Панченко Діана Віталіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панченко Діана Віталіївна
Панченко Диана.jpg
Народилася 21 травня 1988(1988-05-21) (34 роки)
Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність журналістка, телеведуча
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського (2010) і КНУ імені Тараса Шевченка (2018)
Знання мов російська і українська

Діана Віталіївна Панченко[1] (21 травня 1988(1988-05-21), Миколаїв, Українська РСР, СРСР) — проросійська пропагандистка з України, колишня ведуча проросійських каналів Медведчука «NewsOne», «Перший незалежний» та «UkrLive». Колаборантка з Росією (з 2022).

Поширює російську пропаганду[2]. Внесена до бази «Миротворець»[3]. З 15 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність[4]. 24 січня 2023 року СБУ повідомила Панченко про підозру за виготовлення матеріалів з виправдям збройної агресії РФ проти України[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 21 травня 1988 року у Миколаєві[6]. У 2010 році закінчила Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Видавнича справа та редагування», а в 2018 році — Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «право». У 2010 році нетривалий час працювала кореспондентом в «Газеті по-українськи». З 2010 по 2015 рік — кореспондент і телеведуча на ТРК «Київ»[7].

У 2015 році стала ведучою на телеканалі «NewsOne»[8]. Була ведучою програм «Тема» «Протистояння», «П'ятий кут» та «Свої»[9]. Під час блокування діяльності «NewsOne» у грудні 2017 року Панченко від імені телеканалу звернулася до Президента України Петра Порошенка з вимогою захистити свободу слова[10].

Під час різних телеефірів на телеканалі «NewsOne» Панченко виганяла зі студії політиків Валерія Івасюка та Юрія Бублика[11][12]. У 2018 році в передачі «Великий вечір» письменниця Лариса Ніцой звернулася до Панченко з проханням говорити не російською мовою, а українською. Панченко заявила, що Ніцой не може вказувати їй, якою мовою говорити, після чого письменниця покинула студію[13][14].

У лютому 2021 року, після введення президентом Зеленським санкцій проти Тараса Козака, власника «NewsOne», «ZIK» та «112 Україна», що призвели до припинення мовлення даних ЗМІ, З 26 лютого по 27 жовтня 2021 року Панченко і ряд співробітників даних телеканалів перейшли на телеканал «Перший незалежний»[15]. 26 лютого 2021 року стала одним із засновників руху «Клуб захисту журналістів»[16][17]. З 27 жовтня 2021 року — ведуча телеканалу «UkrLive».

Російсько-українська війна (2022)[ред. | ред. код]

В грудні 2022 року, в ході російської агресії проти України, Панченко приїхала до тимчасово окупованого росіянами Донецька[18] та Маріуполя[19].

Розслідування[ред. | ред. код]

У січні 2023 року СБУ почала досудове розслідування щодо поїздок Панченко на тимчасово окуповані території України та проросійську пропаганду[20], того ж місяця СБУ повідомила Панченко про підозру[21].

Нагороди[ред. | ред. код]

Діана Панченко — лауреатка премії «Людина року-2019» у номінації «Журналіст року»[22]. 2020 — увійшла до рейтингу Найвпливовіших жінок України за версією читачів сайту Фокус під № 7[6].

Критика[ред. | ред. код]

В українських ЗМІ часто критикується за порушення журналістських стандартів та «антиукраїнську позицію»[23][24][25][26]. Зокрема журналіст видання «Детектор медіа» Ярослав Зубченко назвав Панченко «найгіршим медійником 2020 року»[27].

Панченко виступила проти квот на українському ТБ для державної мови[28].

На тлі агресії РФ проти України — внесена до реєстру зрадників від проекту «Чесно»[29].

Примітка[ред. | ред. код]

  1. Анкетні дані акредитованого представника ЗМІ. cvk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 10 лютого 2021. 
  2. Журналістка з проросійського каналу Панченко відкриватиме «Слов'янський базар» у Білорусі
  3. Panchenko Diana Vitalevna(рос.)
  4. Указ Президента України від 15 січня 2023 року № 23/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
  5. СБУ повідомила про підозру колишній ведучій телеканалів Медведчука, яка підтримала окупацію Маріуполя. SSU (укр.). Процитовано 24 січня 2023. 
  6. а б #7 Диана Панченко в рейтинге «Самые влиятельные женщины Украины по версии читателей сайта Фокус». ФОКУС (рос.). Процитовано 10 лютого 2021. 
  7. Ведучу незаконно закритого Зеленським телеканалу NewsOne Діану Панченко номіновано на премію UNESCO/Guillermo Cano World Press Freedom Prize. 112.ua (ua). 16 лютого 2021. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 17 лютого 2021. 
  8. На NewsOne набрали странных ведущих. С интеллектом, как у Мадонны. МедиаНяня (рос.). 20 серпня 2015. Процитовано 10 лютого 2021. 
  9. Телеканал Newsone запускае нові програми. Telekritika (ua). 7 вересня 2020. Процитовано 10 лютого 2021. 
  10. Маляренко Евгения (4 грудня 2017). Журналисты NewsOne потребовали от Порошенко защиты свободы слова. РБК (рос.). Процитовано 10 лютого 2021. 
  11. Ведуча телеканалу соратника Медведчука вигнала гостя в прямому ефірі. depo.ua (ua). 21 червня 2019. Процитовано 10 лютого 2021. 
  12. NewsOne вирізав із запису уривок програми, де ведуча вигнала екснардепа. detector.media (укр.). 6 вересня 2020. Процитовано 10 лютого 2021. 
  13. Семенова Инна (11 жовтня 2018). Скандалы в прямых эфирах, магазинах, поездах. Как писательница Лариса Ницой пытается защищать украинский язык. nv.ua (рос.). Процитовано 10 лютого 2021. 
  14. Кулиш Ярослав (10 жовтня 2018). Панченко vs Ницой, раунд второй. Кто подвел себя под статью из-за русского языка. kp.ua (рос.). Процитовано 10 лютого 2021. 
  15. «Первый Независимый» с журналистами каналов Медведчука отключили после часа эфира. ukrinform.ru (рос.). 26 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021. 
  16. В Україні створили нове об'єднання журналістів. Корреспондент.net (укр.). 27 лютого 2021. Процитовано 25 травня 2021. 
  17. В Україні створено клуб «журналістів Медведчука». Главком (укр.). 2 березня 2021. Процитовано 25 травня 2021. 
  18. Ексведуча каналів Медведчука Діана Панченко поїхала до окупованого Донецька. detector.media (укр.). 12 грудня 2022. Процитовано 19 грудня 2022. 
  19. Из Киева на Донбасс | Панченко под обстрелом в Донецке | Как живет Мариуполь. (uk-UA). Процитовано 19 грудня 2022. 
  20. СБУ розслідує поїздки екс-ведучої каналів Медведчука на окуповані території. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 січня 2023. 
  21. Підтримала окупацію Маріуполя. СБУ повідомила про підозру екс-ведучій каналів Медведчука. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 січня 2023. 
  22. Лауреаты общенациональной программы Человек года-2019 в номинации Журналист года. kp.ua (рос.). 3 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2021. 
  23. Зубченко, Ярослав (4 січня 2021). (Column) Телевізійний треш-2020. Антипремія «Детектора медіа». detector.media (укр.). Процитовано 17 червня 2021. 
  24. У прямому ефірі NewsOne вигнали зі студії проукраїнських гостей (відео). konkurent.ua (укр.). Процитовано 17 червня 2021. 
  25. Zaxid.net. «Вефірани» проросійського ефіру. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 17 червня 2021. 
  26. Свіже обличчя п'ятої колони на виборах: Журналістка-українофобка з телеканалу Медведчука вирішила "ощасливити" Київ. Патріоти України (ua). Процитовано 17 червня 2021. 
  27. Зубченко Ярослав (4 січня 2021). Телевізійний треш-2020. Антипремія «Детектора медіа». detector.media (укр.). Процитовано 10 лютого 2021. 
  28. Марія Чадюк. Лінгвістичні прийоми легітимації у ЗМІ. Мова: класичне — модерне — постмодерне. НаУКМА. 2020. Випуск 6
  29. Панченко Діана Віталіївна — Державний зрадник, інформація про зраду, біографія, посада, зада | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 25 травня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]