповані території України та проросійську пропаганду[27], того ж місяця СБУ повідомила їй про підозру[28].

Визнання

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Критикується за порушення журналістських стандартів та антиукраїнську позицію[31][32][33][34]. Зокрема, журналіст видання «Детектор медіа» Ярослав Зубченко назвав Панченко «найгіршим медійником 2020 року»[29].

Панченко виступила проти квот на українському ТБ для державної мови[35].

На тлі агресії РФ проти України — внесена до реєстру зрадників від проєкту «Чесно»[5].

Санкції, розслідування

[ред. | ред. код]

15 січня 2023 року додана до санкційного списку України.[36][37]

24 січня 2023 року СБУ повідомила Панченко про підозру через виправдання війни РФ проти України й підтримку окупації Маріуполя.[38][39] Також СБУ відкрила провадження щодо Панченко за зйомку проросійських сюжетів на окупованих росіянами територіях[40].

12 жовтня СБУ повідомила Панченко про підозру у державній зраді[41][42].

У квітні 2024 року YouTube заблокував на території України канал «Панченко»[43][44]. У серпні 2025 року канал було видалено остаточно[45].

Сім'я

[ред. | ред. код]

У жовтні 2025 року Панченко заявила про народження дитини, батька вона не називала.

Примітка

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.chesno.org/traitor/119/
  2. ↑ Анкетні дані акредитованого представника ЗМІ. cvk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 10 лютого 2021.
  3. ↑ Падальщики второго сорта. Как пропагандисты из Украины зарабатывают имя и репутацию на России. Продолжение следует (рос.). Процитовано 23 травня 2025.
  4. ↑ Пропагандистка Панченко розпалює на своєму Youtube-каналі ненависть до українців – дослідження ІМІ. imi.org.ua (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
  5. ↑ а б Панченко Діана Віталіївна — Державний зрадник, інформація про зраду, біографія, посада, зада | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 25 травня 2022.
  6. ↑ Panchenko Diana Vitalevna(рос.)
  7. ↑ Журналістка з проросійського каналу Панченко відкриватиме «Слов'янський базар» у Білорусі
  8. ↑ Указ Президента України від 15 січня 2023 року № 23/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
  9. ↑ СБУ повідомила про підозру колишній ведучій телеканалів Медведчука, яка підтримала окупацію Маріуполя. SSU (укр.). Процитовано 24 січня 2023.
  10. ↑ #7 Диана Панченко в рейтинге «Самые влиятельные женщины Украины по версии читателей сайта Фокус». ФОКУС (рос.). Процитовано 10 лютого 2021.
  11. ↑ Ведучу незаконно закритого Зеленським телеканалу NewsOne Діану Панченко номіновано на премію UNESCO/Guillermo Cano World Press Freedom Prize. 112.ua (ua) . 16 лютого 2021. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 17 лютого 2021.
  12. ↑ На NewsOne набрали странных ведущих. С интеллектом, как у Мадонны. МедиаНяня (рос.). 20 серпня 2015. Процитовано 10 лютого 2021.
  13. ↑ Телеканал Newsone запускае нові програми. Telekritika (ua) . 7 вересня 2020. Процитовано 10 лютого 2021.
  14. ↑ Маляренко Евгения (4 грудня 2017). Журналисты NewsOne потребовали от Порошенко защиты свободы слова. РБК (рос.). Процитовано 10 лютого 2021.
  15. ↑ Ведуча телеканалу соратника Медведчука вигнала гостя в прямому ефірі. depo.ua (ua) . 21 червня 2019. Процитовано 10 лютого 2021.
  16. ↑ NewsOne вирізав із запису уривок програми, де ведуча вигнала екснардепа. detector.media (укр.). 6 вересня 2020. Процитовано 10 лютого 2021.
  17. ↑ Семенова Инна (11 жовтня 2018). Скандалы в прямых эфирах, магазинах, поездах. Как писательница Лариса Ницой пытается защищать украинский язык. nv.ua (рос.). Процитовано 10 лютого 2021.
  18. ↑ Кулиш Ярослав (10 жовтня 2018). Панченко vs Ницой, раунд второй. Кто подвел себя под статью из-за русского языка. kp.ua (рос.). Процитовано 10 лютого 2021.
  19. ↑ «Первый Независимый» с журналистами каналов Медведчука отключили после часа эфира. ukrinform.ru (рос.). 26 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
  20. ↑ В Україні створили нове об'єднання журналістів. Корреспондент.net (укр.). 27 лютого 2021. Процитовано 25 травня 2021.
  21. ↑ В Україні створено клуб «журналістів Медведчука». Главком (укр.). 2 березня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
  22. ↑ Ексведуча каналів Медведчука Діана Панченко поїхала до окупованого Донецька. detector.media (укр.). 12 грудня 2022. Процитовано 19 грудня 2022.
  23. ↑ Из Киева на Донбасс | Панченко под обстрелом в Донецке | Как живет Мариуполь. (укр.), процитовано 19 грудня 2022
  24. ↑ Из Киева на Донбасс | Панченко под обстрелом в Донецке | Как живет Мариуполь. (укр.), процитовано 20 серпня 2023
  25. ↑ Діана Панченко заявила, що потрапити до окупованого Донецька їй «допомогли друзі». detector.media (укр.). 3 січня 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  26. ↑ https://realitatea.md/despre-posibila-reactivare-a-schemelor-lui-ilan-sor-in-ajunul-alegerilor-parlamentare/ | Despre posibila reactivare a schemelor lui Ilan Șor, în ajunul alegerilor parlamentare
  27. ↑ СБУ розслідує поїздки екс-ведучої каналів Медведчука на окуповані території. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 січня 2023.
  28. ↑ Підтримала окупацію Маріуполя. СБУ повідомила про підозру екс-ведучій каналів Медведчука. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
  29. ↑ а б Зубченко Ярослав (4 січня 2021). Телевізійний треш-2020. Антипремія «Детектора медіа». detector.media (укр.). Процитовано 10 лютого 2021.
  30. ↑ ПАНЧЕНКО Діана. Людина Року (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
  31. ↑ Зубченко, Ярослав (4 січня 2021). (Column) Телевізійний треш-2020. Антипремія «Детектора медіа». detector.media (укр.). Процитовано 17 червня 2021.
  32. ↑ У прямому ефірі NewsOne вигнали зі студії проукраїнських гостей (відео). konkurent.ua (укр.). Процитовано 17 червня 2021.
  33. ↑ Zaxid.net. «Вефірани» проросійського ефіру. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 17 червня 2021.
  34. ↑ Свіже обличчя п'ятої колони на виборах: Журналістка-українофобка з телеканалу Медведчука вирішила "ощасливити" Київ. Патріоти України (ua) . Процитовано 17 червня 2021.
  35. ↑ Марія Чадюк. Лінгвістичні прийоми легітимації у ЗМІ. Мова: класичне — модерне — постмодерне. НаУКМА. 2020. Випуск 6
  36. ↑ Указ Президента України №23/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року " про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"». Президент України. 15 січня 2023. Архів оригіналу за 15 січня 2023. Процитовано 12 лютого 2025.
  37. ↑ ПАНЧЕНКО Діана Віталіївна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 березня 2023. Процитовано 26 березня 2023.
  38. ↑ СБУ оголосила підозру медійниці з каналів Медведчука. Українська правда (укр.). Процитовано 26 березня 2023.
  39. ↑ Підтримала окупацію Маріуполя. СБУ повідомила про підозру екс-ведучій каналів Медведчука. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 квітня 2024.
  40. ↑ СБУ розслідує поїздки екс-ведучої каналів Медведчука на окуповані території. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 квітня 2024.
  41. ↑ Колишній ведучій каналів Медведчука Діані Панченко повідомили ще одну підозру — держзрада. babel.ua (укр.). 12 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  42. ↑ СБУ повідомила екс-ведучій каналів Медведчука про нову підозру. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 жовтня 2023.
  43. ↑ YouTube заблокував на території України канал пропагандистки Панченко. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 квітня 2024.
  44. ↑ РНБО заблокувала на території України YouTube-канал пропагандистки Панченко. imi.org.ua (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
  45. ↑ YouTube видалив канал проросійської пропагандистки Панченко. РБК-Украина (укр.). Процитовано 22 серпня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Панченко Діана Віталіївна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Панченко_Діана_Віталіївна&oldid=46271537