Простір модулів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Простір модулів у алгебричній геометрії — геометричний простір (наприклад, схема, комплексний[en] або алгебричний[en] простір), точки якого відповідають деякому класу алгебро-геометричних об'єктів , факторизованому за деяким відношенням еквівалентності . Такі простори часто виникають як розв'язки класифікаційних задач: якщо множина об'єктів, що цікавлять нас (наприклад, гладких кривих алгебраїчних роду , що розглядаються з точністю до ізоморфізму), можна забезпечити структурою геометричного простору, можна параметризувати дані об'єкти, ввівши координати на цьому просторі. У цьому контексті термін «модулі» синонімічний терміну «параметри»: простори модулів спочатку розумілися як простори параметрів, а не простори об'єктів.

Історія[ред. | ред. код]

Теорія модулів виникла під час вивчення еліптичних функцій: існує сімейство різних полів еліптичних функцій (або їх моделей — неізоморфних еліптичних кривих над ), параметризоване комплексними числами. Бернгард Ріман, якому належить і сам термін «модулі», показав, що компактні ріманові поверхні роду залежать від комплексних параметрів — модулів.

Визначення[ред. | ред. код]

Нехай  — деяка схема (комплексний або алгебричний простір). Сімейство об'єктів, параметризоване схемою (або, як часто кажуть, над або з базою ) — це набір об'єктів , з додатковою структурою, узгодженою зі структурою бази . Цю структуру в кожному конкретному випадку задають явно. Функтор модулів (або функтор сімейств) — це контраваріантний функтор із категорії схем (або просторів) у категорію множин, що визначається так:  — множина класів ізоморфних сімейств над , а морфізму зіставляється відображення за допомогою взяття індукованого сімейства.

Якщо функтор модулів зображуваний за допомогою схеми (або простору) , то називають тонким простором модулів для функтора . У цьому випадку існує універсальне сімейство з базою , тобто довільне сімейство з базою індукується сімейством за допомогою єдиного відображення .

Функтор модулів є зображуваним у дуже небагатьох випадках, тому запроваджено також поняття грубого простору модулів. Схему називають грубим простором модулів для функтора , якщо існує натуральне перетворення , таке, що

  1. якщо  — алгебрично замкнуте поле, то відображення бієктивне;
  2. для довільної схеми та природного перетворення існує єдиний морфізм , такий, що для асоційованого природного перетворення виконується .

Інтуїтивно, замкнуті точки грубої схеми модулів відповідають елементам , а геометрія цієї схеми відбиває те, як об'єкти класу можуть змінюватись у сімействах. З іншого боку, над грубою схемою модулів може не існувати універсального сімейства.

Приклади[ред. | ред. код]

Криві[ред. | ред. код]

Нехай (відповідно, ) — множина класів ізоморфних проєктивних гладких зв'язних кривих (відповідно, стабільних кривих[en]) роду над алгебрично замкнутим полем . Сімейство над  — це гладкий (плоский) власний морфізм , шарами якого є гладкі (стабільні) криві роду . Тоді існує груба схема модулів (відповідно, ), що є квазіпроєктивним (проєктивним) незвідним і нормальним многовидом над [1].

Векторні розшарування[ред. | ред. код]

Нехай  — множина класів ізоморфних векторних розшарувань рангу на алгебричному многовиді . Сімейство над  — це векторне розшарування на . У випадку, коли  — це неособлива проєктивна крива над алгебрично замкнутим полем, існує нормальний проєктивний многовид , який є грубим простором модулів напівстабільних векторних розшарувань рангу та степеня на . Стабільні векторні розшарування параметризуються відкритим гладким многовидом . Якщо і взаємно прості, збігається з і є тонким простором модулів[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deligne, Pierre; Mumford, David. The irreducibility of the space of curves of given genus // Publications Mathématiques de l'IHÉS. — Paris, 1969. — Т. 36 (21 квітня). — С. 75-109.
  2. P. E. Newstead. Introduction to moduli problems and orbit spaces. — Springer-Verlag, 1978.

Література[ред. | ред. код]

  • Модулей теория — стаття з МЭ. В. А. Исковских
  • Дж. Харрис, Я. Моррисон. Модули кривых. Вводный курс / пер. с англ. под ред. С. К. Ландо. — М. : Мир, 2004.
  • К. Оконек, М. Шнайдер, Х. Шпиндлер. Векторные расслоения на комплексных проективных пространствах / пер. с англ. под ред. Ю. И. Манина. — М. : Мир, 1984.