Проліски
| Проліски | |
|---|---|
| |
| Проліски дволисті (Scilla bifolia) — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
| Підродина: | Scilloideae |
| Рід: | Проліски (Scilla) L., 1753 |
 Вікісховище: Scilla (Asparagaceae)
| |
Про́ліски[1] (Scilla) — рід трав'янистих рослин родини холодкових (Asparagaceae). Донедавна рід Scilla відносили до родини гіацинтових (Hyacinthaceae). Народні назви: небовий ключ, скоро́лісок, проліска (жіночий рід), проліс, просерен (просерень), підсніжка, первоцвіт, синьоокі[2][3].
Також пролісками в розмовній мові можуть називатися й інші весняні квіти білої, синьої чи блакитної барви — підсніжник звичайний, шафран Гейфеля, зубниця залозиста, фіялка каменелюбна (Viola rupestris) та інші.
Відомо від 50 до 90 видів роду Scilla, поширених у помірних та тропічних областях — у Європі, Азії, Африці, Північній та Південній Америці.
В Україні росте 3 види:
- проліски дволисті (Scilla bifolia) — Карпати, лісостеп, гірський Крим; також як різновид Scilla bifolia subsp. bifolia var. nivalis Boiss Baker (колись вважали видом Scilla nivalis Baker)(Закарпаття)
- проліски пониклі, або сибірські (Scilla sibirica) — Полісся та[4] лісостеп Лівобережжя;
- проліски осінні (Scilla autumnalis) — цвіте восени, росте в степах на Півдні України та в Криму.
Вирощують проліски для озеленення (на газонах, клумбах), на зрізування (маленькі букети) та для вигонки (у теплицях).
Найкраще вони ростуть суцільними куртинами під різними листяними деревами.
Більшість видів пролісків — ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медопродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають одразу після танення снігу.
У народній медицині використовують цибулини пролісків дволистих. Вони містять алкалоїд силіцил, дубильну кислоту, камедь і мають сечогінну та відхаркувальну дію, а у великих дозах блювотні й проносні властивості.
Проліски належать до мірмекохорних рослин, тобто до рослин, насіння яких розноситься комахами. Дрібне насіння пролісків багате на олію, це приваблює мурашок, які, збираючи його, сприяють розсіванню і поширенню пролісків.
Галерея[ред. | ред. код]
S. siberica під снігом
Квітка S. siberica великим планом
Насіння S. bifolia
Цибулинки S. siberica
Квітконіс S. autumnalis
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Scilla // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Проліски у словнику синонімів
- ↑ Проліски в СУМі
- ↑ Заверуха Б. В. (1974). Квіти дванадцяти місяців (українська). Київ: Урожай. с. 144.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Морозюк Світлана Сергіївна, Протопопова Віра Вікторівна, Панова Лідія Семенівна (2007). Весняні рослини України (українська). Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. с. 160 с. ISBN 966-408-058-6.
- Genus: Scilla L. // U.S. National Plant Germplasm System (англ.)
- Проліска // Садові декоративні рослини / Олєйнікова О. М.. — Харків : «Веста», 2010. — С. 54.
|
Це незавершена стаття про холодкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|