Посада Риботицька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Посада Риботицька
пол. Posada Rybotycka
Церква в Посаді Риботицькій

Координати 49°40′ пн. ш. 22°37′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 22.617° сх. д. / 49.667; 22.617Координати: 49°40′ пн. ш. 22°37′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 22.617° сх. д. / 49.667; 22.617

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Фредрополь
Перша згадка 1367
Населення 58 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-742
Автомобільний код RPR
SIMC 0602549
GeoNames 761418
OSM r6854369  ·R
Посада Риботицька. Карта розташування: Польща
Посада Риботицька
Посада Риботицька
Посада Риботицька (Польща)
Посада Риботицька. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Посада Риботицька
Посада Риботицька
Посада Риботицька (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Посада Риботицька (пол. Posada Rybotycka) — село в Польщі, у гміні Фредрополь Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Населення — 58 осіб (2011[1]).

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване за 17 км від Перемишля та за 11 км від Фредрополя, над річкою Вігором, західніше Риботич.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення згадується вперше 1367 р. За часів Австро-Угорщини входило до складу Добромильського повіту. У 1921 р. в Посаді Риботицькій було 98 будинків і 602 мешканці, у тому числі 79 поляків. У 1945 р. українське населення села було депортоване до СРСР, в основному в село Жнибороди тодішнього Золотопотіцького району (нині — Бучацький район) Тернопільської області. Нині в селі проживає 62 особи.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Церква в Посаді Риботицькій[ред. | ред. код]

Церква в Посаді Риботицькій (схема)

У часи, коли ці землі належали Київській Русі, тут створено православний монастир Св. Онуфрія та збудовано поселення, яке спочатку називалось «Гоноффри», правдоподібно від імені покровителя монастиря (назва «Посада» вперше згадується 1494 р.). У XV ст. на лівому березі Вігору на пагорбі, що в західній частині села, збудовано муровану церкву Св. Онуфрія. Це найстаріша збережена церква в Польщі (найстарша саме серед православних та греко-католицьких храмів, але не римо-католицьких) та одна з двох, яка здійснювала також оборонні функції. Збудовані з цегли стіни церкви дуже товсті. На стінах та на склепінні збереглися вириті в штукатурці написи латинською та давньоукраїнською мовами, а також дати — 1506 та 1514 рр. У 1966 р. в нефі та у вівтарній частині виявлено виконану у візантійському стилі поліхромію з XVI ст. Церква опоясана рядами оборонних мурів зі стрільницями.

У податкових списках Перемишльської єпархії Посада Риботицька згадується в 1510 р. Тепер греко-католицька церква є філією Національного музею у Перемишлі.

2012 року опубліковано інформацію про те, що фрески цієї церкви датуються XV сторіччям. Розпис цієї церкви є єдиним у Польщі повним зібранням біблійних мотивів на стінах. Фрески потребують реставрації, тому відбувається збір коштів для їхнього відновлення та захисту[2][3].

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 36 12 22 2
Жінки 22 3 16 3
Разом 58 15 38 5

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Посада Риботицька

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Датовано фрески у найстарішій церкві Польщі (фото) / Історична Правда
  3. 15th-century frescoes identified in Polish church, money being raised to restore them / TheOrthodoxChurch[недоступне посилання]
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]