Жак Фреско

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жак Фреско
Jacque Fresco
Jacque Fresco 2006.png
Народився 13 березня 1916(1916-03-13)
Нью-Йорк, США
Помер 18 травня 2017(2017-05-18) (101 рік)
Себрінґ (Флорида)
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність Єврей
Проживання Флорида
Діяльність Виробнича інженерія, промисловий дизайн, Соціальна інженерія (соціологія), Футурологія
Сторінка в Інтернеті thevenusproject.com

Жак Фреско́ (англ. Jacque Fresco; 13 березня 1916, Нью-Йорк, США — 18 травня 2017 року) — виробничий інженер, промисловий дизайнер, соціальний інженер і футуролог, який проживав у Флориді. Здобув всесвітню популярність завдяки фільму «Дух часу: Додаток». Засновник проекту «Венера».

Основні теми його лекцій: холістичний дизайн, пасивний будинок, міста зі стійким розвитком, економіка, заснована на ефективному використанні природних ресурсів («ресурсо-орієнтована економіка»), загальна автоматизація.

Життєпис[ред.ред. код]

Дитинство[ред.ред. код]

Жак Фреско народився 13 березня 1916 року в Нью-Йорку в сім'ї сефардів. Його дитинство пройшло на вулицях рідного міста. Жак ріс товариською і допитливою дитиною, серед його друзів було багато представників різних національностей. Фреско навчався у місцевій загальноосвітній школі і вже в ранньому віці у нього почали виникати проблеми з викладачами через свої переконання. У віці 14 років, на одному зі шкільних занять, Жак відмовився давати традиційну клятву вірності прапору США, пояснивши свою поведінку таким чином: «Я не буду присягати прапору однієї нації, тому що ми в боргу перед тими людьми, що жили раніше і які так багато для всіх нас зробили. Серед них є представники кожного народу. Я віддам перевагу дати клятву вірності планеті Земля і всьому живому на ній.»

Молоді роки[ред.ред. код]

Жак деякий час працював в соціальному центрі надання допомоги наркоманам, алкоголікам і важким підліткам. Однак дуже швидко він усвідомив, що його робота позбавлена ​​сенсу в довгостроковій перспективі. Поки ти займаєшся однією людиною, що потрапила в біду, система породжує тисячі нових. Тоді Жак вирішив, що необхідно займатися пошуком і усуненням реальних причин виникнення проблеми, а не марно боротися з її наслідками.

У пошуках рішень і відповідей на свої питання, Жак Фреско вирушив на Південно-Тихоокеанські острови Туамоту, де спілкувався з аборигенами — носіями незайманих традицій суспільства.

"Найважливішим для мене стало те, як ці люди розподіляли між собою ресурси - це у буквальному сенсі відкрило мені очі. Саме тоді я усвідомив, наскільки катострофічними є наслідки дефіциту і як сильно це впливає на поведінку людей і на формування їх ціностей. На острові, після ловлі риби, тубільці просто ходили та роздавали її всім в окрузі. Риби було так багато, що її було вдосталь на всіх і навіть понад цього. Проблеми починаються тоді, коли по тим чи іншим причинам нема можливості прокормити все плем'я. У цьому випадку людська поведінка сильно змінюється: вони починають ховати їжу, красти і навіть битися."

  • Велика депресія

Події Великої депресії сильно потрясли тринадцятирічного Фреско. Мільйони людей голодували і ледь тягнули жалюгідне існування, у той час, як всі заводи і фабрики стояли на своїх місцях, було у наявності достатньо сировини та матеріалів. Проте у людей не було грошей, і все суспільство виявилось паралізованим. Наслідком роздумів Фреско над всім цим виявились розробки та ідеї, викладені у проекті " Венера ".

"Протягом усього часу основною мотивацією, яка спонукала мене робити те, що я робив, було споглядання нескінченних війн, кризи, марні людські страждання, злидні, корупційність і повна байдужість влади до проблем людей. Серйозними стимулами для мене завжди були і залишаються некомпетентність урядів і практично повна відсутність пропозицій з боку наукових кіл. На жаль, більшість людей не бачить загальної картини: вузька спеціалізація в окремих науках та дисциплінах заважають універсальному розумінню навколишньої дійсності. Вчені та політики дивляться на проблеми, що виникають, зсередини тієї системи, в якій вони знаходяться, в той час як саме ця система і є основною причиною цих проблем у першу чергу. Я дуже розчарований тими, хто так посилено працює над проблемами терраформування інших планет, коли на нашій рідній Землі до цього часу війни, злидні та ігнорування до турбот про навколишнє середовище".

Кар'єра[ред.ред. код]

Середній вік[ред.ред. код]

Проект "Венера" та подальша кар'єра[ред.ред. код]

Особисте життя та сім'я[ред.ред. код]

Фреско походить з сім'ї емігрантів з Близького Заходу. Батько Жака Фреско, Ісаак (1880-1963 рр), був землевласник з Константинополю ( зараз Стамбул, Туреччина ), був звільнений практично з початком Великої депресії. Мати Жака, Лена (1887-1988 рр), мігрувала з Єрусалима, була домогосподаркою, яка підробляла на шитті. У нього також був старший брат Давид, вплинувший згодом на звернення Жака до релігії через еволюційну теорію, і молодша сестра Фреда. Фреско був одружений двічі. Перший шлюб приходиться на період, коли він жив у Лос-Анжелесі, другий - на час перших років його життя у Маямі. Жак розлучився з другою дружиною - Патрицією - у 1957 році і згодом залишався неодруженим. Патриція народила йому сина Річарда (1953-1976 рр) та доньку Бамби (1956-2010 рр). Фреско помер 18 травня 2017 року уві сні у своєму домі у Себрінгу, штат Флорида, від ускладнення хвороби Паркінсона у віці 101 року.

Фільмографія [ред.ред. код]

«Погляд вперед» (1969; співавтор — Кен Кейс)

«Введення в соціокібернетику» (1977) 

«Соціокібернетика представляє: міста в перехідний період» (1978) 

«Соціокібернетика представляє: детермінанти поведінки» (1978) 

«Структурні системи і системи структур» (1979) 

«Проект Венера: зміна культури» (1995) 

«І світ об'єднається» (1997) 

«Все найкраще, що не купиш за гроші» (2002)

Бібліографія [ред.ред. код]

«Погляд вперед» (1969; співавтор — Кен Кейс)

«Введення в соціокібернетику» (1977)

«Соціокібернетика презентує: міста в перехідний період» (1978)

«Соціокібернетика презентує: детерминанти поведінки» (1978)

«Структурні системи і системи структур» (1979)

«Проект Венера: зміна культури» (1995)

«І світ об'єднається» (1997)

«Проектування майбутнього» (2002)

«Все найкраще, що не купиш за гроші» (2002)

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]