Warhammer 40,000: Dawn of War

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Warhammer 40,000: Dawn of War
Dawn of War box art.jpg
Розробник Relic Entertainment,THQ
Наступна гра серії Warhammer 40,000: Dawn of War - Winter Assault
Остання версія 1.51
Жанр стратегія в реальному часі
Вікові
рейтинги
ESRB: M (17+)
Носій 3 CD-ROM, завантаження з Мережі
Платформи Microsoft Windows
Режими гри однокористувацька, багатокористувацька
Системні
вимоги
Pentium III 1.4 GHz CPU, 256 MB RAM, 4x CD-ROM привод, 1.8GB вільного простору жорсткого диску, Microsoft Windows 98/2000/XP/ME, DirectX 9.0b
Сайт http://www.dawnofwargame.com/

Warhammer 40,000: Dawn of War (Warhammer 40,000: Світанок Війни) — відеогра, стратегія в реальному часі, розроблена студією Relic Entertainment на основі настільного варгейму Warhammer 40,000 студії Games Workshop. Видана в 2004 компанією THQ Canada. У наступні роки були випущені доповнення: Warhammer 40,000: Dawn of War - Winter Assault, Warhammer 40,000: Dawn of War - Dark Crusade і Warhammer 40,000: Dawn of War - Soulstorm. В 2009 році вийшла перша гра нової серії Warhammer 40,000: Dawn of War II, частково пов'язана з оригінальною серією, але механікою ближча до настільного прототипу.

Вихід гри сприяв значній популяризації настільного варгейму Warhammer 40,000. Станом на 2013 рік Warhammer 40,000: Dawn of War разом з доповненнями була продана в кількості 7 млн. примірників[2].

Ігровий процес[ред.ред. код]

Приклад ігрового процесу: Космодесант атакує базу противника

У розпорядженні гравця в режимі кампанії перебуває армія Космодесантників ордену Кривавих Воронів, з яким гравець може пройти всі 11 місій. У режимі «сутички» (скімрішу) та багатокористувацької гри також доступні армії інших рас.

Як і в більшості інших RTS, гравцеві дається можливість збирати ресурси і витрачати їх на будівництво свoєї бази, розвиток технологій і модернізацію військ. Розбудова бази відбувається за принципом дерева технологій: одні будівлі відкривають доступ до інших, відкриваючи також в старих нові можливості та війська. На відміну від багатьох інших популярних RTS (таких як Starcraft, Warcraft тощо), у грі приділено дуже велику увагу тактиці. В грі реалізовано командування відразу загонами. Тобто, група з 6 Космодесантників є неподільною і всі накази віддаються цілком всьому загону, а не кожному юніту окремо. Виняток становлять спеціальні (і більш потужні) юніти, такі як техніка чи командири. Всі війська належать до якогось із типів (Командир, Пiхота, Важка пiхота, Бронетехнiка, Споруда, Демон) і володіють різною ефективністю проти інших.

Також, велику увагу приділено індивідуальним здібностям кожного юніта, так що бій вимагає досить серйозного мікроконтролю. Війська здатні користуватися елементами ландшафту для укриття. Існують легке укриття, сильне укриття, і «непідходяще», коли, наприклад, юніти стоять в низині, відкриті для обстрілу. Деякі види військ ігнорують невеликі елементи ландшафту чи можуть їх долати шляхом перельоту або телепортації.

В грі реалізована механіка поповнення загонів прямо на полі бою. Тобто, коли від загону десантників залишається хоча б один боєць, можна відновити цей загін без необхідності повернення на базу (поповнення вимагає як ресурсів, так і часу). Максимум доступних військ збільшується проведенням відповідних досліджень або зведенням спеціальних споруд.

Майже кожен юніт має такий параметр, як бойовий дух. Чим він нижчий, тим менш ефективно юніт бореться. Зменшується він від тривалих перестрілок і у випадку чисельної переваги ворожих військ, але поза боєм чи з використанням здібностей командирів піднімається.

Видобуток ресурсів являє собою захоплення та володіння спеціальними точками, які є невичерпними джерелами ресурсу «вплив», та будівництво генераторів, які дають енергію. Існують Звичайні і Критичні точки, що різняться кількістю генерованих ресурсів. Для оборони точок і збільшення їх продуктивності на них будуються оборонні споруди, що можуть бути додатково вдосконалені. На Сховищах шлаків можна будувати потужніші генератори енергії. Спеціальні Релікварні точки відкривають доступ до найсильніших юнітів. Орки використовують свій додатковий ресурс «Waagh!».

Для гри в багатокористувацькому режимі передбачена можливість створювати власні кольорові схеми армій, як данина настільному Warhammer 40,000[3].

Ігрові раси[ред.ред. код]

Космічний Десант (Космодесант) — раса вдосконалених імплантатами людей, створених Імператором за образом і подобою його «синів» — Примархів. Вони — найсильніші воїни Імперіуму людства. Володіють сильною піхотою, технікою і, на високому технологічному рівні, підтримкою з орбіти для перекидання військ. У грі представлений орден Кривавих Воронів. Герої: Бібліарій Ісадор, Командир Габріель Ангелос.

Війська: Сервітор, Скаути, Космодесантники, Штурмові Космодесантники, Апотекарій, Термінатори, Штурмові Термінатори; Командир, Бібліарій; БМП «Носоріг», Ленд Спідер, Дредноут, «Смерч», Танк «Хижак», Ленд Рейдер.

Космічні Десантники Хаосу — зрадники і відступники Космодесанту, які потрапили під згубний вплив богів Хаосу. Мають багато еквівалентів військ звичайного Космодесанту, але також і унікальних юнітів, зокрема демонів. На високому технологічному рівні демони прикликаються прямо на поле бою. У грі представлені Альфа Легіоном. Герої: Лорд Бейл, Чаклун Сіндрі Мур.

Війська: Єретик, Культисти, Космодесантники Хаосу, «Хижаки», «Кошмари», Одержимі, Знищувачі; Лорд Хаосу, Чаклун Хаосу; «Носоріг» Хаосу, «Осквернитель», Танк «Хижак» Хаосу, Спраглий до крові, Князь Демонів.

Орки — величезні зеленошкірі варвари. Їхня піхота чисельніша, ніж в інших рас, і більш орієнтована на ближній бій. Використовують, окрім інших, власний ресурс «Waagh!», який додатково впливає на боєздатність. Мова Орків у грі і відповідно назви юнітів, є спотвореною англійською. Герой — вождь Оркамунґус.

Війська: Гретчини, Слаґґа-Бойзи, Шута-Бойзи, Штормбойзи, Танк-бустази, Ноби, Схиблений Док; Варбосс, Великий Мек; Вартрукк, Вартрак, Кілла Кен, Вкрадений танк «Леман Русс», Сквіґґот.

Ельдари — древня вимираюча раса, технології якої перевершують технології решти. Ельдари спеціалізуються на дистанційному бою і швидких нападах, тому їхні війська слабші в ближньому бою за відповідники інших рас. За допомогою побудованих в різних місцях Воріт можуть телепортувати війська і споруди. У грі представлені Ельдари світу-корабля Бієль-Тан. Герої: Ясновидяча Маха (англ. Macha), Всевидюча Рада.

Війська: Співець кості[4], Стражі, Рейнджери, Виючі Баньші, Темні Женці, Павуки Варпу, Граві-платформа; Ясновидяча, Всевидюча Рада; Граві-танк «Сокіл», «Вогняна призма», «Гадюка», Примарний страж, Аватар Кхейна.

Сюжет[ред.ред. код]

За сюжетом, командир Космодесантників Габріель Ангелос разом з бібліарієм Ісадором прибувають на планету Тартарус, щоб забезпечити евакуацію населення від навали Космічних Орків. Він допомагає Імперській Гвардії, яку очолює полковник Брум, боротися з ворогами. Послідовно знищивши бази Орків, Габріель розуміє, що ними хтось керував. Паралельно з'являються відомості про дивні смерті Космодесантників, а Ісадору чується голос невідомця, що переконує у зверхності Габріеля і винятковості бібліарія. Габірель же не може забути того як піддав винищенню рідну планету Кірену, яка погрузла у єресі.

Скоро на планеті виявляють присутність Ельдарів, які проводять розкопки схованих в різних місцях древніх маяків. Тим часом з таємною місією прибуває інквізитор Тот і встановлює свої порядки. Він відкрито говорить Габріелеві, що ставить під сумнів його компетентність, зважаючи на дії на Кірені, та не допустить аби це повторилося на Тартарусі. Перемігши Орків та Ельдарів, Космодесантники дістаються останнього маяка, де з'ясовується присутність на планеті третьої сили — Комодесантників Хаосу. Сили Хаосу на чолі з лордом Бейлом шукають зниклий тут 10000 років тому камінь Маледіктум, щоб використати його силу для своїх планів. Ісадор спокушається силою каменя і, бажаючи використати його для добра, зустрічається із прислужником Бейла на ім'я Сіндрі, котрому й належав чутий голос. Впевнений, що зможе протистояти впливу Хаосу, бібліарій, сам того не помічаючи, стає його слугою. Габріель розшукує та вбиває зрадника, хоч той в останню мить і розуміє свою помилку. Сіндрі також прагне отримати силу, тому залишає Бейла в критичний момент на вірну смерть від Космодесантників і тікає.

Тот відкриває, що знав про цілі Хаосу, але підозрював у зраді Габіреля, не помітивши відступництва Ісадора. Тепер, коли все зайшло надто далеко, лишається один вихід перемогти ворога — знищити Маледіктум легендарним молотом «Розщеплювач богів». Тот вручає Габрілеві молот і той, зібравши залишки своїх військ та також об'єднавшись з силами Ельдарів кидає виклик величезній армії Хаосу. Та Сіндрі встигає використати камінь, ставши Князем Демонів. Кривава битва закінчується тим, що Габріель вбиває Князя Демонів і забирає Маледіктум. Інквізитор закликає Габріеля знищити камінь, але ясновидяча Ельдарів Маха говорить, що цим вони здійснять величезне зло, і переконує Габріеля віддати камінь їй. Ангелос постає перед непростим вибором, але зрештою розбиває Маледіктум. Ясновидяча на це говорить, що люди накликали на весь Всесвіт страшну небезпеку, між Космодесантом і Ельдарами знову спалахує ворожнеча. Тартарус ось-ось буде остаточно занурений у варп-шторм, викликаний присутністю Хаосу, тому всі, хто ще лишився на планеті, поспіхом її покидають.

Перед відходом Габріель бачить демона, який був заточений у Маледіктумі. Демон розповідає, що всі загиблі на цій планеті були жертвами йому, необхідними для пробудження і саме Габріель і його війська принесли їх найбільше. Габріель, сам не підозрюючи цього і діючи з найкращих мотивів, виявився найкращим слугою зла. До того ж, саме він розбив камінь і вивільнив демона у найбільш підходящий момент, за що демон дарує Габріелеві життя і наказує сповістити всім про своє повернення. Габріель на це відповідає, що не боїться його і буде готуватися до наступної зустрічі, після чого покидає Тартарус з рештою Космодесантників.

Доповнення[ред.ред. код]

Після успішного виходу оригінальної гри розробники випустили три доповнення:

  • Winter Assault — в грі з'явлися нові сторони: Імперська Гвардія та Некрони. Останні відіграють важливу роль в сюжеті, але можливість пограти за них дається тільки в наступному доповненні. В кампанії Космодесантники також не є грабельною фракцією, але є союзниками. Дія переносяться на льодяну планету Лорн-5, куди вже висадилися Хаос, Орки та Ельдари. Кожна з них переслідує одну мету — знайти і відремонтувати втрачену тут Імперіумом бойову машину, титана класу «Імператор». У доповненні є дві кампанії: «добра» (Імперська Гвардія, Космодесант і Ельдари) та «зла» (Орки та Хаос).
  • Dark Crusade — друге за рахунком доповнення до гри, де події відбуваються на планеті Кронус. У протистоянні беруть участь сім рас, де гравцеві належить вибрати одну з них і підкорити всю планету, повністю знищивши ворогів.
  • Soulstorm — третє доповнення, де з'являються ще дві нові раси: Темні Ельдари і Сестри битви. Таким чином загальна кількість рас досягає дев'яти. Важливим оновленням стала поява авіації в кожної з рас, а дії розвиваються не на одній планеті, а відразу на чотирьох і їх супутниках.

Оцінки і відгуки[ред.ред. код]

Огляди
Іноземні
Оглядач Оцінка
Game Informer 9.25/10[5]
GamePro 5/5[6]
GameSpot 8.8/10[7]
GameSpy 4.5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar half.svg[8]
IGN 8.8/10[9]
PC Gamer UK 91%[10]
Computer Gaming
World
4.5 out of 5[10]
Агрегатори
Агрегатор Бал
Metacritic 86% (засновано на 51 огляді)[11]
Game Rankings 87% (засновано на 65 оглядах)[10]

Warhammer 40000: Dawn of War отримала позитивні відгуки критиків. Найбільше схвалення отримували різноманітні і збалансовані фракції та юніти, блискуче представлення, зокрема, висока якість анімації юнітів і користувацький інтерфейс.

Одиним з перших оглядачів були IGN, які дали грі 8,8 / 10, зокрема, хвалячи високий рівень графіки та деталізації анімації[12]. Вони також назвали скімріш і мультиплеєр як одні з найсильніших сторін гри[9]. Gamespot прийшов до аналогічних висновків, зокрема похваливши відкриваючу кат-сцену гри та аудіо[7].

З іншого боку, частиною гри, яка зазнала критики, була одиночна кампанія, яку багато рецензентів знайшли надто короткою і легкою[13][14]. Ще одною слабкою частиною називався брак оригінальності в геймплеї. Тим не менше, ці недоліки вважалися незначними, IGN підсумувала свою рецензію: «Ніщо в геймплеї не здивує кого-небудь (хоча введення поповнюваних загонів дуже майстерне), але це не особливо важливо... Relic чудово справилися зі створенням великого зразка розваг»[9]. Французький сайт Jeux PC дав грі 16 з 20, зокрема хвалячи простоту інтерфейсу користувача та інтенсивність боїв[15]. Німецький оглядач Даніель Мачієвський оцінив гру 83 з 100, окремо відзначивши користувацький інтерфейс і звук, але визначив кампанію і ШІ, як слабкі частини[16].

В цілому Dawn of War була добре прийнятий критиками, заробивши сукупну оцінку 86/100 від Metacritic[11] і 87/100 від Game Rankings[10].

Нагороди[ред.ред. код]

4Players

  • 2004 — Гра року на ПК з кращим мультиплеєром (англ. Best PC Multiplayer Game of the Year)

Computer Gaming World

  • Березень 2005 — Стратегічна гра року (В реальному часі) (англ. Strategy Game of the Year (Real-Time))
  • Краща відкриваюча кат-сцена року (англ. Best Opening Cut-Scene of the Year (Real-Time))

GameSpy

  • 2004 — Гра року на ПК (англ. PC Game of the Year)
  • 2004 — Краще використання ліцензії року (ПК) (англ. Best Use of License of the Year (PC))[17]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Дії Інквізитора Тота (переконування Габріеля знищити Маледіктум, вручення йому свого молота) дають підстви запідозрити, що він був під владою Хаосу.
  • Події Warhammer 40,000: Dawn of War II - Retribution частково продовжують історію, почату в оригінальній грі.
  • Існує одноіменна книжка («Warhammer 40,000: Dawn of war») Кассерна Себастьяна Гото, яка більш широко розповідає історію, подану у грі.
  • Незадокументованою можливістю є додавання власних текстур і прапорів армій.
  • На екранах завантаження перед битвами в кампанії можна побачити карту, де зображені (в правому нижньому куті) територія України та узбережжя Чорного і Каспійського морів. Те саме можна побачити на поверхні планети Меридіан в Warhammer 40,000: Dawn of War II[18].
  • Попри поширену думку, орден Кривавих Воронів не був придуманий саме для цієї гри, а був обраний з-поміж маловідомих орденів в списку для настільної Warhammer 40,000.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Warhammer 40,000: Dawn of War Credits
  2. Notice of SEGA’s Acquisition of Relic Entertainment and Some IPs Owned by THQ Inc.
  3. Керівництво з гри в Steam
  4. Мається на увазі будівельний матеріал «Примарна кістка»
  5. Biessener, Adam. Warhammer 40,000: Dawn of War review at Game Informer. Game Informer. Процитовано 2007-10-17. 
  6. Review: Warhammer 40,000: Dawn of War for PC on GamePro.com. GamePro. Архів оригіналу за 2010-01-14. Процитовано 2007-10-17. 
  7. а б Kasavin, Greg. Warhammer 40,000: Dawn of War for PC Review. GameSpot. Процитовано 2007-10-17. 
  8. GameSpy: Warhammer 40,000: Dawn of War Review. Gamespy. Процитовано 2007-10-17. 
  9. а б в IGN: Warhammer 40,000: Dawn of War Review. IGN. Процитовано 2007-10-17. 
  10. а б в г Warhammer 40,000: Dawn of War Reviews. Game Rankings. Процитовано 2007-10-17. 
  11. а б Warhammer 40,000: Dawn of War (pc: 2004): Reviews. Metacritic. Процитовано 2007-10-17. 
  12. IGN: Warhammer 40,000: Dawn of War Review. IGN. Процитовано 2007-10-17. 
  13. PC Zone: Warhammer 40,000: Dawn of War. PC Zone. Процитовано 2007-10-17. 
  14. Kasavin, Greg. Warhammer 40,000: Dawn of War for PC Review. GameSpot. Процитовано 2007-10-17. 
  15. Test Warhammer 40 000 : Dawn of war. Jeux PC (French). Процитовано 2007-10-17. 
  16. Titelstory: Warhammer 40K: Dawn of War. Gamestar (German). Процитовано 2007-10-17. 
  17. Trivia: Awards
  18. Скріншот екрану завантаження

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]