Протести в Грузії (2023-2024)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протести у Грузії (з 2023)

Дата: 7 березня 2023-10 березня 2023
з квітня 2024
Місце: Грузія
Привід: Закон про іноземних агентів, проросійська політика керівної партії:
Результат:
Сторони
Парламентська опозиція:

Грузія Прихильники опозиції


Підтримка:
Парламентська керівна більшість:

Грузія Кабінет міністрів

Протести в Грузії (з 2023) — серія вуличних демонстрацій, що почалися по всій Грузії з 7 березня 2023 року внаслідок підтримки парламентом нового закону про іноземних агентів.

Передісторія[ред. | ред. код]

Станом на січень 2021 року Грузія та Україна готувалися подати заявки на членство в ЄС 2024 року з метою приєднатися до ЄС у 2030-х[2][3]. Однак, на тлі ескалації повномасштабного вторгнення РФ до України у 2022 році Україна, Грузія та Молдова спільно подали заявки на членство в ЄС у лютому—березні 2022 року[4][5].

23 червня 2022 року Європейська Рада надала Україні та Молдові статус кандидатів на вступ до Європейського Союзу[6]. Однак вона відклала надання статусу кандидата Грузії до виконання певних умов[7]. Європейська Рада висловила готовність надати Грузії статус кандидата на вступ до Європейського Союзу після проведення комплексу рекомендованих реформ.

9 червня 2022 року Європейський парламент видав шестисторінкову резолюцію, в якій звинуватив уряд Грузії в підриві свободи преси в країні. Парламент також рекомендував ЄС накласти санкції на засновника керівної партії «Грузинська мрія» Бідзіну Іванішвілі за «його роль у погіршенні політичного процесу в Грузії»[8].

28 червня 2022 року Парламентська асамблея Ради Європи опублікувала декларацію, в якій заявила, що ув'язнений Міхеіл Саакашвілі має бути негайно доставлений на лікування до спеціальної установи за кордоном. Колишній президент Грузії Міхеіл Саакашвілі, який залишив Грузію у 2013 році та був заочно засуджений Тбіліським міським судом до шести років позбавлення волі за зловживання владою, розкрадання і причетність до замаху на вбивство опозиційного депутата[9], оголосив про своє повернення до Грузії 1 жовтня 2021 року, напередодні місцевих виборів. Пізніше він був заарештований у Тбілісі. За версією слідства, Саакашвілі в'їхав до країни таємно, сховавшись у напівпричепі вантажівки, завантаженої молочними продуктами. Він незаконно перетнув державний кордон Грузії, оминувши митний контроль. Його помістили до Руставської в'язниці, де він оголосив голодування. Його особистий лікар попросив владу перевести його до лікарні, оскільки він продовжував голодування з моменту арешту, а стан його здоров'я нібито погіршився.

14 грудня 2022 року Європейський парламент знову закликав Європейську Раду накласти санкції на Іванішвілі, звинувативши його в погіршенні демократичного політичного процесу в Грузії та закликавши грузинський уряд звільнити Саакашвілі за медичними показаннями для лікування за кордоном[10].

14 лютого 2023 року Європейський парламент прийняв третю необов'язкову до виконання резолюцію, в якій звинуватив грузинський уряд і Бідзіну Іванішвілі в жорстокому поводженні з Міхеілом Саакашвілі у в'язниці, знову закликавши звільнити Саакашвілі з ув'язнення та ввести персональні санкції проти Іванішвілі[11].

Партія «Грузинська мрія» розкритикувала резолюції, прем'єр-міністр Іраклій Гарібашвілі назвав їх «безвідповідальними та образливими для нашого народу»[12][13]. Депутат парламенту від «Грузинської мрії» Дімітрі Хундадзе поставив під сумнів політику Грузії щодо членства в ЄС, заявивши: «Ми не поступимося своєю гідністю, щоб отримати статус [кандидата]! […] Ніхто не залякає Бідзіну Іванішвілі або грузинську державу погрозами санкцій!»[14][15].

2 серпня 2022 депутати парламенту Грузії Созар Субарі, Міхеіл Кавелашвілі та Дімітрі Хундадзе вийшли з керівної партії «Грузинська мрія» і заснували рух «Сила народу». За словами депутатів, їхньою метою було говорити та викривати правду, «приховану за лаштунками грузинської політики». Члени «Сили народу» опублікували низку відкритих листів, в яких звинуватили Сполучені Штати і Європейський Союз у спробах повалити грузинський уряд. Рух особливо критикував зовнішню політику Сполучених Штатів у Грузії. Його члени ставлять під сумнів американське фінансування Грузії, стверджуючи, що воно лише зміцнює американські інтереси в Грузії шляхом державних інститутів і суверенітету Грузії[16].

Рух «Народна влада» звинувачує США і Європейський Союз у втручанні у внутрішні справи країни та підриві грузинської судової системи[17]. Судова реформа була однією з 12 вимог, висунутих Європейським Союзом для отримання Грузією статусу кандидата на вступ до ЄС, хоча, на думку «Сили народу», ця пропозиція була спрямована на «підпорядкування грузинської судової системи іноземному контролю»[18]. Рух звинуватив низку грузинських політичних партій (у тому числі найбільшу опозиційну партію «Єдиний національний рух», очолювану Міхеілом Саакашвілі) та неурядових організацій у тому, що вони є «американськими агентами»[19].

На думку «Сили народу», Міхеіл Саакашвілі незаконно повернувся до Грузії, щоб здійснити державний переворот, і його підтримали Сполучені Штати та депутати Європарламенту. Члени «Сили народу» також заявили, що посольство США в Грузії працює над тим, щоб втягнути країну в російсько-українську війну, і що грузинський уряд і Іванішвілі були покарані Європарламентом за мирну політику і відмову відкривати «другий фронт» проти Росії в Грузії. «Грузинська мрія» не схвалила цю критику втручання США у справи Грузії, а Іраклій Гарібашвілі заявив, що США та Європейський Союз є «стратегічними партнерами Грузії»[20]. Тим часом шість інших депутатів приєдналися до руху від «Грузинської мрії», позбавивши його парламентської більшості[21]. Водночас дев'ять членів руху "Сила народу"в парламенті вирішили залишитися у керівної більшості, підтримуючи уряд Іраклія Гарібашвілі. Голова партії «Грузинська мрія» Іраклій Кобахідзе пообіцяв співпрацювати з «Силою народу» з ключових питань.

29 грудня 2022 року рух «Сила народу» висловив намір розробити закон про іноземних агентів, щоб обмежити іноземний вплив у країні.

15 лютого 2023 року законопроєкт був поданий до парламенту Грузії[22]. Приводом для протестів став проросійський закон, в якому обмежуються недержавні, та незалежні ЗМІ. Аналогічний закон діє і на території Росії. Міжнародні організації висловили стурбованість щодо законопроєкту, заявивши, що він суперечить демократичному розвитку Грузії.

Партія «Сила народу» заявила, що законопроєкт є копією американського закону FARA[23].

Хід подій[ред. | ред. код]

2023[ред. | ред. код]

7 березня протест одразу став яскраво антиросійським, адже, на думку його учасників, парламентарі продалися росії та реалізують інтереси Москви. Мітингарі співали український гімн, приспівку «Путін — хуйло!», тримали державні Прапори України. Учасники мітингу намагалися прорватися до будівлі парламенту, але були розігнані поліцією. Грузинська поліція застосувала сльозогінний газ і водомети проти протестувальників. За перший день протестів було заарештовано 66 протестувальників[24].

8 березня о 15:00 десятки тисяч людей почали збиратися під парламентом, закликаючи його членів припинити обговорення закону про іноземних агентів. Мітингарі оточили будівлю, у центрі Тбілісі з'явилися барикади, коктейлі молотова та згорілі автомобілі[25]. З боку поліції летіло ще більше гумових куль, води з водометів і сльозогінного газу. Стало відомо про перше вогнепальне поранення. Ситуація в столиці Грузії почала нагадувати Революцію гідності. Було затримано 66 осіб[26].

9 березня керівна коаліція оголосила про відкликання законопроєкту, проте така процедура не може бути втілена через правила парламенту[27][28].

На акції протесту у центрі Тбілісі почали висувати політичні вимоги і разом з відставкою уряду вимагають проведення дострокових виборів.[29] Мітинги продовжилися, їхні учасники вимагали від поліціянтів відпустити всіх затриманих раніше учасників[30].

12 березня в центрі Тбілісі силовики знову розігнали протестувальників, було використано сльозогінний газ, водомети, поліціянти стріляли в повітря з пневматичної зброї[31].

19 травня в Тбілісі відновилися протести через відновлення російсько-грузинського авіасполучення[32][33], цього дня до Тбілісі прибув перший за 4 роки літак із РФ[34]. 27 липня відбулась акція протесту проти круїзного лайнера Росії, 31 липня було затримано 9 українців.

2024[ред. | ред. код]

17 квітня грузинський парламент ухвалив законопроект «про іноагентів», після чого в Грузії відновилися масові протести[35]. 25 квітня в Європейському парламенті ухвалили резолюцію щодо законопроекту, заявивши, що він може стати загрозою для вступу країни до ЄС[36].

30 квітня, напередодні другого читання законопроекту, тисячі людей вийшли у центр Тбілісі на протести, почалися жорсткі сутички з поліцією[37].

1 травня у центрі Тбілісі протестувальники почали облаштовувати залізні конструкції біля входу до бази Управління спецпризначення[38]. Того ж дня Президент Грузії Саломе Зурабішвілі закликала припинити розгін демонстрації[39][39].

11 травня у Тбілісі відбувся "Європейський марш", найбільший мітинг у сучасній історії країни[40].

13 травня грузинські депутати рекордно швидко підтримали законопроект про іноагентів, на це вони витратили 1 хв. 17 сек.[41] Прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе заявив, що просуватиме законопроект для ухвалення в третьому читанні[42][43]. Спецназ у Тбілісі продовжив спроби розганяти учасників мітингу[44].

Реакції[ред. | ред. код]

Уряд Грузії[ред. | ред. код]

  • Президент Грузії Саломе Зурабішвілі підтримала протестувальників, заявивши, що «шлях європейської інтеграції має бути захищений». Вона заявила, що накладе вето і скасує законопроєкт.[45][46]
  • Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі 7 березня 2023 року підтвердив підтримку закону, заявивши, що запропоновані положення про іноземних агентів відповідають «європейським і світовим стандартам».[47]
  • Міністерство МВС попросило протестувальників розійтися, попередивши, що для відновлення спокою будуть вжиті «законні заходи». Міністерство заявило, що протест вийшов за рамки мирного зібрання і переріс у насильство. Міністерство також заявило, що поліція була змушена застосувати пропорційну силу для відновлення громадського порядку.[45]
  • Понад 60 ГО та ЗМІ заявили, що не виконуватимуть вимоги законопроєкту, якщо він буде підписаний як закон.[48]

Україна[ред. | ред. код]

  • Президент Зеленський заявив запевнив, що Україна бажає бачити Грузію членом ЄС «Хочу подякувати всім, хто цими днями на площах і вулицях Грузії тримав українські прапори. Хочу подякувати за наш національний гімн, який лунав у Тбілісі. Це повага до України, і я хочу висловити щиру повагу до Грузії», — сказав він.[49]

ЄС[ред. | ред. код]

  • У квітні 2024 року в ЄС розкритикували закон та зазначили, що він може вплинути на членство країни в блоці[50].

США[ред. | ред. код]

  • Нед Прайс підтримав протести і заявив, що «Сполучені Штати мають інструменти для притягнення до відповідальності тих, хто суперечить волі грузинського народу», натякаючи на потенційні санкції проти грузинських чиновників.[51]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Парламент Грузії підтримав законопроєкт про «іноагентів» // Deutsche Welle, 07.03.2023
  2. У 2024 році Україна подасть заявку на вступ до ЄС. Укрінформ. Процитовано 9 березня 2023.
  3. Makszimov, Vlad (22 січня 2021). Georgian president visits Brussels in push for 2024 EU membership application. Euractiv (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  4. RFE/RL. Georgia, Moldova Formally Apply For EU Membership Amid Russia's Invasion Of Ukraine. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  5. EU to officially examine Ukraine, Moldova and Georgia’s bids to join the bloc. POLITICO (англ.). 7 березня 2022. Процитовано 9 березня 2023.
  6. European Council conclusions on Ukraine, the membership applications of Ukraine, the Republic of Moldova and Georgia, Western Balkans and external relations, 23 June 2022. Consilium (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  7. Єврокомісія: Молдові рекомендуємо статус кандидата в ЄС, Грузії – поки що відмовляємо. Радіо Свобода. 17 червня 2022. Процитовано 9 березня 2023.
  8. Gabritchidze, Nini (10 липня 2022). EU parliament votes to consider sanctioning Georgia’s informal leader. Eurasianet (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  9. Saakashvili Convicted Of Abuse Of Power, Sentenced In Absentia. Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.). 29 червня 2018. Процитовано 9 березня 2023.
  10. European Parliament approves resolution on implementation of Georgia-EU Association Agreement. Agenda (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  11. European Parliament resolution calls for imposition of sanctions against Bidzina Ivanishvili. InterPressNews (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  12. Georgian leaders lash out after ominous signs on EU candidacy. Eurasianet (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  13. Dispatch | June 13-14: Fake Dilemmas. Civil Georgia (англ.). 14 червня 2022. Процитовано 9 березня 2023.
  14. Supporters question Georgia’s EU aspirations over Ivanishvili sanctions threat. OC Media (англ.). 10 червня 2022. Процитовано 9 березня 2023.
  15. PM Garibashvili says Saakashvili Arrived to Georgia to “Stage a Coup”. Formula News (груз.). Процитовано 9 березня 2023.
  16. Georgian society should be interested in US aid goals, People's Power says. 1TV (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  17. Former ruling party MPs accuse US Embassy of “attacking the Govt”, interfering in judiciary. Front News (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  18. People Power Says USAID-backed Rule of Law Project “Attack on Sovereignty”. Civil Georgia (англ.). 24 січня 2023. Процитовано 9 березня 2023.
  19. Georgia is envisioned for a certain role that we shall play under the dictation of the Embassy - new statement of the People’s Power | Rustavi2. Rustavi2 (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  20. Georgian PM says strengthening US, EU relations gov’t task, “personal” obligation”. Agenda (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  21. „სიმართლის მთქმელი“ 9 დეპუტატი და „ოცნება“ უმრავლესობის გარეშე. რადიო თავისუფლება (груз.). Процитовано 9 березня 2023.
  22. Foreign agent law to be submitted to Georgian Parliament. OC Media (англ.). 15 лютого 2023. Процитовано 9 березня 2023.
  23. Почему это не FARA — в грузинском проекте закона об иноагентах пропущен важный пункт. Новости — Грузия (рос.). 6 березня 2023. Процитовано 9 березня 2023.
  24. Протести у Тбілісі: мітингарів відтиснули від парламенту, почалися затримання. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 березня 2023.
  25. Водомети, піротехніка та газ. У Тбілісі протестувальники штурмують парламент. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 березня 2023.
  26. У Грузії під час учорашніх протестів затримали 66 осіб. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 березня 2023.
  27. ONLINE.UA. Владу Грузії звинувачують у брехні щодо відкликання законопроєкту "про іноагентів". novyny.online.ua (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  28. Після протестів керівна партія Грузії відкликала скандальний законопроєкт про “іноагентів”. novynarnia.com (укр.). 9 березня 2023. Процитовано 9 березня 2023.
  29. У Грузії на акції протесту опозиція вимагає відставки уряду та дострокових виборів. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 9 березня 2023.
  30. У Грузії анонсували нові протести та пояснили, як хочуть відкликати закон про "іноагентів". РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 березня 2023.
  31. В центрі Тбілісі силовики знову розігнали протестуючих. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
  32. У Тбілісі почалися протести через прибуття першого за 4 роки авіарейсу з РФ (відео). LB.ua. 19 травня 2023. Процитовано 20 травня 2023.
  33. Грузія дозволила першій російській авіакомпанії відновити рейси до країни. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
  34. У Грузії сів перший за 4 роки літак РФ. У Тбілісі протести (відео). РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
  35. У Грузії ухвалили у першому читанні скандальний закон про іноагентів, попри протести. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
  36. Вступ до ЄС під загрозою. Європарламент прийняв резолюцію щодо закону про іноагентів у Грузії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
  37. Демарш проти "іноагентів": що відбувається на протестах у Тбілісі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 травня 2024.
  38. У Тбілісі після відступу силовиків активісти "блокують" базу Управління спецпризначення. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
  39. а б Зурабішвілі закликала негайно припинити розгін демонстрації у Тбілісі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
  40. У вчорашньому протесті у Грузії взяли участь щонайменше 200 тисяч людей, - ЗМІ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 травня 2024.
  41. Комітет парламенту Грузії підтримав законопроєкт про "іноагентів": що буде далі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 травня 2024.
  42. https://www.reuters.com/world/europe/georgian-pm-vows-pass-foreign-agent-bill-next-week-after-thousands-protest-2024-05-12/
  43. Прем'єр Грузії анонсував ухвалення "російського" законопроекту і пригрозив мітингувальникам. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 травня 2024.
  44. В Тбілісі спецназ розганяє учасників мітингу проти закону про "іноагентів", - ЗМІ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 травня 2024.
  45. а б John, Katharina Krebs,Caitlin Hu,Vasco Cotovio,Tara (7 березня 2023). Protests erupt as Georgian parliament passes draft foreign agents bill. CNN (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  46. News, A. B. C. Georgians protest against draft law on media, nonprofits. ABC News (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  47. Reuters (7 березня 2023). Police use water cannon in Georgia to disperse protests at ‘authoritarian’ law. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 9 березня 2023.
  48. Reuters (7 березня 2023). Georgians throw stones, petrol bombs at police in protest over new law. Reuters (англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  49. Ми хочемо, щоб Грузія була в ЄС: Зеленський звернувся до протестувальників. Процитовано 09.03.2023.
  50. ЄС розкритикував "російський закон" у парламенті Грузії: може вплинути на членство. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
  51. State Department: We Hold Tools at Our Purview to Hold Anyone Accountable. Civil Georgia (амер.). 8 березня 2023. Процитовано 9 березня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]