Жак Фреско

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жак Фреско
Jacque Fresco
Jacque Fresco and lemon tree (cropped).jpg
Народився 13 березня 1916(1916-03-13)
Нью-Йорк, США
Помер 18 травня 2017(2017-05-18) (101 рік)
Себрінґ (Флорида)
·хвороба Паркінсона
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність Єврей
Місце проживання Флорида
Діяльність Виробнича інженерія, промисловий дизайн, Соціальна інженерія (соціологія), Футурологія
Володіє мовами англійська
IMDb nm0294347
Сторінка в Інтернеті thevenusproject.com

Жак Фреско́ (англ. Jacque Fresco; 13 березня 1916, Нью-Йорк, США — 18 травня 2017 року) — виробничий інженер, промисловий дизайнер, соціальний інженер і футуролог, який проживав у Флориді. Здобув всесвітню популярність завдяки фільму «Дух часу: Додаток». Засновник проекту «Венера».

Основні теми його лекцій: холістичний дизайн, пасивний будинок, міста зі стійким розвитком, економіка, заснована на ефективному використанні природних ресурсів («ресурсо-орієнтована економіка»), загальна автоматизація.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Жак Фреско народився 13 березня 1916 року в Нью-Йорку в сім'ї євреїв-сефардів. Його дитинство пройшло в Бруклінi. Жак ріс товариською і допитливою дитиною, серед його друзів було багато представників різних національностей. Фреско навчався у місцевій загальноосвітній школі і вже в ранньому віці у нього почали виникати проблеми з викладачами через свої переконання. У віці 14 років, на одному зі шкільних занять, Жак відмовився давати традиційну клятву вірності прапору США, пояснивши свою поведінку таким чином: «Я не буду присягати прапору однієї нації, тому що ми в боргу перед тими людьми, що жили раніше і які так багато для всіх нас зробили. Серед них є представники кожного народу. Я віддам перевагу дати клятву вірності планеті Земля і всьому живому на ній.»

Молоді роки[ред. | ред. код]

Жак деякий час працював в соціальному центрі надання допомоги наркоманам, алкоголікам і важким підліткам. Однак дуже швидко він усвідомив, що його робота позбавлена ​​сенсу в довгостроковій перспективі. Поки ти займаєшся однією людиною, що потрапила в біду, система породжує тисячі нових. Тоді Жак вирішив, що необхідно займатися пошуком і усуненням реальних причин виникнення проблеми, а не марно боротися з її наслідками.

У пошуках рішень і відповідей на свої питання, Жак Фреско вирушив на Південно-Тихоокеанські острови Туамоту, де спілкувався з аборигенами — носіями незайманих традицій суспільства.

"Найважливішим для мене стало те, як ці люди розподіляли між собою ресурси - це у буквальному сенсі відкрило мені очі. Саме тоді я усвідомив, наскільки катострофічними є наслідки дефіциту і як сильно це впливає на поведінку людей і на формування їх ціностей. На острові, після ловлі риби, тубільці просто ходили та роздавали її всім в окрузі. Риби було так багато, що її було вдосталь на всіх і навіть понад цього. Проблеми починаються тоді, коли по тим чи іншим причинам нема можливості прокормити все плем'я. У цьому випадку людська поведінка сильно змінюється: вони починають ховати їжу, красти і навіть битися."

  • Велика депресія

Події Великої депресії сильно потрясли тринадцятирічного Фреско. Мільйони людей голодували і ледь тягнули жалюгідне існування, у той час, як всі заводи і фабрики стояли на своїх місцях, було у наявності достатньо сировини та матеріалів. Проте у людей не було грошей, і все суспільство виявилось паралізованим. Наслідком роздумів Фреско над всім цим виявились розробки та ідеї, викладені у проекті " Венера ".

"Протягом усього часу основною мотивацією, яка спонукала мене робити те, що я робив, було споглядання нескінченних війн, кризи, марні людські страждання, злидні, корупційність і повна байдужість влади до проблем людей. Серйозними стимулами для мене завжди були і залишаються некомпетентність урядів і практично повна відсутність пропозицій з боку наукових кіл. На жаль, більшість людей не бачить загальної картини: вузька спеціалізація в окремих науках та дисциплінах заважають універсальному розумінню навколишньої дійсності. Вчені та політики дивляться на проблеми, що виникають, зсередини тієї системи, в якій вони знаходяться, в той час як саме ця система і є основною причиною цих проблем у першу чергу. Я дуже розчарований тими, хто так посилено працює над проблемами терраформування інших планет, коли на нашій рідній Землі до цього часу війни, злидні та ігнорування до турбот про довкілля".

Кар'єра[ред. | ред. код]

Середній вік[ред. | ред. код]

Проект "Венера" та подальша кар'єра[ред. | ред. код]

Особисте життя та сім'я[ред. | ред. код]

Фреско походить з сім'ї емігрантів з Близького Сходу. Батько Жака Фреско, Ісаак (1880-1963 рр), був землевласником з Константинополя ( зараз Стамбул, Туреччина ), з початком Великої депресії втратив роботу. Мати Жака, Лена (1887-1988 рр), іммігрувала з Єрусалима, була домогосподаркою, яка підробляла на шитті. У нього також був старший брат Давид, вплинувший згодом на звернення Жака до релігії через еволюційну теорію, і молодша сестра Фреда. Фреско був одружений двічі. Перший шлюб приходиться на період, коли він жив у Лос-Анжелесі, другий - на час перших років його життя у Маямі. Жак розлучився з другою дружиною - Патрицією - у 1957 році і згодом залишався неодруженим. Патриція народила йому сина Річарда (1953-1976 рр) та доньку Бамби (1956-2010 рр). Фреско помер 18 травня 2017 року уві сні у своєму домі у Себрінгу, штат Флорида, від ускладнення хвороби Паркінсона у віці 101 року.

Фільмографія [ред. | ред. код]

«Погляд вперед» (1969; співавтор — Кен Кейс)

«Введення в соціокібернетику» (1977) 

«Соціокібернетика представляє: міста в перехідний період» (1978) 

«Соціокібернетика представляє: детермінанти поведінки» (1978) 

«Структурні системи і системи структур» (1979) 

«Проект Венера: зміна культури» (1995) 

«І світ об'єднається» (1997) 

«Все найкраще, що не купиш за гроші» (2002)

Бібліографія [ред. | ред. код]

«Погляд вперед» (1969; співавтор — Кен Кейс)

«Введення в соціокібернетику» (1977)

«Соціокібернетика презентує: міста в перехідний період» (1978)

«Соціокібернетика презентує: детерминанти поведінки» (1978)

«Структурні системи і системи структур» (1979)

«Проект Венера: зміна культури» (1995)

«І світ об'єднається» (1997)

«Проектування майбутнього» (2002)

«Все найкраще, що не купиш за гроші» (2002)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]