Плеврот черепичастий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Pleurotus ostreatus
Austernseitling-1.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Плевротові (Pleurotaceae)
Рід: Плеврот (Pleurotus)
Вид: Плеврот черепичастий
Біноміальна назва
Pleurotus ostreatus
(Jacq. ex Fr.) P.Kumm. 1871[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pleurotus ostreatus
EOL logo.svg EOL: 1028614
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 5322
MB: 174220
IF: 174220

Плеврот черепичастий, глива (Pleurotus ostreatus)  — їстівний гриб родини плевротових (Pleurotaceae).

Назва[ред.ред. код]

Народна українська назва цього гриба — «глива»,[2] хоча словник Грінченка та інші фіксують, що гливою називається інший гриб — печіночник (Fistulina hepatica)[3][4].

М. Я. Зерова та З. Г. Лавітська іменують вид «плеврот черепичастий», хоча словники фіксують назву «плеврот звичайний»[5].

Місцеві назви — дублянка, гливичка звичайна, дуплянка їстівна, калічка.

Латинський видовий епітет ostreatus і англійська назва гриба oyster mushroom віддзеркалюють його схожість на устрицю. В японській мові гриб має назву «хірітаке» (яп. ヒラタケ), що означає «плаский гриб».

Будова[ред.ред. код]

Шапинка 3—10 (15) см у діаметрі, опукло- або увігнуторозпростерта, лійкоподібна, черепашкоподібна, віялоподібна, білувата, сірувата, попелясто-сіра або зеленувато-сіра, бура, фіолетово-коричнева або червонувато-коричнева, синювато-чорнувата, іноді вицвітає до вохряної або жовтуватої, гола, волога. Пластинки вузькі, низько спускаються на ніжку, білуваті, сіруваті. Спорова маса біла або лілувата. Спори 8—11(13) × 3—4 мкм, гладенькі. Ніжка 1—4 × 1—3 см, здебільшого ексцентрична, іноді бічна або майже відсутня, щільна, біла, іноді згодом коричневіє, внизу волосисто-щетиниста. М'якуш білий, пружний, з приємним смаком і запахом.

Поширення та середовище існування[ред.ред. код]

Зустрічається по всій Україні. Росте групами на стовбурах листяних, зрідка хвойних дерев.

Практичне використання[ред.ред. код]

Збирають у вересні — жовтні. Їстівний гриб четвертої категорії. Вживають у їжу лише молоді гриби, бо старі плодові тіла жорсткі. Використовують вареним, смаженим і сушеним. Вирощується у промислових масштабах.

Одне з попередніх досліджень показало, що вживання екстрактів з грибів гливи знижує рівень холестеролу, цей ефект пов'язують із вмістом в цьому грибі бета-глюканів[en].[6]

Гриби містять ловастатин (від 0,16 %[7] до 2,8 %[8] на суху вагу), який також знижує рівень холестеролу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Kummer, P. (1871). Der Führer in die Pilzkunde (вид. 1st). 
  2. Гриб глива вешенка, целебные свойства, лечение вешенкой, лікування гливою
  3. ГЛИВА — Академічний тлумачний словник української мови
  4. Значення та тлумачення «глива» — ABBYY Lingvo-Online
  5. Л. О. Симоненко. ЯК НАЗИВАТИ ГРИБИ?. kulturamovy.univ.kiev.ua. 
  6. Rop O, Mlcek J, Jurikova T (2009). Beta-glucans in higher fungi and their health effects. Nutrition Reviews 67 (11). с. 624–31. PMID 19906249. doi:10.1111/j.1753-4887.2009.00230.x. 
  7. Chen, Shin-Yu; Ho, Kung-Jui; Hsieh, Yun-Jung; Wang, Li-Ting; Mau, Jeng-Leun (2012). Contents of lovastatin, γ-aminobutyric acid and ergothioneine in mushroom fruiting bodies and mycelia. LWT - Food Science and Technology 47 (2). с. 274–278. ISSN 00236438. doi:10.1016/j.lwt.2012.01.019. (англ.)
  8. Гриби України : Атлас-довідник, 2017, с. 100

Джерела[ред.ред. код]


Гриб Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.