Папортно
Папортно (пол. Paportno) — колишнє село в Польщі, (Підкарпатське воєводство, Перемишльський повіт, ґміна Фредрополь), у межах етнічної української території Надсяння.
Село було розташоване за 11 км на південь від Фредрополя, за 21 км на південь від повітового центру Перемишля, за 68 км на південний схід від воєводського центру Ряшева і за 0,5 км від польсько-українського кордону.
До 1772 р. село належало до королівських володінь Добромильського ключа Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
У 1772 році після першого розподілу Польщі ввійшло до провінції Королівство Галичини та Володимирії імперії Габсбургів. В 1880 р. було 722 жителі в селі (всі — греко-католики, за винятком 6 римо-католиків), село належало до Добромильського повіту.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. На 1.01.1939 в селі було 1050 мешканців (з них 1040 українців, 5 поляків, 5 євреїв)[1]. Село входило до ґміни Добромиль Добромильського повіту Львівського воєводства.
Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Папортно, що знаходилося на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР та ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни 27 червня 1941 року село було зайняте військами вермахту. В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.[2] Від 13 серпня 1944 почалася примусова мобілізація українців до Червоної Армії.
В березні 1945 року Папортно, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Після цього було здійснено етноцид українців — виселення українців у СРСР та на ті території в західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині[3] (операція Вісла), у селі не залишилося жодного жителя. В кінці 1960-х територія села разом з територіями інших навколишніх виселених сіл включена до відпочинкового комплексу Ради Міністрів.
Дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована в 1888, була парафіяльною, належала до Добромильського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Церква зруйнована після виселення українців. В селі також був греко-католицький цвинтар.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 19.
- ↑ Оперативная сводка за 31 июля. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 15 жовтня 2017.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
- Paportno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 849. (пол.)
- Apokryf Ruski. Paportno
Це незавершена стаття з географії Перемишльського повіту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |