Протести в Ірані (з 2022)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протести в Ірані у вересні 2022
громадянські протести

Дата: з 16 вересня 2022
Місце:
різні міста Ірану
Привід:
  • Смерть Магси Аміні
  • Обов'язкове носіння хіджабу з 1979 року
  • Репресії після попередніх хвиль протестів в Ірані, зокрема проти обов’язкового носіння хіджабу
  • Порушення прав жінок і дівчат з боку іранської поліції моралі
  • Насилля щодо жінок в Ірані
  • Загибель десятків протестувальників
Цілі:
  • Повалення уряду Ісламської Республіки в Ірані
  • Скасування закону про обов'язкове носіння хіджабу
  • Розпуск поліції моралі
  • Припинення насилля щодо жінок в Ірані
  • Покарання винних у смерті Магси Аміні
Методи:
  • Демонстрації
  • Заворушення
  • Блокування доріг та барикадування
  • Недотримання законів про носіння хіджабу в громадських місцях
Сторони
іранські протестувальники
(підтримані більшістю організацій — противників ісламської республіки) 		Іран Ісламська Республіка
• ФАРАДЖА[en]
• Армія[en]
• Корпус вартових
• Басідж
• Поліція в цивільному
• Поліція порядку[en]
• Поліція моралі[en]
Ключові фігури
немає централізованого керівництва Алі Хаменеї
Ібрагім Райсі
Ахмад Вахіді
Втрати
277 загиблих
12000+ поранених 		28 співробітників вбито
~1500 затримано

Протести в Ірані почалися у вересні 2022 року після вбивства 22-річної Магси Аміні й поширилися багатьма містами країни. Учасники протестували проти поліцейського насильства, лунали політичні гасла.[1][2][3][4]

Носіння хіджабу є обов'язковим для всіх жінок в Ірані після Ісламської революції 1979 року, коли до влади прийшов режим аятолла Рухолла Хомейні, на знак протесту деякі жінки демонстративно зривали й спалювали хіджаби.

Передісторія

[ред. | ред. код]

14 вересня 2022 року в Тегерані поліція моралі заарештувала 22-річну дівчину-курдку Магсу Аміні. Пізніше її доправили до лікарні у тяжкому стані. 16 вересня Аміні померла, не приходячи до тями[5]. Чиновники Ірану заперечили причетність до смерті дівчини. За офіційними даними, причина смерті — серцевий напад, але свідки стверджували, що Аміні били кийками[6]. До того ж рідним дівчини не дозволили побачити її тіло перед похованням.

Хронологія

[ред. | ред. код]

2022

[ред. | ред. код]

Після похорону Аміні почалися протести: сотні іранців вийшли на вулиці Тегерана, Секкеза та інших міст, протестуючи проти поліцейського свавілля та утисків жінок. Принаймні одну демонстрацію поліція розганяла сльозогінним газом. У Ширазі сталися сильні зіткнення: протестувальники кидали в поліцейських каміння, підпалювали їхні машини. Один поліцейський загинув, ще чотирьох було поранено.

17-21 вересня, після похорону Магси Аміні почалися акції протесту в її рідному місті Секкез, Сендедж та інших містах, протестувальники виступали проти поліцейського свавілля і утисків жінок. Відомо, що як мінімум одну демонстрацію поліція розганяла за допомогою сльозогінного газу[7][8].

18 вересня мешканці Сенендеджа вийшли на вулиці, група жінок зривала з себе хіджаби. Сили безпеки відкрили вогонь по демонстрантах[9]. Студенти Тегеранського університету провели акцію протесту[10].

До 19 вересня у центрі Тегерана відключили мобільний інтернет. Протести тривали в центрі Тегерана, північному Решті, центральному Ісфагані, а також у населених курдами містах на заході Ірану.

Фарджада Дарвіші було вбито поліцією під час акції протестів у Валіасрі біля Урмії. Імовірно, його застрелили агенти служби безпеки, він помер по дорозі до лікарні[11][12][13].

До 20 вересня протести поширилися на щонайменше 16 із 31 провінції, протестувальники в Сарі зірвали фотографії аятолли і його попередника з міської будівлі. Державні ЗМІ Ірану повідомили, що в ході протестів у Курдистані вбито трьох людей[14]. Двоє протестувальників були вбиті силами безпеки в Західному Азербайджані, та одна жінка — в Керманшасі. Державні ЗМІ Ірану повідомили про загибель помічника поліцейського у південному Ширазі[15].

21-25 вересня почастішали випадки, коли жінки публічно спалювали хіджаби і обрізали волосся на знак протесту[16]. Amnesty International доповіли про 9 загиблих серед протестувальників та силовиків. З початку протестів до 21 вересня було відомо про трьох загиблих у провінції Східний Курдистан. За словами державних ЗМІ, у Мешхеді було вбито члена «Басіджу»[17].

Доступ іранців до Instagram та WhatsApp (єдиним основним соціальним платформам в країні) було обмежено. В інших країнах (Швеція, США, Канада, Туреччина) пройшли акції солідарності з іранським народом[18]. В Саккезі сталася стрілянина між іранською армією і КВІР[19].

22 вересня в Тегерані протестувальники палили поліцейські дільниці та машини поліції звичаїв[17]. Протести продовжилися у більш ніж 30 містах Ірану, незважаючи на масові відключення інтернету[20]. Акції протесту продовжилися в різних районах на північ і південь від Тегерана[21]. Також акції протесту почалися в районах, які раніше не брали участі. У Тебрізі в Східному Азербайджані протестувальники спалили банк, скандуючи[22]. Іранські ЗМІ заявили, що загинули щонайменше 17 людей, у той час як іранська правозахисна неурядова організація нарахувала щонайменше 31 цивільних особи[23].

23 вересня в Тегерані продовжилися протести, йшли важкі бої в Ісфагані. Акції продовжилися в багатьох інших містах, таких як Мешхед і Баболь[24]. Ряд знаменитостей порадили державі не продовжувати репресії[25]. В місті Ошнавія після кількох днів запеклих зіткнень, протестувальники взяли місто під контроль[26].

У Шахрі-Рей члени бригад Імама Алі воєнізованої організації Басідж стріляли з автоматів АК-107 по протестувальникам[27]. Університети та школи в більшості провінцій були переведені на дистанційну форму навчання[28].

Президент Ірану Ібрахім Раїсі виступив з промовою, в якій визнав, що побиття Магси Аміні було, але заявив, що подібні випадки були і в Америці, і уряд США не реагував на них[29]. 23 вересня було відомо приблизно про 50 убитих мітингувальників[30].

24 вересня масові протести в Ошнавії тривали, учасники мітингів спалили статуї іранському генералу Касему Сулеймані та керівнику Ірану Алі Хаменеї. Іранці, які живуть за кордоном, пройшли маршами в різних містах світу, у тому числі в Берліні, Штутгарті і Мельбурні[31][32][33].

У провінції Гілян поліція та іранська революційна гвардія заарештували 739 осіб[34]. У Хузестані було конфісковано 88 одиниць зброї[35]. Комітет захисту журналістів повідомив про арешт 11 співробітників, у тому числі Нілуфара Хамеді, репортера, який першим поширив історію Магси Аміні[36].

24 вересня в місті Карадж 22-річна Хадіс Наджафі була застрелена 6-ма кулями іранськими силами безпеки[37][38][39][40]

У місті Ошневі в провінції Західний Азербайджан поліцейські ділянки та склади зброї були захоплені місцевим населенням[41]. Поліція, військові та урядові органи відступили[42].

Акції солідарності пройшли в різних містах світу, таких як Лондон, Брюссель та Нью-Йорк[43][44][45][46]. Один із членів «Басіджу» помер від поранень, отриманих ним 22 вересня[47]. Студенти університету в Тербізі приєдналися до мітингів, скандую проти арештів інших студентів. Мохсені Еджеї, головний суддя Ірану, сказав: «Поліцейські не спали минулої та позаминулої ночі… їх треба подякувати».

Станом на 27 вересня було відомо про 76 смертей і більше тисячі затримань[48]. Іранські правозахисники заявили, що сили безпеки стріляли збройовими патронами прямо по скупченнях протестувальників. Була заарештована дочка Акбара Хашемі, колишнього президента Ірану з 1989 по 1997[49]. 28 вересня біля Брайденбурзьких воріт у Німеччині пройшла акція солідарності, що зібрала понад 1800 осіб. На неї прийшла іранська актриса Пега Ферідоні і член Християнсько-соціального союзу Дороте Бор.

Протести продовжилися, 83 людини загинуло[50]. 29 вересня поліція заарештувала артиста Шервіна Хаджіпура у Тегерані. Його пісня «Baraye» про смерть Магси Аміні набрала понад 40 мільйонів переглядів у Instagram за день[51].

30 вересня поліція Захедана відкрила стрілянину по людях, які чинили п'ятничну молитву[52]. Близько 40 людей було розстріляно у місті під час протестів, які продовжились у місті після повідомлення про зґвалтування 15-річної дівчинки начальником іранської поліції[53]. Люди зібралися біля поліцейської дільниці, які вимагали покарання злочинця, були атаковані гелікоптерами з повітря. Вночі поліцейська ділянка була спалена. Безліч членів КВІР були вбиті, включаючи старшого командира, він помер після пострілу в груди. Загинув полковники гвардії Хамідреза Кашімі, Мохаммад Амін Азаршокр. Були знищені 2 ополченця Басідж. Державні ЗМІ повідомили про загибель 19 протестувальників і 32 поліцейських[54]. За оцінкою опозиційного видання Human Rights Activist News Agency, 40 демонстрантів було вбито[55].

Станом на 10 жовтня, в ході протестів загинуло щонайменше 200 людей, майже половина з них — у провінції Сістан і Белуджистан[56].

16 жовтня Reuters подало оцінку ситуації стверджуючи, що протести «не видаються схожими на такі, що можуть повалити систему».[57]

2023

[ред. | ред. код]

У лютому влада Ірану вперше визнала масштаб репресій, верховний лідер країни розпорядився про амністію або скорочення термінів ув'язнення для «десятків тисяч» ув'язнених[58].

Повідомлялося про випадки навмисного отруєння інквізиторським іранським режимом у школах для дівчаток у Ком після того, як кілька батьків засудять ситуацію.[59][60][61][62]

Гасла

[ред. | ред. код]

Демонстранти використовували різні гасла і плакати в цих акціях протесту, які прямо критикують уряд Ісламської Республіки Іран і Вищого керівника Алі Хаменеї. Протестувальники висловили рішучу незгоду з актами порушення прав людини, вчиненими, зокрема, Поліцією моралі[63]. «Жінка, життя, свобода» (на зображенні) (перс. زن، زندگی، آزادی‎, курд. ژن، ژیان، ئازادی) — популярне гасло протестів[64][65].

Реакція

[ред. | ред. код]

Персоналії

[ред. | ред. код]
  • Масуд Пезешкян (член Ісламської консультативної ради Ірану з 2008) в інтерв'ю сказав: «Після 40 років існування цього суспільства … Вони були підняті нами, а не американцями. Ми контролювали мовленням, мечетями, школами, університетами. Ми були скрізь. Це наша провина. Ми хочемо утвердити релігійну віру за допомогою сили. Це неможливо»[66].
  • Реза Пехлеві (колишній спадкоємний принц Ірану) закликав відкликати послів ЄС з Ірану, на знак протесту чинному режиму[67].
  • Мір'ям Раджаві[en] (політична діячка Ірану) написала в соціальній мережі: «Я вітаю мучеників загальнонаціональних протестів, які віддали свої життя за свободу. Вони символізують волю народу до встановлення демократії Ірані. Я закликаю молодь домогтися звільнення заарештованих і підтримати їхні сім'ї»[68].
  • Масіх Алінеджад (захисниця прав жінок) опублікувала в Твіттері: «Поліція застосувала сльозогінний газ для розгону іранських демонстрантів у Парижі, у спробі захистити посольство Ісламської Республіки. Тим часом Президент Франції Емманюель Макрон потис руку кровожерному президентові Ірану»[69].
  • Рабина Шамдасані, прес-секретар комісії ООН з прав людини, закликала керівництво Ірану «повністю дотримуватися прав на свободу думки, висловлювання, мирних зборів та асоціацій». Шамдасані додав, що, згідно з повідомленнями, «сотні людей також було заарештовано, включаючи правозахисників, адвокатів, активістів громадянського суспільства та щонайменше 18 журналістів, тисячі людей приєдналися до антиурядових демонстрацій по всій країні за останні 11 днів. У відповідь сили безпеки іноді застосовували бойові набої»[70].

Держави

[ред. | ред. код]
  • Канада: Прем'єр-міністр Джастін Трюдо оголосив про підтримку протестувальників своїм урядом, закликавши Іран «припинити придушення свободи думок та дискримінацію жінок»[71]. Міністр закордонних справ Мелані Жолі закликала до «повного та всебічного розслідування поточних подій».
  • Туреччина: Прес-секретар Ібрагім Калин висловив занепокоєння з приводу смерті Магси Аміні[72]. Демонстрації відбулися в кількох турецьких містах, у тому числі протест групи іранців перед іранським консульством у Стамбулі[73][74].
  • США: Дії іранської влади були засуджені Міністерством фінансів США, яке ввело санкції проти кількох високопоставлених іранських чиновників. Під час виступу в Генеральній Асамблеї ООН, президент Джо Байден висловив солідарність протестувальникам у «боротьбі за їхні основні права»; держсекретар Ентоні Блінкен засудив іранський уряд у відповідь на смерть Аміні[75].

Міжнародні організації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ At least 10 demonstrators injured in Iran following death of Kurdish woman
  2. ↑ Protests in Iran at death of Kurdish woman after arrest by morality police
  3. ↑ the police open fire at the funeral
  4. ↑ Woman, 22, dies after falling into coma while in custody of Iran's morality police
  5. ↑ Іран вийшов на протести проти поліції. Що стало причиною. РБК-Україна. Процитовано 22 вересня 2022.
  6. ↑ Mahsa Amini: Women take headscarves off in protest at funeral. BBC News (брит.). 17 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022.
  7. ↑ پیام نوشته شده روی سنگ بالای مزار مهسا امینی: تو نمی‌میری، نام تو یک نماد می‌شود
  8. ↑ خاکسپاری مهسا امینی با سرکوب مسلحانه شهروندان؛ "ژینا جان تو نمی‌میری، نامت یک
  9. ↑ مهسا امینی؛ شب دوم اعتراضات در سنندج و تماس رئیسی با خانواده امینی
  10. ↑ تظاهرات در سنندج، مهاباد و کرج در اعتراض به مرگ مهسا امینی؛ واکنش‌های گسترده ادامه دارد
  11. ↑ Death of protesters in September; Farjad Darvishi was killed by security forces
  12. ↑ شهید فرجاد درویشی با فریاد شهید نمی‌میرد به خاک سپرده ش
  13. ↑ Anti-riot forces kill woman protestor in Kermanshah. Архів оригіналу за 21 вересня 2022. Процитовано 9 жовтня 2022.
  14. ↑ Iran Protests Against Woman's Death in Hijab Case Spread to 16 Provinces
  15. ↑ Iran unrest: Women burn headscarves at anti-hijab protests. BBC News. 21 вересня 2022. Процитовано 26 вересня 2022.
  16. ↑ Iran police battle protesters in Tehran as unrest over woman's death spirals
  17. ↑ а б Hafezi, Parisa (22 вересня 2022). Iran's Raisi warns against 'acts of chaos' over Mahsa Amini's death. Reuters. Процитовано 24 вересня 2022.
  18. ↑ Internet restricted in Iran as protests spread. ABC News. 22 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.
  19. ↑ /en/202209221434 Iranian Football Star Calls On Army To Side з людьми у протестах. Iran International (англ.). Процитовано 26 вересня 2022.
  20. ↑ Iran blocks capital’s internet access as Amini protests grow. the Guardian (англ.). 22 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.
  21. ↑ Mobile internet disrupted in Iran during protests — Netblocks
  22. ↑ Jessie Yeung,Jomana Karadsheh,Ramin Mostaghim,Sahar Akbarzai (22 вересня 2022). Iran protests rage as Mahsa Amini's father says authorities lied about her death. CNN (англ.). Процитовано 24 вересня 2022.
  23. ↑ Death toll rises amid unrest over woman's death in police custody. euronews (англ.). 22 вересня 2022. Процитовано 26 вересня 2022.
  24. ↑ اعتراضات سراسری مردم ایران در روز هفتم؛ حضور معترضان در خیابان با شعارهایی علیه حکومت
  25. ↑ حمایت جهانی از اعتراضات ضد حکومتی در از صدراعظم آلمان تا هیلاری کلینتون
  26. ↑ Iranian government denies losing control in face of anti-veil protests. Atalayar (англ.). Процитовано 26 вересня 2022.
  27. ↑ At Least 31 Killed As Anti-government Protests Spread Across Iran| Countercurrents. countercurrents.org (амер.). 23 вересня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
  28. ↑ مجازی شدن بعضی دانشگاه‌های ایران؛ تحریم کلاس‌های مجازی از سوی برخی دانشجویان دانشگاه تهران. ایران اینترنشنال (перс.). Процитовано 24 вересня 2022.
  29. ↑ Mahsa Amini death: Iran's president says Islamic Republic won’t allow "trampling" of human rights. Процитовано 23 вересня 2022.
  30. ↑ اعتراضات در ایران؛ شمار کشته‌شدگان به دست‌کم ۵۰ تن رسید. iranhr.net (перс.). Процитовано 7 жовтня 2022.
  31. ↑ هشتگ مهسا امینی صد میلیونی شد؛ اژه‌ای: مأموران چند شب است نخوابیده‌اند. رادیو فردا (перс.). Процитовано 26 вересня 2022.
  32. ↑ Reuters (24 вересня 2022). Kurdish protesters rally in Erbil over Mahsa Amini's death. Reuters. Процитовано 26 вересня 2022.
  33. ↑ Protests Erupt Around The World Following Death Of Mahsa Amini While In Custody In Iran. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Процитовано 26 вересня 2022.
  34. ↑ پایگاه خبری روز پلاس | roozplus.com (۱۴۰۱/۰۷/۰۲ — ۱۲:۱۷). دستگیری ۷۳۹ ‌اغتشاشگر‌ در گیلان/ کشف انواع سلاح گرم و سرد از آشوبگران. fa (перс.). Процитовано 26 вересня 2022.
  35. ↑ ان-ها-62/451036-قبضه-سل%D8% A7ح-غ%DB%8Cرمجاز-در-خ%D9 %88زستان-%DA%A9شف-شد ۸۸ قبضه سلاح غیرمجاز در خوزستان کشف شد. خبرگزاری موج (перс.). Процитовано 26 вересня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  36. ↑ com/stories/2022/sep/24/iran-protests-surge-to-dozens-of-cities/ Iran protests surge to dozens of cities | The Spokesman-Review. www.spokesman. com. Процитовано 26 вересня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  37. ↑ Giulia Carbonaro (25 вересня 2022). Young Iranian Woman Who Became Symbol of Protests After Viral Video Killed (англ.). newsweek.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 27 вересня 2022.
  38. ↑ Adrian Zorzut (25 вересня 2022). GUNNED DOWN Female protester, 20, killed after being ‘shot six times’ by Iranian security forces amid bloody uprising (англ.). thesun.co.uk. Архів оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 27 вересня 2022.
  39. ↑ İran'da Mahsa Amini’nin öldürülmesini protesto eden Hadis Najafi öldürüldü (тур.). ensonhaber.com. 25 вересня 2022. Архів оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 27 вересня 2022.
  40. ↑ Hadis Najafi, 20, Killed in a Spray of Bullets in Karaj, Becomes a New Symbol of Defiance in Iran (англ.). iranwire.com. 26 вересня 2022. Архів оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 27 вересня 2022.
  41. ↑ Tonight, protesters seem to have taken control of parts of the city of Oshnavieh. Twitter (англ.). Процитовано 24 вересня 2022.
  42. ↑ There’s reports of the Kurdish-majority city. Twitter (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.
  43. ↑ Artemis Moshtaghian,Jomana Karadsheh,Caitlin Hu,Kathleen Magramo,Sahar Akbarzai,Richard Roth (24 вересня 2022). Young Iranians are rising up against decades of repression -- arguably bolder than ever. CNN (англ.). Процитовано 25 вересня 2022.
  44. ↑ Protests spread in Iran as President Raisi vows to crack down. the Guardian (англ.). 24 вересня 2022. Процитовано 25 вересня 2022.
  45. ↑ Fassihi, Farnaz (24 вересня 2022). Iran Protests Surge to Dozens of Cities. The New York Times. 0362-4331. Процитовано 25 вересня 2022.
  46. ↑ Reuters (25 вересня 2022). Iran will act decisively after biggest protests in years, president says. Reuters. Процитовано 25 вересня 2022.
  47. ↑ Hamdi Alkhshali,Jomana Karadsheh (25 вересня 2022). Fifth Iranian paramilitary member killed as president warns protesters will be dealt with 'decisively'. CNN (англ.). Процитовано 26 вересня 2022.
  48. ↑ [1]. — 2022-09-26.
  49. ↑ Iran protests: Death toll rises to 76 as crackdown intensifies — rights group. BBC News. 28 вересня 2022. Процитовано 7 жовтня 2022.
  50. ↑ Reuters (30 вересня 2022). Iran protests over young woman's death continue, human-rights group says at least 83 people killed. Reuters. Процитовано 7 жовтня 2022.
  51. ↑ Iran Arrests Singer Whose Song Became Anthem Of Ongoing Protests. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Процитовано 7 жовтня 2022.
  52. ↑ Black Friday in Zahedan: Dozens of Dead, Hundreds of Injured. iranwire.com (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022.
  53. ↑ Friday Imam Confirms Rape of a 15-Year-Old Girl by Police Chief. iranwire.com (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022.
  54. ↑ State news: 4 elite paramilitary Guards killed in Iran clash. AP NEWS. 1 жовтня 2022. Процитовано 8 жовтня 2022.
  55. ↑ 19 Killed in One of Iran’s Deadliest Clashes Since Nationwide Protests Began. VOA (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022.
  56. ↑ Під час протестів в Ірані загинули майже 200 людей, серед них діти. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 жовтня 2022.
  57. ↑ Hafezi, Parisa (16 жовтня 2022). Iran prison fire kills four, injures 61 as protests persist. Reuters (англ.). Процитовано 17 жовтня 2022.
  58. ↑ Протести в Ірані: влада вперше визнала масштаби репресій. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  59. ↑ Іранські школярки стали мішенню під час серії отруєнь. Bloomberg.com (англ.). 26 лютого 2023. {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |доступно= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |читати онлайн= (довідка)
  60. ↑ Дівчат отруїли, щоб завадити їм ходити до школи: міністр Ірану. NDTV.com. Архів оригіналу за 9 серпня 2013. Процитовано 26 лютого 2023.
  61. ↑ R.T.O (26 лютого 2023). 26/envenenan-alumnas- colegios-iran/ Envenenan a cientos de alumnas de colegios femeninos en Irán para obligarlos a cerrar (ісп.). The Objective. Процитовано 26 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  62. ↑ Заступник міністра Ірану каже Навмисне отруєння школярок (англ.). Iran International. Процитовано 26 лютого 2023.
  63. ↑ پیوستن دانشجویان ایران به اعتراضات مردمی علیه قتل مهسا امینی. العربیه فارسی (перс.). 20 вересня 2022. Процитовано 25 вересня 2022.
  64. ↑ خشم عمومی از جان‌باختن مهسا امینی؛ معترضان شعار «زن، زندگی، آزادی» سر دادند. رادیو فردا (перс.). Процитовано 25 вересня 2022.
  65. ↑ ‘Women, life, liberty’: Iranian civil rights protests spread worldwide. the Guardian (англ.). 1 жовтня 2022. Процитовано 8 жовтня 2022.
  66. ↑ Iranian Majles Member and Fmr. Health Minister Masoud Pezeshkian Blames Regime for Mahsa Amini’s Death: Our Behavior Is Making Iranians Hate Islam, We Must Reexamine Our Methods; You Cannot Implement Faith with Force. MEMRI (англ.). Процитовано 26 вересня 2022.
  67. ↑ https://twitter.com/pahlavireza/status/1573369072582103043. Twitter (рос.). Процитовано 26 вересня 2022.
  68. ↑ https://twitter.com/maryam_rajavi/status/1573736653516144640. Twitter (рос.). Процитовано 26 вересня 2022.
  69. ↑ French police use tear gas to thwart Iran protest in Paris. France 24 (англ.). 25 вересня 2022. Процитовано 26 вересня 2022.
  70. ↑ Iranian Oil Workers Warn Of Strike If Government Doesn't End Crackdown. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Процитовано 7 жовтня 2022.
  71. ↑ https://twitter.com/justintrudeau/status/1573098969810739200. Twitter (рос.). Процитовано 25 вересня 2022.
  72. ↑ SON DAKİKA HABERİ: Cumhurbaşkanlığı Sözcüsü İbrahim Kalın NTV'de. Процитовано 25 вересня 2022.
  73. ↑ Women in Turkey Protest Iranian Woman's Death. VOA (англ.). Процитовано 25 вересня 2022.
  74. ↑ Evrensel Gazetesi. Kadınlar Türkiye'nin dört bir yanında Mahsa Amini için sokağa çıktı. Evrensel.net (tr-TR) . Процитовано 25 вересня 2022.
  75. ↑ US Officials React To Death Of Young Woman, Protests In Iran. Iran International (англ.). Процитовано 25 вересня 2022.
  76. ↑ Iran: Statement by the Spokesperson on the death of Mahsa Amini | EEAS Website. www.eeas.europa.eu. Процитовано 26 вересня 2022.
  77. ↑ UN decries ‘violent response’ to Mahsa Amini’s death. Al Arabiya English (англ.). 20 вересня 2022. Процитовано 26 вересня 2022.
  78. ↑ End the protest bloodshed in Iran. Amnesty International (англ.). Процитовано 26 вересня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Протести_в_Ірані_(з_2022)&oldid=43645742