Петренко Павло Іванович
| Петренко Павло Іванович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
3 грудня 1989 Здолбунів | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (24 роки) Червоносільське | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Павло́ Іва́нович Петре́нко (3 грудня 1989 — 29 серпня 2014) — старший солдат резерву Міністерства внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.
Бойовий шлях[ред. | ред. код]
Навчався в здолбунівській ЗОШ № 3, закінчив Полтавський інститут бізнесу міжнародного науково-технічного університету, здобув диплом менеджера. 3 роки служив у 8-му полку спецпризначення ЗСУ. У червні 2014-го вступив добровольцем, старший стрілець-кулеметник, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Бані».
20 липня під час виконання бойового завдання боєць був поранений — при русі з Артемівська на підрозділ напали терористи, у бою зазнав непроникаючого поранення грудної клітити. Після лікування повернувся у зону бойових дій.
Загинув 29 серпня 2014 року, під час виходу так званим «зеленим коридором» з Іловайського котла. Пожежна машина, в якій перебував Євген, рухалась в автоколоні батальйону «Донбас» із села Многопілля до села Червоносільське. На околиці останнього машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил Росії. Тоді ж загинули Євген Харченко («Ред»), Сергій Петров («Тур»), Андрій Журавленко («Восьмий»), Сергій Ковєшніков («Бірюк»), Михайло Данів («Ахім») та Андрій Щербіна («Портос»). Коли намагався полагодити один з автотранспортних засобів батальйону та відстрілювався, загинув від кулі снайпера молодший сержант Іван Ганя.
Павло зазнав 2 кульових поранень побіля серця та одне — в ногу. 29 вересня його рештки були зібрані членами пошукової групи, передані до запорізького моргу. Ідентифікований за тестами ДНК, похований 4 квітня 2015-го у Здолбунові на Ільпінському цвинтарі.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- медаллю «За військову службу Україні» (14.8.2014)
Джерела[ред. | ред. код]
- Петренко Павло Іванович
- Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 14 серпня 2014 року № 651/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- На Рівненщині повторно ховатимуть бійця, загиблого у 24 роки в Іловайському котлі
- У Дніпрі ідентифікували частину тіла бійця, який загинув під Іловайськом
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 3 грудня
- Народились 1989
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Військовики батальйону «Донбас»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Здолбунова
- Померли в Амвросіївському районі
- Поховані в Здолбунові