Примарх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Примархи до Єресі під час параду на честь перемоги Імперіуму. Зліва направо: Сангвіній, Мортаріон, Магнус, Лоргар, Джагатай, Пертурабо, Рогал, Горус і Фулгрім

Примархи (англ. Primarch) — у вигаданому всесвіті Warhammer 40,000 — напівлегендарні очільники легіонів Космодесанту, видатні герої, створені Імператором людства. Їхній генетичний матеріал і особисті переконання лягли в основу відповідних легіонів, а потім орденів Космодесанту. В галактичній громадянській війні, Єресі Горуса, примархи поділилися на протиборчі табори. На «теперішній» час Warhammer 40,000 частина примархів мертва, доля деяких невідома, проте декілька продовжують активну діяльність.

Назва «примарх» означає «перший правитель» (від primus — перший, ἀρχή — влада).

У настільній грі[ред.ред. код]

Мініатюри примархів не використовуються у звичайній настільній Warhammer 40,000, за винятком трьох (Робаут Джилліман, Магнус Рудий і Мортаріон), які достеменно живі та активно діють на «сучасний» період історії Warhammer 40,000. В повному складі ці персонажі доступні для варіації гри під назвою The Horus Heresy[1]. Як ігрові юніти, примархи володіють дуже високими характеристиками, але також високою вартістю, порівнянною з вартістю невеликої армії для стандартної гри (400—500 очок). Кожен має набір особливого спорядження та зброї, а також притаманні йому уміння[2]. Мініатюри примархів є предметами колекціонування, тому виконуються більш деталізованими, ніж стандартних військ, і поставляються в комплекті з декораціями[3].

Створення і втрата примархів[ред.ред. код]

Усі двадцять примархів були створені в генетичних лабораторіях Святої Терри (нинішньої Землі), як васали Імператора, котрий планував зробити їх своєю опорою в майбутньому Хрестовому Поході і подальшій експансії людства. Спочатку Імператор планував зростити примархів як власних синів, особисто навчаючи і готуючи їх до прийдешньої великої місії. Але планам Імператора не судилося збутися: сили Хаосу проникли в лабораторію де росли примархи, і дітей в капсулах було розкидано різними планетами Чумацького Шляху.

Кожен примарх опинився на окремій планеті, від дикунських до високотехнологічних. Так чи інакше, всі вони були знайдені місцевим населенням, яке перевершували витривалістю, силою і розумом. Імператор на основі збережених напрацювань створив Космодесантників — численних, проти менш могутніх людей, вдосконалених генетично й синтетичними органами. За кількістю примархів було сформовано двадцять легіонів, з якими почався Великий Хрестовий похід за об'єднання людства. Примархи тим часом надзвичайно швидко дорослішали і пробивалися до влади завдяки своїм видатним якостям.

Віднайдення і Хрестовий похід[ред.ред. код]

  • Горус (англ. Horus) — один з перших віднайдених Імператором на планеті Хтонія, він найдовше ріс з батьком і тому став наймогутнішим з примархів. Став очільником XVI легіону Місячних Вовків. Маючи видатний талант до тактичного і стратегічного планування, Горус отримав найбільшу пошану Імператора. Після Улланорського походу, коли було знищено велетенську імперію орків, Горус отримав звання Войовника, тобто керівника всієї армії Імперіуму. Однак, на планеті Давін його було поранено демонічним клинком і Горус впав у кому. Командир легіону Носіїв Слова, Ереб, що вже був зрадником, взяв на себе лікування побратима. Він організував ритуал, в ході якого Горус побачив майбутнє, де його самого зганьблено, батька шанують як бога, а повсюди панує тоталітаризм і релігійні фанатики. Це переконало примарха повстати проти Імператора з метою недопустити такої долі для людства. Однак, його боротьба з батьком та іншими примархами призвела до настання саме такого майбутнього.
  • Леман Расс (англ. Leman Russ) — виріс на суворій планеті Фенріс, населеній войовничими племенами, де сезонно змінювалися тривалі зими і потопи. Його прихистила місцева вовчиця, відчувши силу немовляти. Коли люди знайшли примарха і вбили вовчицю, Леман убив кількох з них і був прийнятий до племені за надзвичайну силу. З часом він став славетним воїном, який об'єднав племена Фенрісу. Імператор, дізнавшись про сина, влаштував три змагання, після яких відкрив свою особу. Леман визнав Імператора своїм батьком і очолив VI легіон Космічних Вовків.
  • Невідомий примарх
  • Феррус Манус (англ. Ferrus Manus) — опинився на планеті Медуза, де зіткнувся з механічним чудовиськом, яке поклявся знищити. Для цього він шукав способи стати сильнішим, переховуючись від місцевих племен. Перемігши чудовисько, Феррус отримав металічні руки, вийшов до людей і став навчати їх технологіям. Він привів племена до процвітання, проте підтримував міжплемінну ворожнечу. Після поєдинку з Імператором визнав його владу і очолив X легіон Залізних Рук.
  • Фулгрім (англ. Fulgrim) — впав на планету Кемос, що жила за рахунок шахтарства і поставок з сусідніх планет. Фулгрім швидко став розумітися на технологіях і взявся за порятунок Кемоса від повільної загибелі. Під його керівництвом було відбудовано старі шахти, відновлено економіку і досягнуто процвітання занепалого Кемоса. Космодесантників Фулгрім зустрів дружелюбно і визнав владу Імператора, очоливши III легіон Дітей Імператора. Оскільки цей легіон був малочесельним, Фулгрім приєднався до Горуса і бився пліч-о-пліч з ним. Однак, попри славетні перемоги, Фулгрім та його легіон шанували Імператора більше, ніж найвидатнішу людину. З часом їхня відданість стала фанатичною і набула рис релігійного культу Імператора, що не схвалювалося ним самим.
  • Вулкан (англ. Vulkan) — опинився на вулканічній планеті Ноктюрн, де існувала віра в прихід спасителя. Капсула примарха впала на будинок коваля, який прихистив його і помітив надлюдські здібності хлопчика. Жителі Ноктюрну потерпали від нападів Темних елдарів, але Вулкан, озброєний одними тільки ковальськими молотами, повів людей на боротьбу проти нападників і здобув перемогу. Імператор, прибувши на планету, кинув Вулкану виклик у змаганні на полювання на місцевих звірів. Імператор втратив здобич, рятуючи сина з лави, і той визнав його владу за вищість людського життя над нагородою. Взявши під командування XVIII легіон Саламандр, Вулкан прославився турботою про своїх воїнів і простих людей.
  • Рогал Дорн (англ. Rogal Dorn) — виріс на порівняно розвиненій планеті Інвіт у сім'ї патріарха місцевого клану. Шануючи свого названого діда, він очолив клан, а потім і всі інші клани. Він вивів народ Інвіту в космос, покоривши навколишні системи. Імператор зустрів Рогала на борту його корабля «Фаланга» і той визнав Імператора гідним правителем. Рогал Дорн прославився тим, що ніколи не шукав собі нагороди за перемоги і завжди говорив правду. Очолив XX легіон Імперських Кулаків. Також він мав талант до будівництва фортець і звів Імператорський палац на Террі.
  • Робаут Джилліман (англ. Roboute Guilliman) — був знайдений аристокаратами планети Макрагг, яка зберегла багато технологій. Навчаючись різним наукам, Робаут швидко прославився і очолив військові походи проти дикунів півночі планети. В ході постання проти аристократії Робаут знищив ворогів держави, а їхнє майно роздав простим людям. Він створив меритократію, за якої Макрагг досяг процвітання. Імператор затримався у варп-штормі дорогою до Макрагга і знайшов планету вже високорозвиненою. Вона вела торгівлю з іншими планетами і мала сильну армію. Імператора вразило процвітання планети і він лишив Макраггу автономію. Робауту було доручено командування XIII легіоном Ультрамаринів. Робаут, завоювавши чергову загублену людську планету, не вирушав далі, поки не досягав на ній достатку, тому зрештою отримав великий притік рекрутів. Його легіон став найчисельнішим з усіх, а примарх здобув славу воїна, мецената і будівничого.
  • Магнус Рудий (англ. Magnus the Red) — впав на планету Просперо, де жили вигнанці-псайкери. Сам примарх мав каліцтво — тільки одне око, але швидко перевершив усіх псайкерів планети. Вплив Магнуса на варп був таким сильним, що Імператор на відстані довідався про сина і коли прибув на Просперо, вже добре знав Магнуса. Примарх отримав у командування XV легіон Тисячі Синів, які перейняли від генетичного матеріалу Магнуса схильність до псайкерства. Попри попередження батька, Магнус збирав розкидані галактикою знання про варп і керування ним, що зустрічало осуд братів. Також Магнус вважав, що можна обманювати, якщо це сприяє перемозі. Врешті було скликано Нікейський собор, на якому псайкерство було заборонено, крім випадків коли воно прямо служить Імперіуму. Це спричинило недовіру примарха до Імператора, хоча він прагнув використовувати чаклунство варпу в благо.
  • Сангвіній (англ. Sanguinius) — опинився на зараженій радіацією деградованій планеті Ваал, де люди забули письмо. Примарх мав корисну мутацію — крила та загальний прекрасний вигляд. Його прихистило плем'я Кров, що помітило незвичайну витривалість і безстрашність хлопчика. Його крила скоро досить розвинулися, щоб дозволити літати. Сангвіній об'єднав племена і переміг мутантів, які населяли пустки Ваалу. Сангвіній став живим богом для людей планети і йому приписувалися численні чудеса. Прибувши на Ваал, батько впізнав Сангвінія і той отримав командування IX легіоном Кривавих Янголів, воїни якого стали ревними і вірними бійцями Імперіуму.
  • Лайон Ель'Джонсон (англ. Lion El'Jonson) — впав на покритий джунглями Калібан, де був вихований лицарями. З главою ордена лицарів, Лютером, Лайон здійснив багато подвигів і організував Хрестовий похід проти сил Хаосу, які наповнили ліси. Це об'єднало людей планети і за десять років Калібан було очищено. Лайон прийняв Імператора як великого борця зі злом і перейшов під його владу. Імператор дав у командування I легіон Темних Янголів, однак залишений охороняти Калібан Лютер озлобився на Імперіум, став пихатим, що зрештою стало причиною його зради і ганьби для всього легіону.
  • Пертурабо (англ. Perturabo) — його капсула опинилася на гірській планеті Олімпія, де існувало багато міст-держав. Побачивши силу хлопчика, його всиновив місцевий тиран. Пертурабо не довіряв йому і щойно Імператор прибув на Олімпію, скинув тирана. Оскільки жителі Олімпії були майстерні в будівництві фортець, довірений примарху IV легіон Залізних Воїнів вирізнявся в облогах. У час відсутності примарха на планеті спалахнуло повстання, яке Пертурабо придушив. Але це посіяло заздрість до братів, які ніколи не втрачали батьківщини, і озлобило примарха.
  • Мортаріон (англ. Mortarion) — виріс на планеті Барбарос, покритій отруйним туманом. Еліта планети жила на верхівках гір над туманом, тримаючи підданих в низинах, де ті страждали від хвороб. Місцевий воєначальник знайшов примарха на полі бою і виховав його, але боявся його могутності. Втікши у туман, Мортаріон довідався про знедолених і підняв повстання. Він навчив селян будувати машини, воювати і зібрав армію, якою захопив планету. Мортаріон відкинув допомогу Імператора в боротьбі з названим батьком і вирушив до його фортеці сам. Проте під дією туману Мортаріон втратив свідомість і його справу завершив Імператор. Мортаріон прийняв командуванням XIV легіоном Гвардії Смерті, але зблизився з Горусом і Фулгрімом.
  • Лоргар (англ. Lorgar) — потрапив на феодальну планету Колхіда, де був вихований послідовниками релігії Заповіту. Там Лоргар став видатним проповідником, з красномовством якого не міг зрівнятися ніхто. Бачачи у снах прихід Імператора, Лоргар став проповідувати прихід бога, за що був оголошений єретиком. Це вилилося в релігійну війну на Колхіді, яка завершилася перемогою Лоргара і його послідовників. Лоргар реорганізував Заповіт у релігію поклоніння Імператору та отримав від довгоочікуваного батька командування XVII легіон Носіїв Слова. Примарх зводив собори на честь Імператора і здійснював пропаганду на вірність Імперіуму, хоча сам Імператор засуджував своє обоження. Від жерця Кора Фаерона примарх довідався про Богів Хаосу, які навпаки схвалюють поклоніння їм, і таємно зрадив Імператора, обравши служіння Хаосу.
  • Джагатай Хан (англ. Jaghatai Khan) — впав на степову зону планети Мундус Планус, де виріс серед кочівників, що шрамували свої голови. Він об'єднав кочівників у боротьбі проти вбивці свого названого батька, а після перемоги поклявся припинити міжусобиці племен. У поході він приєднав до своєї орди підкорені племена й виступив проти жорстокої імперії Палатин. Джагатай зумів стати володарем всіх відомих земель планети незадовго до прибуття Імператора. В справжньому батькові Джагатай побачив того, хто здатний об'єднати розкидане галактикою людство та поклявся у вічній вірності Імператору. У Великому Хрестовому поході на чолі V легіону Білих Шрамів примарх, однак, зажив слави варвара. Він зблизився з Горусом і Магнусом, але вірний клятві вірності, на відміну від них не зраджував батька.
  • Конрад Курз (англ. Konrad Curze) — виріс на завжди покритій темрявою планеті Нострамо, зубожілі люди якої добували для своїх багатих правителів метал адамантій. Серед населення здійснювалося багато злочинів і Конрад, будучи одинаком, сам навчився карати злочинців. У місті Квінтус від жорстоко розправлявся з лиходіями, тримаючи їх у страху. З'явивишись аристократії, Курз став правителем і продовжив своє жорстоке правосуддя. Його мучили видіння похмурого майбутнього і Курз зрозумів, що воно наближається, коли прибув Імператор. Як потім виявилося, Курз завжди бачив найгірші варіанти майбутнього. Він прийняв командування VIII легіоном Володарів Ночі, рисою яких стали погрози і залякування ворога. Основу війська склали злочинці, самі залякані Курзом, що визначило моральне падіння Володарів Ночі. Конрад, поділившись своїми видіннями з Фулгрімом і Дорном, був звинувачений в наклепі на Імператора. Посварившись з Дорном, Курз втік та приєднався до свого легіону. За відсутності примарха на Нострамо відновився колишній лад і Володарі Ночі підірвали планету, після чого продовжили Хрестовий похід самі, жорстоко розправляючись з усіма противниками.
  • Ангрон (англ. Angron) — на планеті Нуцернія на довгі роки став гладіатором, але підняв бунт і з іншими гладіаторами сховався в горах. Оточений військами переслідувачів, Ангорн опинився в пастці, але його забрав саме прибулий Імператор. Ангорн відкинув пропозицію служити йому, воліючи померти в бою поряд зі своїми послідовниками. Імператор дозволив примарху піти, але після цього насильно забрав його, чим прирік решту гладіаторів на смерть. Ангорн неохоче очолив XII легіон, який назвав Пожирачами Світів. Примарх приєднався до Хрестового походу, але вирізнявся, як і легіон, жорстокістю. Його воїни змагалися у вбивствах і здійснювали криваві церемонії. Ангорн повірив Горусу, що Імператор та інші примархи надто слабкі, та поставиви собі за мету помститися всім, хто критикував його.
  • Корвус Коракс (англ. Corvus Corax) — впав на планету Лікея, де в'язні добували для тиранів сусідньої планети корисні копалини. Його виховали в'язні, навчивши диверсіям і змовництву. Корвус очолив повстання, в ході якого відбулася ядерна війна, поставки копалин було припинено і тиранічний режим пав. Після перемоги прибув Імператор, якому Коракс довірився і отримав XIX легіон Гвардії Ворона. Коракс прославився диверсіями і вилазками в тил ворога.
  • Невідомий примарх
  • Альфарій Омегон (англ. Alpharius Omegon) — про цього примарха відомо небагато, вважається, що насправді під цим іменем ховаються двоє: Альфарій і Омегон. Вірогідно, Альфарія знайшов Горус і той виявив спротив, очоливши атаку на прибулі кораблі. Проте примархи швидко порозумілися і Альфарій отримав XX легіон, Альфа-легіон. Його тактикою стало приховування, інтриги і шпигунство, тому історія як примарха, так і легіону, маловідома. Всі воїни під командуванням Альфарія зазнали операції, ставши схожими на примарха, і називали себе Альфаріями. Він у свою чергу видавав себе за пересічного Космодесантника. Таким чином було вкрай важко виявити хто з них справжній примарх. Розуміючи, що Горус приведе Імперіум або до перемоги Хаосу і власної загибелі, або до перемоги Імперіуму і довгого похмурого існування, Альфарій став на бік Горуса. Проте, існують думки про його вірність Імператору, що видавалася за єресь.

У Єресі Горуса[ред.ред. код]

Лоргар, схилившись до служіння Богам Хаосу, переконав пораненого Горуса повстати проти Імператора, підіславши до нього Ереба. Горус бачив у батькові марнославного диктатора, який прагне досягти безмежного панування в галактиці. Примарх намовив Ангорна, Фулгріма і Мортаріона повстати, оскільки вони вже мали образи на батька. Згодом він переманив на свій бік Конрада, чия жорстокість засуджувалася і який бачив страшне майбутнє, Альфарія, який вирішив побороти зрадників зсередини, та Пертурабо, котрий вважав, що за геноцид рідної планети його зненавидять батько й брати. Феррус, знаючи про зраду, скористався чаклунством для зв'язку з Імператором аби попередити його. Але той оголосив зрадником його самого за порушення заборони на використання сил варпу. Для захоплення Ферруса від послав легіон Лемана Расса. Переконаний агентом Горуса у ворожості Магнуса, Леман здійснив штурм планети Просперо, а самому Магнусу зламав хребет. Феррус врятувався, скориставшись чаклунством, разом з уцілілими прибічниками, але так став вигнанцем.

Горус для початку відкритого повстання задумав передусім очистити свій та союзників легіони від вірних Імператору Космодесантників. Для цього він організував штурм планети Ісстван III начебто для придушення бунту. Щойно небажані в його війську воїни висадилися на планету, Ісстван III було розбомблено, що вбило все населення і Космодесантників. Подальша атака добила вцілілих, а повстанці відступили до Ісствану V. Тільки кілька воїнів врятувалися на кораблі «Ейзенштейн» і зуміли послати попередження Імператору. Сім легіонів Космодесанту було послано для захоплення Горуса і віддання його під суд. Але чотири з них стали на бік Горуса, напавши на союзників. Феррус Манус загинув в бою з Фулгрімом, з Гвардії Ворона вдалося врятуватися лише п'ятьом бійцям, які змогли евакуювати важко пораненого Коракса. Так почалася громадянська війна, відома як Єресь Горуса, а сили Імперіуму було підірвано.

Ультрамарини встряли у боротьбу з Носіями Слова. Саламандри, Гвардія Ворона і Залізні Руки були практично повністю знищені на Ісствані V. Космічні Вовки не встигали взяти участь в обороні Терри після атаки на Просперо. Темні Янголи розкололися і утримувалися силами Володарів Ночі. Оборона Терри лягла на Імперських Кулаків на чолі з Рогалом Дорном і Кривавих Янголів на чолі з Сангвінієм. Джагатай Хана встиг на підмогу, коли відступники вже взяли Сонячну систему в облогу. Під час стрибка крізь варп бійці на кораблях повстанців отримали дари Богів Хаосу, які спотворили їх, але дали свої переваги. Але Космічні Вовки, Темні Янголи і Ультрамарини зуміли пробитися до Терри й завадити просуванню ворожих сил.

Бачачи, що не витримає затяжної війни, Горус викликав Імператора на дуель. Імператор з вірними йому примархами телепортувався на корабель Горуса, однак всі вони опинилися в різних місцях. Сангвіній загинув у бою з Горусом, відмовившись стати на його бік, а той сам був убитий Імператором. Та Імператор при цьому отримав смертельне поранення. Його тіло виніс Рогал Дорн, він же виконав інструкції батька з перебудови пристрою Золотого Трону, який відтоді підтримував Імператора в штучній комі. Зі смертю Горуса повстанці відступили, а його місце зайняв Абаддон, однак він зумів очолити тільки легіон Дітей Горуса, як себе назвали Місячні Вовки.

Примархи-зрадники сховалися в регіоні галактики, відомому як Око Жаху. За підсумками Єресі Горуса сам Горус, Феррус, Сангвіній і Рогал загинули. Решта або отримали смертельні поранення, або пішли боротися зі зрадниками чи в добровільне вигнання.

«Нинішній» стан[ред.ред. код]

  • Горус (англ. Horus) — був убитий Імператором, завдавши йому самому смертельних ран. Як і показувало видіння Богів Хаосу, цього примарха було проклято. Вважається, що психічним впливом Імператора його душу було знищено, а за мить до цього зрадник усвідомив, що спричинив саме те майбутнє, якого боявся. Діти Горуса, перейменовані на Чорний Легіон, на чолі з Абаддоном забрали тіло Горуса і помістили його в храмі для поклонінь. Пізніше тіло викрали Діти Імператора, а вчений Фабій Байл використав його для створення клонів Горуса. Абаддон знищив їх усіх, а також оригінальне тіло Горуса, щоб більше ніхто не міг досягнути його могутності. Його бойову рукавицю з кігтями Абаддон забрав собі та носить її як особисту зброю і символ влади.
  • Леман Расс (англ. Leman Russ) — після Єресі Горуса вирушив знищувати зрадників, що лишилися в галактиці. Коли Робаут Джилліман створив Кодекс Астартес і постановив, що легіони мають поділитися на ордени по 1000 Космодесантників, Леман відкинув нововведення. Конфлікту з іншими примархами йому вдалося уникнути, поділивши легіон на автономні кампанії. Заснований ним орден Вовчих Братів був уражений мутаціями і перейшов на бік Хаосу. В другому столітті після Єресі Леман Расс вирушив до Ока Жаху з найкращими воїнами з обіцянкою повернутися в час найбільшої небезпеки. Його намісник Бьорн заснував Полювання, коли отримує видіння і вирушає зі своїми бійцями на звершення подвигів.
  • Феррус Манус (англ. Ferrus Manus) — був убитий Фулгрімом, що віддав його голову Горусу. Джилліман і Дорн після Єресі змогли повернути череп брата.
  • Фулгрім (англ. Fulgrim) — зник, а його легіон вірить, що Фулгрім в нагороду за свою тягу до досконалості став князем демонів бога Слаанеш на планеті вічних задоволень. Діти Імператора шукають цю планету, але за 10000 років так і не довідалися де вона знаходиться.
  • Вулкан (англ. Vulkan) — на Ісствані V Конрад Курз захопив пораненого Вулкана щоб убити його особисто. Але примарх проявив надзвичайну стійкість і Курз вирішив зробити його безумцем, насилаючи видіння постійних поразок. Коли і це не подіяло, Вулкан знайшов спосіб утекти до Джиллімана. Після Єресі очолював реорганізований в орден легіон Саламандр 3000 років. Після цього зник, лишивши по галактиці 9 артефактів. Саламандри вірять, що Вулкан повернеться, коли буде знайдено всі, але досі вдалося відшукати 5.
  • Рогал Дорн (англ. Rogal Dorn) — вирушив зі своїм легіоном у спокутувальний похід, який припинив тільки після ухвалення Кодексу Астартес. Зник при штурмі корабля Космодесанту Хаосу «Меч Святотацтва». Вдалося знайти лише руку примарха, яка стала реліквією.
  • Робаут Джилліман (англ. Roboute Guilliman) — зайнявся реорганізацією Імперіуму і Космодесанту, зокрема створив Кодекс Астартес. Боровся з Альфа-легіоном і Дітьми Імператора, в бою з останніми зазнав смертельних поранень отруєним лезом. Його тіло було поміщено у стазис за мить до смерті, де перебувало як святиня до кінця 41 тисячоліття. Згідно повір'я, там воно повільно відновлювалося. Після організації Абаддоном 13 Чорного хрестового походу і падіння ключової планети Кадія, як винятковий захід було почато оживлення примарха. Белізарій Коул, верховний техножрець, за допомоги елдарів і спеціальних обладунків вилікував рани Джиллімана. Примарх очолив відбиття атаки сил Хаосу на рідну планету, після чого вирушив до Терри аби вирішити насталу кризу Імперіуму. Дорогою він потрапив у пастку Магнуса, але завдяки допомозі елдарів та вигнанців з ордену Темних янголів успішно прибув на Терру. Верховними лордами йому було надано повноваження Лорда-командира Імперіуму.
  • Магнус Рудий (англ. Magnus the Red) — задля порятунку себе і свого легіону став князем демонів бога Цзінча на Планеті Чаклунів. Через це серед Тисячі Синів стали поширюватися мутації, які Магнус намагався зупинити разом з верховним бібліарієм Аріманом. Бібліарій зумів позбавити легіон мутацій, але його чаклунство перетворило всіх воїнів на рухомі порожні обладунки. Магнус з цього хотів убити Арімана, але зрозумівши, що така воля Цзінча, відправив у довічне вигнання. Відтоді примарх зрідка здійснював вилазки задля викрадення магічних артефактів. Переслідував воскреслого Джиллімана в його подорожі до Терри, але був переможений і відступив.
  • Сангвіній (англ. Sanguinius) — загинув від рук Горуса. Його смерть наклала психічний відбиток на весь легіон Кривавих Янголів, які відтоді страждають на «чорну лють» — приступи люті, за яких жадають постійних убивств і можуть збожеволіти. Жертви «чорної люті» бачать себе примархом, який бореться в часи Єресі Горуса.
  • Лайон Ель'Джонсон (англ. Lion El'Jonson) — зник після боротьби з єретиком Лютером. Оплотом Темних Янголів став осколок зруйнованої планети Калібан, Скеля. Лайона було врятовано і поміщено в стазис на Скелі невідомими, але самі Темні Янголи про це не знають.
  • Пертурабо (англ. Perturabo) — після відступу з Терри помстився Імперським Кулакам, заманивши їх на штурм фальшивої Вічної Фортеці. Пертурабо за свої злодіяння став князем демонів Хаосу Неподільного і відступив з легіоном на планету Медренгард в Оці Жаху.
  • Мортаріон (англ. Mortarion) — відступив зі своїм легіоном в Око Жаху, де створив Планету Чуми. Гвардія Смерті доти вже була винагороджена богом Нурглом перетворенням на вічно гниючі, проте рухомі й нечутливі до болю трупи. Став князем демонів Нургла, але його подолав і вигнав у варп Калдор Драйго, гросмейстер Сірих Лицарів.
  • Лоргар (англ. Lorgar) — став князем демонів Хаосу Неподільного (тобто, всіх чотирьох богів) і усамітнився на планеті Сікарус. Його легіон поклоняється Лоргару як богу, а церква Імперіуму використала низку його текстів як основу для створення культу Імператора. Лоргар не проявляв активності відтоді, а керівництво легіоном віддав Раді апостолів.
  • Джагатай Хан (англ. Jaghatai Khan) — вирушив переслідувати Темних елдарів, що викрали кілька тисяч людей з його рідної планети, і зник в позапросторовій мережі Павутині. Його послідовники вірять, що Хан живий і колись повернеться.
  • Конрад Курз (англ. Konrad Curze) — дозволив убити себе підісланому Імперіумом асасину. Курз вирішив цим довести, що будь-який злочин, навіть його власний, має потягти за собою покарання.
  • Ангрон (англ. Angron) — будучи князем демонів бога Корна, впродовж століть тероризував Імперіум, набігаючи зі своїм легіоном на планети. Відомий за численними битвами, яким було покладено край тільки в 41-му тисячолітті, коли Ангорна перемогли і вигнали у варп Сірі Лицарі.
  • Корвус Коракс (англ. Corvus Corax) — намагався відродити свій легіон шляхом клонування, але в клонів стали масово розвиватися мутації через диверсію Альфа-легіону. Після цього Корвус вирушив у добровільне вигнання в Око Жаху на боротьбу зі злом.
  • Альфарій Омегон (англ. Alpharius Omegon) — вважається, що Альфарій був убитий Джилліманом, але дані про це, як і про існування його брата-близнюка, не підтверджені.

Примархи в масовій культурі[ред.ред. код]

Примархам у Єресі Горуса присвячено літературний цикл «Єресь Горуса», що публікується видавництвом Black Library з 2006 року. На 2017 рік цикл налічує 45 видань, включаючи романи і збірники оповідань[4]. Також вони є персонажами відеоігор Talisman: The Horus Heresy[5] та The Horus Heresy: Drop Assault[6].

Журналом «Мир фантастики» Горуса було поставлено на перше місце в рейтингу «10 фантастичних зрадників»[7].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Horus Heresy | Forge World Webstore. www.forgeworld.co.uk (en). Процитовано 2017-08-03. 
  2. The Horus Heresy Legiones Astartes: Age of Darkness Legions. Games Workshop. 2016. с. 1–144. 
  3. Forge World Webstore. Search results: Primarchs. www.forgeworld.co.uk (en). Процитовано 2017-08-03. 
  4. Black Library - The Horus Heresy: Reading Order. www.blacklibrary.com (en). Процитовано 2017-08-03. 
  5. Games, Nomad. Talisman: The Horus Heresy - Nomad Games. Nomad Games (en-US). Процитовано 2017-08-03. 
  6. The Horus Heresy: Drop Assault. The Horus Heresy: Drop Assault (en-US). Процитовано 2017-08-03. 
  7. 10 фантастических предателей | Миры | Мир фантастики и фэнтези. Мир фантастики (ru-RU). 2011-11-15. Процитовано 2017-08-03. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Warhammer 40,000 5th edition rule book, Games Workshop, Nottingham 2008. — 304 p.
  • Abnett, Dan. Horus Rising. Games Workshop, 2014. — 416 p.
  • Gathering Storm: Rise of the Primarch. Games Workshop, 2017. — 136 p.