Перець п'янкий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перець п'янкий
Starr 070515-7054 Piper methysticum.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Покритонасінні ()
Магноліїди ()
Порядок: Piperales
Родина: Перцеві (Piperaceae)
Підродина: Piperoideae
Рід: Перець (Piper)
Вид: Перець п'янкий
Біноміальна назва
Piper methysticum

Перець п'янкий, чи кава[1], кава-кава (лат. Piper methysticum) — вид рослин роду Перець родини Перцеві.

Сама назва кава (kava, kava-kava) походить з тонганської і маркізької мов, і буквально означає «гіркий»;[1] інші назви включають 'awa (Гаваї)[2], 'ava (Самоа)[3], yaqona (Фіджі)[4], sakau (Понпеї)[5], malok чи malogu (деякі райони Вануату)[6].

Слово кава вживається як щодо рослини, так і до напою, отримуваному з його коріння. Екстракт коріння має заспокійливу дію, його традиційно вживають майже по всій Океанії (Полінезія, Меланезія, частково Мікронезія) для розслаблення без порушення ясності розуму. Активні складники кави одержали назву кавалактонів.

Історія[ред. | ред. код]

Рослину вперше описав німецький науковець Георг Форстер під час другої експедиції Джеймса Кука.

Ботанічна характеристика[ред. | ред. код]

Перець п'янкий добре росте на пухких, добре дренованих ґрунтах, оскільки корінню потрібний доступ повітря. У природі зростає в місцях зі значною кількістю опадів (2 000 мм/рік). Ідеальні умови для росту — 20-35 °C при відносній вологості повітря 70–100 %. Рослині шкодить надмірне сонячне світло, особливо на ранній стадії зростання.

Статеве розмноження культурної форми відсутнє. Жіночі квітки трапляються рідко, і не приносять плодів навіть після ручного запилення. Розмножують каву-каву переважно живцями[7].

Збір традиційно здійснюють на четвертий рік після посадки: у старіших рослинах вищі концентрації кавалактонів. Досягнувши висоти 2 м, кава-кава перестає рости у висоту, тільки розширяючи своє стебло і даючи додаткові стебла. Коріння сягає глибини 60 см.

Склад[ред. | ред. код]

Алкалоїди кави

Кореневище містить близько 50 % крохмалю, а також смолу, багату на кавалактони, ароматичні неазотисті речовини (метистицин, каваїн і інші найбільш активні з них належать до дигідро-5,6 кавалактонів)[8]. У рослині також виявлені алкалоїди, два в кореневищі, й один в листі; флавокавіни, етиловий спирт, фітостерол, цетони й органічні кислоти.

Приготування напою[ред. | ред. код]

Традиційний спосіб споживання кореню — розжовування, розмелювання чи розтовчування. Розмелюють коріння прямо в руці, використовуючи шматок коралу замість товкачика. Води додають небагато, бо свіжий корінь виділяє досить вологи під час роздрібнення. Товчіння здійснюють на великому камені за допомогою цурки. Після цього корінь кладуть у холодну воду й відразу ж споживають. Смак злегка пекучий, чіткі смакові відтінки залежать від того, чи було використана суха чи свіжа речовина, й від інших чинників. Колір — зелений від коричнюватого до непрозорого зеленуватого.

У фармакології[ред. | ред. код]

З кореня виробляють екстракт — препарат «Стресплант», що має седативний, снодійний, знеболюючий ефекти, протимікробну дію стосовно патогенних коків, збудників кишкових інфекцій, володіє помірною діуретичною і спазмолітичною властивостями. В Америці поширений чай з перцю п'янкого, що має заспокійливі і тонізуючі властивості[9].

У фармацевтичному виробництві кавалактони екстрагують з рослини, використовуючи такі розчинники, як надкритичний діоксид вуглецю[10], ацетон і етанол. Отримувані препарати містять від 30 до 90 відсотків кавалактонів. При такому способі залишається певна кількість домішок неясного складу, визначити якість сировини теж становить трудність.

Кава і кавакава[ред. | ред. код]

Схожа рослина Piper excelsum також відома як «маорійська кава» чи «кавакава» (kawakawa), іноді змішується з кавою. Незважаючи на те, що ці рослини виглядають схоже, вони являють собою різні, хоч і споріднені види. Кавакава — невелике дерево, ендемік Нової Зеландії, і воно використовується в традиційній медицині і маорійській культурі. Як зауважує Новозеландське Кавове Товариство, «з усієї ймовірності, кава була відома першим поселенцям Аотеароа [Нової Зеландії]. Також можливо, що (так само, як полінезійські мігранти, що оселилися на Гаваях) маорійські дослідники захопили з собою трохи кави. На жаль, клімат більшої частини Нової Зеландії виявився надто холодним для вирощування кави і тому маорійські поселенці втратили свою священну рослину»[11]. Далі, «у Новій Зеландії, де природні умови надто суворі для кави, маорійці дали назву „кава-кава“ схожій рослині Piperaceae M. excelsum, у пам'ять про рослини кави, що безсумнівно, привезли з собою і безуспішно намагалися вирощувати. Маорійське слово kawa також має значення „церемоніальний протокол“, що є відсиланням до стилізованого споживання наркотичних речовин, типового в полінізійських суспільствах»[6]. У традиційній медицині кавакава використовується для лікування шкірних інфекцій, ран і порізів, і (у вигляді чаю) при розладах шлунка й інших дрібних нездужаннях[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Kava. Merriam–Webster Online Dictionary. 2018. 
  2. Nā Puke Wehewehe ʻŌlelo Hawaiʻi. wehewehe.org. Процитовано 22 December 2017. 
  3. Fitisemanu, Jacob (2007) Samoan social drinking: perpetuation and adaptation of ʻAva ceremonies in Salt Lake County, Utah B. A. Thesis, Westminster College p. 2.
  4. Embassy of the Republic of Fiji. www.fijiembassy.be. Процитовано 22 December 2017. 
  5. Balick, Michael J. and Leem, Roberta (2002) Traditional use of sakau (kava) in Pohnpei: lessons for integrative medicine Alternative Therapies, Vol. 8, No.4. p. 96
  6. а б Lebot, Vincent; Merlin, Mark; Lindstrom, Lamont (1997). Kava: The Pacific Elixir: The Definitive Guide to Its Ethnobotany, History, and Chemistry. Inner Traditions / Bear & Co. с. 58. ISBN 978-0-89281-726-9. 
  7. Notes on Propagating Traditional Hawaiian Plants. FoodPlant Tropics. Процитовано 25 January 2018. 
  8. Denis Richard, Jean-Louis Senon, Marc Valleur. Dictionnaire des drogues et des dépendances / Larousse. — 2004. — ISBN 2-03-505431-1.
  9. С. В. Баюрка, В. С. Бондар, С. А. Карпушина та ін. Фармацевтичні аспекти тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії і токсикоманії: Навчальний посібник для студентів денної та заочної (дистанційної) форми навчання (дисципліна за вибором студента). — Х. : Міністерство охорони здоров'я України, Національний фармацевтичний університет, кафедра лікарської та аналітичної токсикології, 2017. — 210 с.
  10. Viorica, Lopez-Aila (1997). Supercritical fluid extraction of kava lactones from Piper methysticum (kava) herb. Journal of High Resolution Chromatography (Hüthig GmbH) 20: 555–559. doi:10.1002/jhrc.1240201007. Процитовано 2017-01-16. 
  11. Kava vs Kawakawa | Kava use in New Zealand | Maori Memories of Kava. kavasociety.nz. Процитовано 2016-07-02. 
  12. Māori Plant Use Database Plant Use Details of Macropiper excelsum. maoriplantuse.landcareresearch.co.nz. Архів оригіналу за 11 August 2016. Процитовано 2016-07-02.