Порт Нінбо-Чжоушань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Порт Нінбо-Чжоушань
宁波舟山港
Розташування
Країна Китай
Розташування Нінбо & Чжоушань, Чжецзян
Координати 29°56′ пн. ш. 121°50′ сх. д. / 29.933° пн. ш. 121.833° сх. д. / 29.933; 121.833Координати: 29°56′ пн. ш. 121°50′ сх. д. / 29.933° пн. ш. 121.833° сх. д. / 29.933; 121.833
UN/LOCODE[en] CNNGB
Інформація
Власник Ningbo Zhoushan Port Co., Ltd.
Статистика
Річний тоннаж вантажів 744 мільйонів тонн (2012)
16.83 мільйонів TEU (2012)
portnbzs.com.cn
Мапа
Мапа

Порт Нінбо-Чжоушань (宁波舟山港) — найбільш завантажений порт у світі з точки зору тоннажу вантажів. У 2015 році він обробив 888,96 млн тонн вантажів[1]. Порт розташований у Нінбо та Чжоушані, на узбережжі Східно-Китайського моря, у провінції Чжецзян на південно-східному кінці затоки Ханчжоу, через яку він звернений до муніципалітету Шанхай[2].

Порт знаходиться на перетині внутрішніх і прибережних судноплавних шляхів з півночі на південь, включаючи канали до важливого внутрішнього водного шляху до внутрішнього Китаю, річки Янцзи, на північ. Порт складається з кількох портів: Бейлун (морський порт), Чженхай (порт лиману) та стара гавань Нінбо (внутрішній річковий порт).

Оператор порту, Ningbo Zhoushan Port Co., Ltd. (NZP), є зареєстрованою компанією, але станом на 30 червня 2017 року вона на 76,31 % належить державній компанії Ningbo Zhoushan Port Group Co., Ltd.

Історія[ред. | ред. код]

Порт Нінбо-Чжоушань, район 4 причала.

Порт Нінбо був заснований в 1738 році. За часів династії Тан (618—907) він був відомий як один з трьох основних морських портів для зовнішньої торгівлі під назвою «Мінчжоу», поряд з Янчжоу і Гуанчжоу[3].

За часів династії Сун він став одним із трьох великих портових міст для зовнішньої торгівлі разом з Гуанчжоу та Цюаньчжоу[3]. Після Нанкінського договору 1842 року, який завершив Першу опіумну війну, він був визначений як один із «п'яти договорних портів» разом із Гуанчжоу, Сямень, Фучжоу та Шанхай[4].

У 2006 році порт Нінбо був об'єднаний із сусіднім портом Чжоушань, щоб утворити об'єднаний центр обробки вантажів. Об'єднаний порт Нінбо-Чжоушань обробив загальний обсяг вантажів у 744 000 000 метричних тонн вантажів у 2012 році[5], що робить його найбільшим портом у світі з точки зору тоннажу вантажу, вперше перевершивши порт Шанхай.

Порт є частиною морського шовкового шляху 21-го століття, який проходить від китайського узбережжя до Сінгапуру, до південного краю Індії до Момбаси, звідти через Червоне море через Суецький канал до Середземного моря, звідти до регіону Верхньої Адріатики до північноіталійського центру Трієста з його зв'язками з Центральною Європою та Північним морем[6][7][8].

Економіка[ред. | ред. код]

Порт Нінбо-Чжоушань займається економічною торгівлею вантажами, сировиною та промисловими товарами з Північної та Південної Америки та Океанії. Вона має економічну торгівлю з понад 560 портами з більш ніж 90 країн і регіонів світу[9][10]. Це один зі зростаючого числа портів Китаю з обсягом перевезення вантажів понад 100 мільйонів тонн на рік[9].

Якість води в порту Нінбо-Чжоушань стала сильно забрудненою за останні десять років через масовий морський рух, який постійно працює[4].

Інфраструктура порту[ред. | ред. код]

Комплекс порту Нінбо-Чжоушань — це сучасний багатоцільовий глибоководний порт, що складається з внутрішніх, естуарій та прибережні гавані[11]. Всього є 191 причал, у тому числі 39 глибоководних причалів місткістю 10 000 і більше[11].

Більші порти включають термінал сирої нафти місткістю 250 000 тонн і причал для завантаження руди на 200 000 тонн[11]. Також є спеціально побудований термінал для контейнерних суден 6-го покоління та причал на 50 000 тонн, призначений для рідких хімічних продуктів[9].

У серпні 2020 року група порту Нінбо-Чжоушань (NZP) разом з бразильським видобувником залізної руди Vale відкрили шліфувальний центр Шуланху (鼠浪湖码头)[12] після співпраці, яка розпочалася у 2016 році[13]. У листопаді 2020 року за цим виникла інвестиційна угода в розмірі 4,3 мільярда CN¥ (650,6 мільйона доларів США). Зона вільної торгівлі Чжецзян процитувала, що буде побудовано «склад для зберігання залізної руди з максимальною місткістю 4,1 мільйона тонн, цех для змішування та переробки руди та два причали для відвантаження»[14].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 2015年全球十大港口货物吞吐量统计排名表_港口吞吐量_海事服务网CNSS. www.cnss.com.cn. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
  2. Port of NINGBO- ShippingOnline.cn. www.shippingonline.cn. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 26 квітня 2018.
  3. а б Archived copy. Архів оригіналу за 12 грудня 2009. Процитовано 28 червня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. а б http://www.nbwh.gov.cn/homepage/specialty/civc/english_add_1.phpid=1126590263&theme=546&uptheme=true[недоступне посилання з 01.03.2018]
  5. 2012-12全国货物、集装箱、旅客吞吐量统计_港口业务_中国港口网. www.chinaports.com. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 26 квітня 2018.
  6. Maritime Shipping and Export Trade on «Maritime Silk Road»
  7. Marcus Hernig: Die Renaissance der Seidenstraße (2018).
  8. The Maritime Silk Road in South-East Asia.
  9. а б в 宁波舟山港门户. www.nbport.com.cn. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 26 квітня 2018.
  10. Archived copy. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 28 червня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. а б в Archived copy. Архів оригіналу за 15 липня 2010. Процитовано 28 червня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. 宁波舟山港与淡水河谷将成立合资公司. 13 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. Vale and NZP Group inaugurate Shulanghu Grinding Hub in China.
  14. Vale, Chinese port sign $651 million deal on iron ore storage, processing. Reuters. 13 листопада 2020.

Посилання[ред. | ред. код]