Природний атомний реактор «Окло»
Природний атомний реактор «Окло» — виявлений біля міста Окло (Габон, Африка) у покладах урану, які сьогодні видобувають відкритим способом. 1,7 млрд років тому у покладах урану проходила самовільна ланцюгова реакція ділення ядер урану.
В даний час реакція припинилася через виснаження запасів ізотопу 235U підходящої концентрації.
Опис феномену[ред. | ред. код]
Ланцюгова ядерна реакція розщеплення розпочалася і підтримувалася спонтанно в результаті виникнення необхідних і достатніх для неї умов (сформульовані Полом Курода — хіміком з Університету Арканзасу) — розмір родовища перевищує середню довжину пробігу нейтронів, які викликають розщеплення, концентрація урану-235 — достатня для реакції (близько 3%), наявність речовини, здатної сповільнювати нейтрони, випущені при розщепленні ядер урану з тим, щоб вони ефективніше викликали розщеплення інших ядер урану, відсутність у масі руди помітних кількостей Бору, Літію та інших елементів, які активно поглинають нейтрони і можуть викликати зупинку ядерної реакції. Всі ці умови склалися близько 2 млрд років тому принаймні на 16 ділянках у межах Окло та Окелобондо (сьогодні тут діють уранові шахти). Природні реактори працювали циклічно — вмикалися і вимикалися. Найбільш вірогідний механізм цього явища передбачає участь ґрунтових вод, які википали після того, як температура досягала критичного рівня. При випаровуванні води, яка діяла як сповільнювач нейтронів, ланцюгова реакція тимчасово припинялася, а після того, як зона реакції остигала, в неї знову проникали ґрунтові води і ланцюгова ядерна реакція розщеплення, очевидно, оновлювалася. Періоди «увімкненого» стану реактора становили близько 30 хвилин, а «вимкненого» — 2,5 годин. Цей механізм не дозволяв породам ні розплавитися, ні вибухнути та існував упродовж сотень тисяч років.
Сьогодні «феномен Окло» становить не лише науковий інтерес, а також є зразком природного довгострокового геологічного сховища ядерних відходів. Тут проведено дослідження міграції продуктів ядерного розщеплення.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література та джерела[ред. | ред. код]
- George A.Cowan. A Natural Fission Reactor // Scientific American. July 1976. 2. Алекс Мешик. Древний ядерный реактор // В мире науки (Scientific American). № 2, 2006.
- The natural nuclear reactor at Oklo: A comparison with modern nuclear reactors, Radiation Information Network, April 2005
- Oklo Fossil Reactors
- A Natural Nuclear Reactor In Gabon (англ.)
- Oklo: Natural Nuclear Reactors
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
