Вугники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Вугники
пол. Huwniki
Huwniki Widok.jpg
Панорама Вугник

Координати 49°39′ пн. ш. 22°42′ сх. д. / 49.650° пн. ш. 22.700° сх. д. / 49.650; 22.700Координати: 49°39′ пн. ш. 22°42′ сх. д. / 49.650° пн. ш. 22.700° сх. д. / 49.650; 22.700

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Фредрополь
Перша згадка 1367
Населення 677 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-743
Автомобільний код RPR
SIMC 0602288
GeoNames 770840
Вугники. Карта розташування: Польща
Вугники
Вугники
Вугники (Польща)
Вугники. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Вугники
Вугники
Вугники (Підкарпатське воєводство)
Вугники у Вікісховищі?

Вугники (тепер пол. Huwniki) — село в Польщі, в гміні Фредрополь Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Населення — 677 осіб (2011[1]).

Назва[ред. | ред. код]

У 1977—1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Вярска Вєшь (пол. Wiarska Wieś).

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване за 16 км на південь від Перемишля і за 7 км на південь від Фредрополя, неподалік від польсько-українського кордону. Село лежить уздовж лівого берега Вігору.

Історія[ред. | ред. код]

Знайдено сліди поселення, яке тут було на початку середніх віків. Так само, як і сусідні Серакізці, польський король Казимир Великий 1367 р. передав Вугники (які тоді називались Угельниками) дворянинові Стефанові Венгжинові. У ті часи місцеве населення, правдоподібно, займалось випалюванням деревного вугілля. У середині XV ст. були тут два фільварки, які належали різним власникам. З податкових книг відомо, що православна парафія у Вугниках існувала ще перед 1507 р.

На 01.01.1939 в селі проживало 920 мешканців, з них 510 українців-грекокатоликів, 380 українців-римокатоликів, 20 поляків, 10 євреїв[2]. Село входило до ґміни Новосюлкі Дидинскє Добромильського повіту Львівського воєводства.

12 вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. За кілька місяців село ввійшло до Добромильського району Дрогобицької області. В червні 1941, з початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією.

У березні 1945 року західна частина Дрогобицької області включно з Вугниками віддана Польщі. Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

На підставі перепису населення у Вугниках (ґміні) 1869 р. було 74 хати і 472 мешканці, а при дворі 7 домів та 39 мешканців. У 1921 р. в селі та присілку Грушові було 113 домів, 715 мешканців, з них 401 греко-католик, 300 римо-католиків та 14 євреїв. Під час перепису населення в самих Вугниках 431 особам записали національність як польську.

  • 1785 — 130 греко-католиків, 104 римо-католиків, 16 євреїв
  • 1840 — 214 греко-католиків
  • 1859 — 240 греко-католиків
  • 1879 — 266 греко-католиків
  • 1899 — 392 греко-католиків
  • 1926 — 441 греко-католиків
  • 1938 — 359 греко-католиків

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 346 66 226 54
Жінки 331 67 170 94
Разом 677 133 396 148

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 17.
  3. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Аксманичі. Село у Клоковицькій парафії Перемишльського повіту».— Львів, 2010; ст. 41.