Пастка-22 (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пастка на дурнів)
Перейти до: навігація, пошук
Назва «Пастка - 22»
Pastka.jpg

Автор Джозеф Геллер
Назва мовою оригіналу Catch - 22
Країна Flag of the United States.svg США
Мова англійська
Тема Психологічний роман
Жанр Сатира, чорний гумор
Видавництво Simon & Schuster
Публікація 11 листопада 1961
Публікація
українською
1988 (Київ: Дніпро)
2016 (Чернівці: Книги-ХХІ)
Переклад Микола Мещеряк (1988)
Олена Фешовець (2016)
Сторінки 630

«Пастка на дурнів» або «Пастка-22» (англ. Catch - 22) — перший і найвідоміший роман американського письменника Джозефа Геллера. Основна тема роману — абсурдність війни і військового життя в американському авіаційному з'єднанні під час Другої світової війни. Військове правило Пастка-22 дозволяло божевільним льотчикам не брати участь у вильотах, проте ті, хто посилався на це правило цим самим демонстрували бажання жити, що є основним інстинктом психічно здорової людини і тому не могли цим правилом скористатися. Після виходу роману Геллера вираз Пастка-22, або Catch-22 став означати абсурдну, безвихідну ситуацію.[1]

Номер 19 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[2].

Сюжет[ред.ред. код]

Сюжет роману побудований навколо історії американського льотчика Джона Йоссаріана розташованого на о. Піаноза, неподалік від італійського узбережжя в Середземному морі. Йоссаріан страждає від депресії, ненавидить війну і проводить більшість часу у шпиталі, де він симулює різні захворювання з тим, щоб не брати участь у вильотах його ескадрильї. Його, проте ніхто не розуміє, начальство постійно вимагає нових вильотів, нових даних аерофотозйомки, тощо, здебільшого заради кар'єри та вислуги перед начальством. Тим часом, Йоссаріана переслідують кошмари, спогади про свого бойового товариша Сноудена, який фактично помер у нього на руках і від чого він зненавидів війну.

Намагаючись не брати участь у війні Йоссаріан симулює психічні розлади і посилається на військове правило № 22, яке дозволяє божевільним льотчикам не брати участь у вильотах. Однак, Джон швидко розуміє, що пославшись на це правило він фактично довів що цим правилом він не може скористатись, оскільки тільки психічно здорова людина, яка бажає жити і не бажає загинути може посилатися на це правило. До того ж, коли Йоссаріан розуміє усю безвихідь свого становища, його бойовий товариш капітан Нейтлі раптом гине під час чергового вильоту. Після загибелі Нейтлі Йоссаріан відмовляється брати участь у війні і тікає до Риму, де його пізніше арештовують і передають до керівництва ескадрильї.[3]

Командири Йоссаріана ставлять його перед вибором: або піти під військовий трибунал, або демобілізуватися. Однак, для того, щоб демобілізуватися від Йоссаріана вимагають визнати правильність дій начальства, яке необдумано посилало льотчиків на надмірну кількість вильотів. Розуміючи, що погодившись на такі умови він поставить під загрозу життя інших, Йоссаріан вирішує тікати до нейтральної Швеції, де безглуздя війни вже не зможе його досягти.[4]

Значення[ред.ред. код]

Роман Хеллера «Пастка на дурнів» вважається одним з найкращих творів американської літератури 20 століття. Зразу після публікації критики не були одностайні. Роман не отримав премій, однак залишався у друці протягом десятиріч, користуючись попитом і популярністю читачів. Пік популярності роману стався під час війни у В'єтнамі, коли теми абсурдності війни набули особливо гострого значення в американському суспільстві. Молоде покоління американців почало розуміти і поділяти погляди й ідеали головного героя Джона Йоссаріана. Особливої популярності набув лозунг молоді 60-их років: Йоссаріан живе! У цей час фраза Правило — 22 також була запозичена у повсякденне життя американців і стало означати безглузду, безвихідну ситуацію.[1][3]

Персонажі[ред.ред. код]

Детальніша інформація Список дійових осіб[en]

Публікації та право на кіно[ред.ред. код]

Пастка-22 була продана Simon & Schuster[en], в якому редагувалася, Робертом Готлібом[en], який разом з Ніною Борнн[en], змінювали і контролювали маркетинг книги.[5] Готліб рішуче відстоював назву разом з Пітером Шведом[en] і Джастіном Капланом[en]. Генрі Саймон, віце-президент Simon & Schuster[en], знайшов її повторюванною і образливою.[5] Редакційна рада прийняла рішення підписати контракт на видавництво книги, коли Хеллер погодилася із змінами—він підписав контракт за $1500.[5] Роман офіційно опубліковано 10 жовтня 1961, книга в твердій палітурці коштувала $5.95. Книга в твердій палітурці не була бестселером у Сполучених Штатах. Хоча було продано 12 000 примірників на час Дня Подяки, роман не увійшов до списку Бестселерів Нью-Йорк Таймс[en]. Пастка-22 отримала позитивні відгуки і була номінована на Національну Книжкову Премію[en] у березні 1962 року. (Але, на жаль, Хеллер програв твору Уокера Персі[en] "Кіноглядач"[en].) Роман пройшов через чотири видання у твердій палітурці, але продається тільки на східному узбережжі. Книга не зарекомендувала себе на національному рівні, поки не була видана в м'якій обкладинці за 75 центів.[6] Після публікації у Великобританії, книга стала бестселером № 1.[6] Дон Файн, власник Dell Paperbacks[en], придбав права на книгу Пастка-22 в м'якій палітурці за $32,000. Між виходом книги в м'якій обкладинці у вересні 1962 року і квітні 1963 року, було продано 1.1 мільйона копій.[6] У серпні 1962 року, Донадіо був посередником при продажі прав на фільм до Columbia Pictures за $100 000 плюс $25 000, щоб написати звернення або перший проект сценарію.[6]

Сприйняття[ред.ред. код]

Початкові відгуки про книгу коливалася від дуже позитивних до дуже негативних. Були позитивні відгуки від  The Nation[en], ("Найкращий роман, який виходив за останні роки"), New York Herald Tribune[en] ("Бурхливий, зворушливий, приголомшливий, веселий, несамовитий, освіжаючий, наче колосальні американські гірки у книзі") та The New York Times ("Блискуче виконання буде розкритиковане стількома ж читачами, як і похвалене"). З іншого боку, The New Yorker, ("Здається, що його не написали, а просто прокричали на папір", "те, що залишилося, це сміття з кислих жартів") та друга рецензія від The New York Times розкритикувала ("повторюваний і одноманітний. Або можна сказати, що він дуже короткий, адже ні один із численних цікавих персонажів та подій не можуть достатньо привернути увагу читача")[7] . Один критик «Пастки-22» визначив, що "молодій аудиторії книга сподобалась із тих причин, через які інші читачі зненавиділи її".[8] Книга стала культовою, особливо серед підлітків та студентів коледжів. Хеллер у 1962 році зауважив, що після появи на шоу Today він пішов випити з власником, Джонном Чанселлором[en], якому приватно передав афіші "YOSSARIAN LIVES". Хеллер також заявив, що Чанселлор таємно розвісив їх на стінах коридорів і санвузлів у будівлі телеканалу NBC.[8] Хоча роман не виграв жодної нагороди після оприлюднення, він все ще друкується і вважається одним з найбільш суттєвих американських романів 20-го століття.[9] Вчений Х'ю Нібло[en] - ветеран Другої Світової Війни сказав, що це найточніша книга, яку він коли-небудь читав про військових.[10] З моменту свого випуску в 1961 році книга розійшлася тиражем у 10 мільйонів копій.

Рейтинги[ред.ред. код]

  • Modern Library[en] оцінила «Пастку-22» у 7 балів (групою експертів) та 12 (громадською думкою) як найкращий англо-мовний роман 20 століття.[11]
  • Radcliffe Publishing Course присвоїла «Пастці-22» 15 місце серед топ 100 новел 20 століття.[12]
  • Обсервер оцінила «Пастку-22» як одну зі 100 найкращих новел усіх часів.[13]
  • TIME поставила «Пастку-22» у топ 100 англо-мовних сучасних новел (1923 надалі, без рангу).[14]
  • The Big Read[en] BBC поставила «Пастку-22» на 11 місце на веб-опитуванні найулюбленіших у Великобританії книг.[15]

Адаптації[ред.ред. код]

Назва екранізації

Видання[ред.ред. код]

Цей список охоплює перші й останні друковані видання оригінального видавця Simon & Schuster[en]. Інші видавці включають Dell, Corgi, Vintage, Knopf[en], Black Swan, Grasset & Fasquelle і Wahlström & Widstrand. Оригінал рукопису зберігається в університеті Брандейса.[18]

Переклади українською[ред.ред. код]

  • Джозеф Геллер. Пастка на дурнів. Переклад з англійської: Микола Мещеряк. Київ: Дніпро, 1988. 630 cтор. ISBN 5-308-00194-4
  • Джозеф Геллер. Пастка-22. Переклад з англійської: Олена Фешовець. Чернівці: Книги-ХХІ, 2016. 464 cтор. ISBN 978–617–614–135–8 (серія "Вавилонська бібліотека") паперове видання.

Дивіться також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Catch-22. About.com. 17 червня 2013 р. Процитовано 17 червня 2013 р.. 
  2. Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.)
  3. а б What is Catch-22? And why does the book matter?. ВВС. 12 березня 2002 р. Процитовано 17 червня 2013 р.. 
  4. Catch-22: 50 years later. The Guardian. 10 жовтня 2011 р. Процитовано 17 червня 2013 р.. 
  5. а б в Eller, Jonathan R. (October 1992). Catching a Market: The Publishing History of Catch-22. Prospects. 
  6. а б в г Daugherty, Tracy (2011). Just One Catch: A Biography of Joseph Heller. New York: St. Martin's Press. ISBN 978-0312596859. 
  7. The Internet Public Library: Online Literary Criticism Collection. Ipl.org. Процитовано 11 March 2011. 
  8. а б Heller, Joseph (1994). Catch-22. New York: Simon & Schuster. с. 11. ISBN 0-671-50233-6. 
  9. What is Catch-22? And why does the book matter?. BBC News. 12 March 2002. Процитовано 11 March 2011. 
  10. Hugh Nibley and Alex Nibley, Sergeant Nibley PhD.: Memories of an Unlikely Screaming Eagle, Salt Lake City: Shadow Mountain, 2006, p. 255
  11. Randomhouse.com Modern Library's 100 best novels of the 20th century
  12. Herbert Huber. Radcliffe Publishing Course: the twentieth century's top 100 novels. Lesekost.de. Процитовано 11 March 2011. 
  13. Robert McCrum (8 August 2006). The Observer's greatest novels of all time. The Observer (UK). Процитовано 11 March 2011. 
  14. Time's top 100 English language modern novels. TIME. 16 October 2005. Процитовано 11 March 2011. 
  15. The BBC's Big Read
  16. Phythyon Jr., John. R. (2 March 2008). Catch-22 a nearly perfect adaptation. The Lawrence Journal-World & News. 
  17. Catch-22 (TV Movie 1973)' на сайті Internet Movie Database (англ.) .
  18. Heller archive, Brandeis University.


Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.