Поліщук Юрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поліщук Юрій Васильович
 Прапорщик
Загальна інформація
Народження3 серпня 1982(1982-08-03)
Токарів, Житомирська область
Смерть25 травня 2014(2014-05-25) (31 рік)
Запоріжжя
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військВійськова розвідка
Формування
Війни / битвиМиротворча місія в Косово (2007)
Війна на сході України (2014)
Командування
командир відділення
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ю́рій Васи́льович Поліщу́к (3 серпня 1982, с. Токарів, Новоград-Волинський район, Житомирська область, Українська РСР — 25 травня 2014, м. Запоріжжя, Україна) — український військовослужбовець, розвідник, прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

По закінченні Токарівської загальноосвітньої школи 13 років служив за контрактом у Збройних силах, протягом півроку у 2007 брав участь у миротворчій операції в Косово, служив у глибинній розвідці. Проживав у селі Токарів, був капітаном токарівської футбольної команди «Граніт».

Гвардії прапорщик, головний сержант — командир відділення роти глибинної розвідки 54-го окремого розвідувального батальйону, в/ч А2076, м. Новоград-Волинський.

В середині травня 2014 року під час навчань у Запорізькій області зазнав важкої черепно-мозкової травми. За версією слідства, старший екіпажу прапорщик Поліщук впав з БТРа. Був доправлений до лікарні у Токмак, а звідти — в Запоріжжя. Діагноз: відкрита черепно-мозкова травма, зламані череп і лікоть, забій головного мозку. Перебував на лікуванні у відділенні нейрохірургії Запорізької обласної клінічної лікарні, переніс операцію, після одинадцяти днів боротьби за життя 25 травня 2014 року помер в реанімації, не виходячи з коми.

28 травня Юрія поховали на кладовищі рідного села Токарів. Залишилися батьки, сестра, дружина Тетяна та син Євген.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (04.06.2015, посмертно)[1].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

28 травня 2015 року на будівлі Токарівської ЗОШ відкрито меморіальні дошки двом загиблим випускникам — Юрію Поліщуку та Володимиру Степанюку[2].

Пам'яті загиблих мешканців с. Токарів Юрія Поліщука та Володимира Степанюка присвячено районний турнір з міні-футболу, що проходив у с. Токарів 2015 і 2016 року[3][4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. В районі відкрито останні три меморіальні дошки. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  3. Футбольний турнір пам'яті загиблих в АТО. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 15 червня 2017.
  4. Турнір з міні-футболу, присвячений пам’яті загиблих учасників АТО з Токарева, Юрія Поліщука та Володимира Степанюка[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела

[ред. | ред. код]