Columbia Pictures

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Логотип компанії

Columbia Pictures Industries, Inc.американська кіно- і телевізійна компанія, частина Columbia TriStar Motion Picture Group, якою володіє Sony Pictures Entertainment.

Історія[ред.ред. код]

Компанія CBC Film Sales Corporation була заснована в 1919 у Гері Коном, його братом Джеком Коном і Джо Брендт. Значну частину персоналу у той час складали сімейство Конов і їхні родичі. Репутація фірми була настільки низькою, що «CBC» жартома розшифровували як «квашена капуста і солонина» ( Corned Beef and Cabbage). У надії хоч якось поправити імідж Кон перейменував її в 1924 р. в Columbia Pictures. Кон особисто курирував кіновиробництво аж до 1958 року, встановивши своєрідний голлівудський рекорд у цьому відношенні.

З основних кінотрестів студійної системи середини XX століття Columbia Pictures розташовувала самим скромним бюджетом. У 1930-і рр.. запорукою її прибутковості були комедії Говарда Хоукса і Френка Капри («Це трапилося одного разу вночі», «Містер Сміт їде до Вашингтона») . Певний успіх у публіки мали низкобюджетна серіал продукція і комічні номери команди Three Stooges. З метою економії витрат з фільму у фільм кочували одні й ті ж декорації. Уолт Дісней через компанію Columbia випускав в прокат свої мультфільми про Міккі Маус а.

У 1940-і рр.. Капра пішов зі студії. Гері Кон зміг поправити справи, що похитнулися за рахунок контракту з Ритою Хейворт, яка після фільму «Джільда» стала однією з найбільш затребуваних кінодів. Він також одним з перших кіномагнатів навчився отримувати прибуток з телевізійного буму 1950-х, переорієнтувавши підрозділ Screen Gems з дешевою анімації на виробництво невибагливих телесеріал ів кшталт «Моя дружина мене причарувала ».

Мережа кінотеатрів Columbia НЕ була значною, тому розпад кінотрестов в кінці 1940-х студію майже не торкнувся. На тлі конкурентів, які болісно переживали втрату доходів від власних кінотеатрів, компанія Кона виявилася у виграшному становищі. У короткий період з 1954 по 1957 рр.. три фільми виробництва Columbia Pictures удостоїлися « Оскара» за найкращий фільм року. Іншим оскарівським тріумфатором стала епопея Девіда Ліна « Лоуренс Аравійський» (1962). З порівняно невеликого сімейного підприємства Columbia перетворилася під флагмана національної кіноіндустрії.

Акція компанії із зображенням її емблеми.

Як і інші студії-мейджори, в кінці 1960-х компанія опинилася на межі банкрутства і була змушена шукати великого інвестора з боку. Шкоди репутації кінокомпанії завдали і махінації її керівника Девіда Бегельмана]]. У 1982 р. контроль над компанією придбав концерн Coca-Cola. В кінці 1980-х, коли японські транснаціональні корпорації почали експансію на ринок США, за $ 3.4 млрд контрольний пакет акцій викупила Sony Corporation.

Логотип[ред.ред. код]

Логотип Columbia Pictures — жінка з факелом в руці, що символізує США.

З 1936 до 1976 року «Леді Факел» з'являлася з мерехтливим світлом позаду неї. «Таксист» був останнім фільмом, в якому використовували «Леді Факел» в її класичному вигляді.

З 1975 до 1981 року Columbia Pictures (як і інші студії) експериментувала з новою емблемою. На новій емблемі була знайома леді з факелом, але промені факела формували синій ореол з назвою студії під ним. Телевізійна копія містила тільки останню частину емблеми, і півколо був помаранчевого або червоного кольору.

Ця емблема була замінена модернізованої версією «Леді Факел» в 1981.

У 1993 році емблема була переведена в цифровий формат.

Фільмографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]