Поромівка (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Поромівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Хорошівський
Рада/громада Поромівська сільська рада
Код КОАТУУ 1821183601
Основні дані
Засноване 1650 року
Населення 683
Площа 1,424 км²
Густота населення 479,63 осіб/км²
Поштовий індекс 12132
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°34′48″ пн. ш. 28°30′39″ сх. д. / 50.58000° пн. ш. 28.51083° сх. д. / 50.58000; 28.51083Координати: 50°34′48″ пн. ш. 28°30′39″ сх. д. / 50.58000° пн. ш. 28.51083° сх. д. / 50.58000; 28.51083
Водойми р. Поромівка
Найближча залізнична станція Нова Борова
Відстань до
залізничної станції
28 км
Місцева влада
Адреса ради 12132, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с.Поромівка , тел. 63-2-31
Карта
Поромівка. Карта розташування: Україна
Поромівка
Поромівка
Поромівка. Карта розташування: Житомирська область
Поромівка
Поромівка
Мапа

Поро́мівка[1] — село в Україні, у Хорошівському районі Житомирської області. Населення становить 683 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 50°34' пн. ш. 28°30' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,4 км².

Поромівка розташована в межах природно-географічного краю Полісся і за 5 км від районного центру — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 28 км[2]. Через село протікає річка Поромівка.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Поромівку датується 1650 роком[2].

У 19321933 роках Поромівка постраждала від голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 14 осіб[3].

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 238 місцевих жителів, з них 87 осіб загинуло, 120 — нагороджені орденами і медалями[2].

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Зоря комунізму», восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека із книжковим фондом 2 тисячі примірників, фельдшерсько-акушерський пункт і дит'ясла[2].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 683 особи, з них 97,22 % зазначили рідною українську мову, 2,49 % — російську, а 0,29 % — іншу[4].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Поромівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (вул. Шевченка, 3)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.

Посилання[ред. | ред. код]