Перемишлянське низькогір'я
Перемишля́нське низькогі́р'я — назва однієї з частин Подільської височини. Розташоване в межах Перемишлянського району (звідси й назва) Львівської області, а також (частково) Тернопільського району Тернопільської області, у межиріччі верхів'їв Свіржу (за іншими даними Гнилої Липи) та Східної Золотої Липи. На півночі межує з Гологорами, на сході та півдні — з Опіллям.
Простягається з півночі на південь на 20—24 км, із заходу на схід — на 35 км. Переважні висоти 300—350 м (максимальна 430 м). Рельєф горбистий: пасма, низькогірні масиви, долини та улоговини. Перевищення відносних висот сягають 70—140 м. Складається з мергелів, перекритих пісками, пісковиками, гіпсоангідритами і лесами. Існують карстові явища. Основні річки: Свірж, Гнила Липа, Студений Потік, Нараївка, Західна Золота Липа, Східна Золота Липа (усі притоки Дністра).
Лісистість сягає 25%, переважно дубово-грабових. Найбільше лісів — між містом Перемишляни та смт Поморяни.
- Деякі давніші джерела обмежують Перемишлянське низькогір'я до межиріччя Гнилої Липи та Західної Золотої Липи, що становить ширину 18—22 км. При цьому вказують протяжність з півночі на південь — до 40 км, тобто значно південніше Рогатина, що перекриває Рогатинське Опілля, а значить виключає його існування як географічного району. Проте Рогатинське Опілля структурою ландшафту і геологічною будовою значно відрізняється від Перемишлянського низькогір'я.
- Кам'яна (418 м)
- Гай (403 м)
- Івахова (400 м)
- Плац (441 м)
- Орне (424 м)
- За Садками (403 м)
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.