Макова
Село
 споруджена у 1878 р. зруйнована у 1968 р. Координати 49°37′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 49.617° пн. ш. 22.667° сх. д.
|
Макова (пол. Makowa) — село в Польщі, у гміні Фредрополь Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Населення — 308 осіб (2011[1]).
Розташоване за 10 км на південний захід від Фредрополя, за 19 км на південний захід від повітового центру Перемишля, за 66 км на південний схід від воєводського центру Ряшева і за 4 км від польсько-українського кордону. Село лежить уздовж потоків Макова і Турниця — правих приток Вігору.
У 1464 р. перемиський підкоморій і староста Миколай з Конецполя затвердив князівство (війтування) Еліаша Волоха в селі Макова. В 1578 р. король Стефан Баторій встановив для підданих сіл Макова, Ліщини, Ямна і Тисова панщини 1 день від півлану і 2 дні від лану. До 1772 р. село належало до королівських володінь Перемишльського староства Руського воєводства Королівства Польського.
У 1772 році після першого розподілу Польщі ввійшло до провінції Королівство Галичини та Володимирії імперії Габсбургів, у 1787 р. в селі заснована німецька колонія. В 1880 р. було 223 мешканці в колонії та 385 жителів у селі (з них 300 греко-католиків і 8 римо-католиків), працював водяний тартак, село належало до Добромильського повіту.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. На 1.01.1939 в селі Макова Рустикальна було 550 мешканців (з них 430 українців-грекокатоликів, 60 українців-римокатоликів, 5 поляків, 30 євреїв і 25 німців), а у колонії Макова 310 мешканців (з них 90 українців, 20 поляків і 200 німців)[2]. Село входило до ґміни Риботиче Добромильського повіту Львівського воєводства.
Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Макова, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР та ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич). Німців у 1940 р. виселили до Вартеґав за програмою Додому в Рейх.
З початком німецько-радянської війни 27 червня 1941 року село було зайняте військами вермахту. В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.[3] Від 13 серпня 1944 почалася примусова мобілізація українців до Червоної Армії.
В березні 1945 року Макову, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Після цього було здійснено етноцид українців — виселення українців у СРСР та на ті території в західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині[4] (операція Вісла).
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Парафія в селі заснована в 1410 р.
Дерев'яна церква Собору св. Івана Хрестителя збудована в 1879, була парафіяльною, належала до Добромильського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Церква зруйнована після виселення українців. В селі також був греко-католицький цвинтар.
- 1785 — 305 греко-католиків, 95 римо-католиків, 10 юдеїв
- 1840 — 251 греко-католик
- 1859 — 280 греко-католиків
- 1879 — 266 греко-католиків
- 1899 — 302 греко-католики
- 1926 — 461 греко-католик
- 1938 — 595 греко-католиків, 485 римо-католиків (у тому числі 248 німців), 42 юдеї
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 162 | 30 | 118 | 14 |
| Жінки | 146 | 26 | 87 | 33 |
| Разом | 308 | 56 | 205 | 47 |
- Ярослав Федишин — український учений, педагог[6]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 18, 118.
- ↑ Оперативная сводка за 31 июля. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 15 жовтня 2017.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Федишин Ярослав Іванович. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- Makowa Kolonia i Makowa Rustykalna (Narodowa) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 931. (пол.)
Адміністративний центр: Фредрополь | ||
| Села | Аксманичі • Вугники • Грушова • Даровичі • Кальварія Пацлавська • Клоковичі • Княжичі • Конюша • Конюшки • Кописно • Корманичі • Куп'ятичі • Ліщини • Макова • Молодовичі • Нові Сади • Новосілки Дидинські • Папортно-Сопотник • Посада Риботицька • Риботичі • Серакізці • Сілець • Фредрополь |  |
| Колишні села | ||
| Інші НП | ||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |