Пастка-22 (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пастка на дурнів)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пастка-22 (значення).
«Пастка-22»
Автор Джозеф Геллер
Назва мовою оригіналу Catch-22
Країна США США
Мова англійська
Тема Психологічний роман
Жанр Сатира, чорний гумор
Місце США
Видавництво Simon & Schuster
Видано 11 листопада 1961
Видано українською 1988 (Київ: Дніпро)
2016 (Чернівці: Книги-ХХІ)
Перекладач(і) Микола Мещеряк (1988)
Олена Фешовець (2016)
Сторінок 630
Наступний твір Closing Time[d]

«Пастка на дурнів» або «Пастка-22» (англ. Catch-22) — перший і найвідоміший роман американського письменника Джозефа Геллера. Основна тема роману — абсурдність війни і військового життя в американському авіаційному з'єднанні під час Другої світової війни. Військове правило Пастка-22 дозволяло божевільним льотчикам не брати участь у вильотах, проте ті, хто посилався на це правило цим самим демонстрували бажання жити, що є основним інстинктом психічно здорової людини і тому не могли цим правилом скористатися. Після виходу роману Геллера вираз Пастка-22, або Catch-22 став означати абсурдну, безвихідну ситуацію[1].

Номер 19 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[2].

Сюжет[ред. | ред. код]

Сюжет роману побудований навколо історії американського льотчика Джона Йоссар'яна; на о. Піаноза, неподалік від італійського узбережжя в Середземному морі. Йоссар'ян страждає від депресії, ненавидить війну і проводить більшість часу у шпиталі, де він симулює різні захворювання з тим, щоб не брати участь у вильотах його ескадрильї. Його, проте, ніхто не розуміє, начальство постійно вимагає нових вильотів, нових даних аерофотозйомки, тощо, здебільшого заради кар'єри та вислуги перед начальством. Тим часом, Йоссар'яна переслідують кошмари, спогади про свого бойового товариша Сноудена, який фактично помер у нього на руках і від чого він зненавидів війну.

Намагаючись не брати участь у війні Йоссар'ян симулює психічні розлади і посилається на військове правило № 22, яке дозволяє божевільним льотчикам не брати участь у вильотах. Однак Джон швидко розуміє, що пославшись на це правило він фактично довів що цим правилом він не може скористатись, оскільки тільки психічно здорова людина, яка бажає жити і не бажає загинути може посилатися на це правило. До того ж, коли Йоссар'ян розуміє усю безвихідь свого становища, його бойовий товариш капітан Нейтлі раптом гине під час чергового вильоту. Після загибелі Нейтлі Йоссар'ян відмовляється брати участь у війні і тікає до Риму, де його пізніше арештовують і передають до керівництва ескадрильї[3].

Командири Йоссар'яна ставлять його перед вибором: або піти під військовий трибунал, або демобілізуватися. Однак для того, щоб демобілізуватися від Йоссар'яна вимагають визнати правильність дій начальства, яке необдумано посилало льотчиків на надмірну кількість вильотів. Розуміючи, що погодившись на такі умови він поставить під загрозу життя інших, Йоссар'ян вирішує тікати до нейтральної Швеції, де безглуздя війни вже не зможе його досягти[4].

Значення[ред. | ред. код]

Роман Геллера «Пастка на дурнів» вважається одним з найкращих творів американської літератури 20 століття. Одразу після публікації критики не були одностайні. Роман не отримав премій, однак залишався у друці протягом десятиріч, користуючись попитом і популярністю читачів. Пік популярності роману стався під час війни у В'єтнамі, коли теми абсурдності війни набули особливо гострого значення в американському суспільстві. Молоде покоління американців почало розуміти і поділяти погляди й ідеали головного героя Джона Йоссар'яна. Особливої популярності набув лозунг молоді 60-их років: Йоссар'ян живе! У цей час фраза Правило — 22 також була запозичена у повсякденне життя американців і стало означати безглузду, безвихідну ситуацію[1][3].

Персонажі[ред. | ред. код]

Детальніша інформація Список дійових осіб[en]

Публікації та право на кіно[ред. | ред. код]

Пастка-22 була продана Simon & Schuster, в якому редагувалася, Робертом Готлібом[en], який разом з Ніною Борнн[en], змінювали і контролювали маркетинг книги[5]. Готліб рішуче відстоював назву разом з Пітером Шведом[en] і Джастіном Капланом[en]. Генрі Саймон, віце-президент Simon & Schuster, знайшов її повторюваною і образливою[5]. Редакційна рада прийняла рішення підписати контракт на видавництво книги, коли Геллер погодилася із змінами — він підписав контракт за $1500[5]. Роман офіційно опубліковано 10 жовтня 1961 року, книга в твердій палітурці коштувала $5.95. Книга в твердій палітурці не була бестселером у Сполучених Штатах. Хоча було продано 12 000 примірників на час Дня Подяки, роман не увійшов до списку Бестселерів Нью-Йорк Таймс. Пастка-22 отримала позитивні відгуки і була номінована на Національну Книжкову Премію[en] у березні 1962 року. (Але, на жаль, Геллер програв твору Уокера Персі[en] "Кіноглядач"[en].) Роман пройшов через чотири видання у твердій палітурці, але продається тільки на східному узбережжі. Книга не зарекомендувала себе на національному рівні, поки не була видана в м'якій обкладинці за 75 центів[6]. Після публікації у Великій Британії, книга стала бестселером № 1[6]. Дон Файн, власник Dell Paperbacks[en], придбав права на книгу Пастка-22 в м'якій палітурці за $32,000. Між виходом книги в м'якій обкладинці у вересні 1962 року і квітні 1963 року, було продано 1.1 мільйона копій[6]. У серпні 1962 року Донадіо був посередником при продажі прав на фільм Columbia Pictures за $100 000 плюс $25,000, щоб написати звернення або перший проект сценарію[6].

Сприйняття[ред. | ред. код]

Початкові відгуки про книгу коливалася від дуже позитивних до дуже негативних. Були позитивні відгуки від  The Nation[en], («Найкращий роман, який виходив за останні роки»), New York Herald Tribune[en] («Бурхливий, зворушливий, приголомшливий, веселий, несамовитий, освіжаючий, наче колосальні американські гірки у книзі») та The New York Times («Блискуче виконання буде розкритиковане стількома ж читачами, як і похвалене»). З іншого боку, The New Yorker, («Здається, що його не написали, а просто прокричали на папір», «те, що залишилося, це сміття з кислих жартів») та друга рецензія від The New York Times розкритикувала («повторюваний і одноманітний. Або можна сказати, що він дуже короткий, адже ні один із численних цікавих персонажів та подій не можуть достатньо привернути увагу читача»)[7] . Один критик «Пастки-22» визначив, що «молодій аудиторії книга сподобалась із тих причин, через які інші читачі зненавиділи її»[8]. Книга стала культовою, особливо серед підлітків та студентів коледжів. Геллер у 1962 році зауважив, що після появи на шоу Today він пішов випити з власником, Джонном Чанселлором, якому приватно передав афіші «YOSSARIAN LIVES». Геллер також заявив, що Чанселлор таємно розвісив їх на стінах коридорів і санвузлів у будівлі телеканалу NBC[8]. Хоча роман не виграв жодної нагороди після оприлюднення, він все ще друкується і вважається одним з найбільш суттєвих американських романів ХХ століття[9]. Вчений Х'ю Нібло[en] — ветеран Другої Світової війни — сказав, що це найточніша книга, яку він коли-небудь читав про військових[10]. З моменту свого виходу в 1961 році книга розійшлася тиражем у 10 мільйонів копій.

Рейтинги[ред. | ред. код]

  • Modern Library[en] оцінила «Пастку-22» у 7 балів (групою експертів) та 12 (громадською думкою) як найкращий англо-мовний роман 20 століття[11].
  • Radcliffe Publishing Course присвоїла «Пастці-22» 15 місце серед топ 100 романів 20 століття[12].
  • Обсервер оцінила «Пастку-22» як один із 100 найкращих романів усіх часів[13].
  • TIME поставила «Пастку-22» у топ 100 англомовних сучасних романів (починаючи з 1923, без рангу)[14].
  • The Big Read BBC поставила «Пастку-22» на 11 місце на вебопитуванні найулюбленіших у Великій Британії книг[15].

Адаптації[ред. | ред. код]

Назва екранізації

Видання[ред. | ред. код]

Цей список охоплює перші й останні друковані видання оригінального видавця Simon & Schuster. Інші видавці включають Dell Publishing[en], Corgi, Vintage Books[en], Knopf[en], Black Swan, Grasset & Fasquelle і Wahlström & Widstrand. Оригінал рукопису зберігається в університеті Брандейса.[18]

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Джозеф Геллер. Пастка на дурнів. Переклад з англійської: Микола Мещеряк. Київ: Дніпро, 1988. 630 стор. ISBN 5-308-00194-4
  • Джозеф Геллер. Пастка-22. Переклад з англійської: Олена Фешовець. Чернівці: Книги-ХХІ, 2016. 464 стор. ISBN 978—617–614–135–8 (серія «Вавилонська бібліотека»)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Catch-22. About.com. 17 червня 2013 р. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 17 червня 2013 р..
  2. ↑ Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.)
  3. ↑ а б What is Catch-22? And why does the book matter?. ВВС. 12 березня 2002 р. Процитовано 17 червня 2013 р..
  4. ↑ Catch-22: 50 years later. The Guardian. 10 жовтня 2011 р. Процитовано 17 червня 2013 р..
  5. ↑ а б в Eller, Jonathan R. (October 1992). Catching a Market: The Publishing History of Catch-22. Prospects.
  6. ↑ а б в г Daugherty, Tracy (2011). Just One Catch: A Biography of Joseph Heller. New York: St. Martin's Press. ISBN 978-0312596859.
  7. ↑ The Internet Public Library: Online Literary Criticism Collection. Ipl.org. Архів оригіналу за 6 січня 2011. Процитовано 11 березня 2011.
  8. ↑ а б Heller, Joseph (1994). Catch-22. New York: Simon & Schuster. с. 11. ISBN 0-671-50233-6.
  9. ↑ What is Catch-22? And why does the book matter?. BBC News. 12 березня 2002. Процитовано 11 березня 2011.
  10. ↑ Hugh Nibley and Alex Nibley, Sergeant Nibley PhD.: Memories of an Unlikely Screaming Eagle, Salt Lake City: Shadow Mountain, 2006, p. 255
  11. ↑ Randomhouse.com Modern Library's 100 best novels of the 20th century
  12. ↑ Herbert Huber. Radcliffe Publishing Course: the twentieth century's top 100 novels. Lesekost.de. Архів оригіналу за 17 березня 2011. Процитовано 11 березня 2011.
  13. ↑ Robert McCrum (8 серпня 2006). The Observer's greatest novels of all time. The Observer. UK. Процитовано 11 березня 2011.
  14. ↑ Time's top 100 English language modern novels. TIME. 16 жовтня 2005. Архів оригіналу за 13 вересня 2008. Процитовано 11 березня 2011.
  15. ↑ The BBC's Big Read
  16. ↑ Phythyon Jr., John. R. (2 березня 2008). Catch-22 a nearly perfect adaptation. The Lawrence Journal-World & News.
  17. ↑ Catch-22 (TV Movie 1973) на сайті IMDb (англ.) .
  18. ↑ Heller archive [Архівовано 8 червня 2010 у Wayback Machine.], Brandeis University.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль


Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пастка-22_(роман)&oldid=39828873