Проект «Венера»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роксана Медоуз і Жак Фреско — засновники проекту Венера

Прое́кт «Венера» (англ. The Venus Project) — міжнародна організація, створена Жаком Фреско разом із Роксаною Медоуз, що займається реалізацією технократичного проекту, спрямованого на досягнення мирної, стійкої глобальної цивілізації, що постійно та стабільно розвивається, через перехід до всесвітньої ресурсо-орієнтованої економіки, загальної автоматизації, упровадження всіх останніх наукових досягнень в усі галузі життя людини та застосування наукової методології прийняття рішень.

Історія[ред. | ред. код]

За розповіддю Фреско, він розпочав зі створення соціокібернетики близько 1975 року, яка еволюціонувала в «проект Венера».[1]

Ідеї проекту викладено в декількох книгах і фільмах, у численних інтервʼю, створено відповідну міжнародну організацію.

Основні положення[ред. | ред. код]

Жак Фреско вважає, що проект Венера є цілісною соціально-економічною системою[2], у якій автоматизацію й технології буде розумно інтегровано в усі суспільні сфери з метою підвищення рівня життя, а не отримання прибутку. Він повинен перестати бути основним критерієм під час вибору рішень. Також у рамках проекту пропонується сукупність цінностей людського існування. Фреско вважає їх цілком практичними й можливими для реалізації[3].

Дотримуючись інтегрального підходу до проблем, Фреско вважає, що реалізація меншого, аніж описано в «Цілях і Пропозиціях», приведе людство лише до повторення раніше скоєних помилок, тільки в більшому масштабі.[4]

Передбачається, що реалізація проекту дасть суспільству широкий вибір можливостей, які приведуть до нової епохи миру та сталого розвитку. Запровадження ресурсо-орієнтованої економіки, спрямованої на добробут усього людства, має викорінити злочинність, злидні, голод, вирішити проблеми безхатченків і безліч інших наболілтх питань, які сьогодні актуальні в усьому світі.

Більшість проблем у сучасному суспільстві учасники проекту Венера вважають наслідком умов життя у грошовому середовищі. Наприклад, вони вважають, що автоматизація замінює ручну працю машинною, що в ситуації грошових відносин призводить до зниження купівельної спроможності безробітних людей.

Цілі проекту[ред. | ред. код]

На офіційному сайті декларуються такі цілі:

  1. Всесвітнє визнання природних ресурсів Землі надбанням усього людства.
  2. Скасування штучних меж, що розділяють людей.
  3. Перехід від грошово орієнтованих національних економік окремих країн до всесвітньої ресурсо-орієнтованої економіки.
  4. Стабілізація чисельності населення світу через підвищення рівня освіти та добровільного контролю за народжуваністю.
  5. Відновлення навколишнього середовища.
  6. Реконструкція міст, транспортних систем, сільськогосподарських і промислових підприємств на енергоощадні, екологічно чисті, здатні задовольнити потреби всіх людей.
  7. Поступова повна відмова від таких форм управління як корпорації та уряди (місцеві, національні або транснаціональні).
  8. Узаємообмін технологіями та використання їх на добробут усіх народів.
  9. Розробка та використання чистих відновлюваних джерел енергії.
  10. Виготовлення продукції тільки найвищої якості для всіх людей у світі.
  11. Попереднє проведення досліджень будь-яких великих проектів із будівництва на предмет можливих наслідків упливу на навколишнє середовище.
  12. Заохочення творчого потенціалу та творчого початку людини в усіх його проявах.
  13. Позбавлення пережитків минулого (націоналізм, фанатизм) й забобонів шляхом підвищення рівня освіти населення Землі.
  14. Усунення будь-яких видів елітаризму, включаючи технічний.
  15. Розробка методологій за допомогою наукових досліджень, а не випадкових думок.
  16. Створення нової мови спілкування на основі зближення її з навколишнім світом.
  17. Забезпечення людей не тільки всім необхідним для життя, а й виховання індивідуальності за допомогою завдань, що стимулюють людський розум.
  18. Інтелектуальна та емоційна підготовка людей до майбутніх змін.

План дій[ред. | ред. код]

Активісти проекту усвідомлюють, що темпи здійснення планів залежать від фінансових ресурсів, особливо на ранніх стадіях реалізації проекту, і від числа людей, яких проект зацікавить. Передбачається, що зростання числа прихильників дозволить перейти до нової суспільної моделі не революційним, а еволюційним шляхом.

Перший етап[ред. | ред. код]

Перший етап зводиться до інформування громадськості про проект Венера. Його вже частково реалізовано. Для інформування про проект було випущені відеозаписи, брошури, книгу «Найкраще, що не купиш за гроші» (англ. The Best That Money Can't Buy). Надається можливість безкоштовного онлайн навчання. Міжнародна команда перекладачів-добровольців на початок 2013 роки переклала основний сайт на 13 мов. Деякі матеріали, наприклад, фільм «Рай або Забуття», уже перекладено більш ніж на 30 мов.

Жак Фреско й Роксана Медоуз у рамках презентації проекту завершили будівництво дослідницького центру площею 10 гектарів у містечку Венус (Venus), штат Флорида, США. Організовуються регулярні тури для відвідувачів.

Другий етап[ред. | ред. код]

Активісти проекту Венера вважають, що в теперішній час (2013) реалізується другий етап проекту. Передбачається, що буде створено повнометражний художній фільм, який яскраво й наочно повинен буде показати, як працюватимуть запропоновані нововведення в різних сферах по всьому світу, продемонструвати варіант суспільства, у якому людина, природа й технології співіснують і розвиваються в стані постійної, сталої, динамічної рівноваги.

Фільм повинен створювати у глядачів позитивне очікування мирного суспільства майбутнього, у якому всі люди складають одну велику родину на планеті Земля. Фреско стверджує, що фільм буде одночасно як пізнавальним, так і розважальним для дорослих і для дітей.

Третій етап[ред. | ред. код]

Створення експериментального дослідного міста, яке планується побудувати на пожертви, що збираються, і на доходи від продажу раніше зроблених напрацювань.

У місті будуть тестуватися нові технічні та суспільні ідеї, що дасть можливість побачити їх практичне втілення та оцінити їхній уплив на якість життя. У ньому також планується створення тематичного зацікавлювально-пізнавального парку.

Передбачається, що декілька міст стануть частиною перехідного періоду й будуть еволюціонувати від напівкооперувальних грошово-орієнтованих спільнот до ресурсо-орієнтованої економіки.

Критика[ред. | ред. код]

На думку марксистів, проект Венера близький до утопічного соціалізму[5]. Шлях до подолання економічних криз Фреско бачить у знищенні грошової системи. Але проект Венера є не продовженням розвитку сучасного суспільства, а лише пропонованою альтернативою приватній власності на засоби виробництва. Передбачається, що люди повинні просто свідомо його обрати. У цьому суб'єктивному підході марксисти вбачають утопізм даного соціального проекту. Фреско не пропонує варіанти виходу з кризи, він лише вважає, що після реалізації проекту Венера криз не буде.

На пропозицію опублікувати конкретні технології, які вже розроблено в рамках проекту Венера, Жак Фреско відмовляється це робити, мотивуючи потенційною можливістю комерціалізації.[6] У результаті поки немає можливості більш детально ознайомитися зі проектом, окрім як з описовою частиною.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]