Повитиця європейська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cuscuta europaea
Cuscuta europaea (on Urtica dioica).jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Берізкові (Convolvulaceae)
Рід: Повитиця (Cuscuta)
Вид: Повитиця європейська
Біноміальна назва
Cuscuta europaea
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cuscuta europaea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cuscuta europaea
EOL logo.svg EOL: 580991
IPNI: 267425-1
ITIS logo.svg ITIS: 30731
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 41803
The Plant List: tro-8501087

Повитиця європейська (перстенець, сплітачка, хмелинка; Cuscuta europaea) — однорічна безхлорофільна паразитна рослина родини повитицевих.

Опис[ред. | ред. код]

Стебло нитковидне (до 1 мм завтовшки), витке, розгалужене, зеленаво-жовте до червонаво-жовтого, без листя і коріння (прикріплюється до інших рослин, з яких тягне поживні речовини, присосками — гаусторіями). Квітки дрібні, майже сидячі, правильні, двостатеві, п'ятичленні, зібрані в щільні головчасті суцвіття; віночок — з лійковидною трубочкою, рожевий або блідо-рожевий, лопаті його тупі, трохи коротші за трубочку. Плід — коробочка. Цвіте у червні — серпні.

Поширення[ред. | ред. код]

Повитиця європейська росте по всій території України. Паразитує на багатьох культурних і дикорослих трав'янистих рослинах — на кропиві, хмелі, коноплях, конюшині, люцерні, виці, лаванді тощо, іноді — на кущах і молодих деревах.

Сировина[ред. | ред. код]

Для виготовлення ліків використовують сушену траву повитиці (Herba Cuscutae europaea). Заготовляють під час цвітіння рослини. Сухої трави виходить 14—15 % . Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Трава повитиці містить глікозид кускутин, дубильні речовини (до 6 %), фітостерин, флавони, флобафени, лей-коантоціани, вуглеводи та інші речовини.

Фармакологічні властивості і використання[ред. | ред. код]

Відвар трави повитиці вживають як пургативний, діуретичний, болетамувальний та як такий, що збуджує виділення шлункового соку, засіб. Як в'яжучий засіб його призначають при колітах. П'ють відвар і при деяких жіночих хворобах, зокрема при мізерних менструаціях. У тибетській медицині рослина відома своїми кровоспинними властивостями. Зовнішньо, у вигляді ванн, повитицю використовують при шкірних захворюваннях. У гомеопатії препарати повитиці дають пити при висипах на шкірі, грипі, жіночих хворобах та в інших випадках.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]