Публій Валерій Публікола (консул 508 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Публій Валерій Публікола (лат. Publius Valerius Volusi f. Poplicola, *д/н — † 503 до н. е.) — визначний політичний та військовий діяч ранньої Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з патриціанського роду Валеріїв. Син Волусія Валерія. Про молоді роки мало відомостей. Вочевидь Варерій був досить впливовим сенатором Риму за часів Тарквінія Гордого. Після вигнання останнього у 509 році до н. е. Публій Валерій підтримав республіканців. Втім відійшов від справ, коли першими консулами стали Луцій Юній Брут та Луцій Тарквіній Коллатін. Побоюючись того, що Публій перейде на бік царя Тарквінія II, Брут наказав усім громадянам принести присягу на вірність римському народу. Незважаючи на образи Валерій був одним з першим, хто приніс цю присягу.

Проте становище залишалося загрозливим. Тарквіній вів перемовини з плебеями та патриціями стосовно свого повернення. Водночас таємно зв'язався з патриціями з родів Аквіліїв та Вітелліїв стосовно скинення республіканського ладу. Цю змову підтримували родичі консулів. Втім про це дізнався Публій Валерій, який домігся страти змовників.

Але Тарквіній Коллатін співчував змовникам, тому під тиском Брута та Лукреція Триципітіна залишив свою посаду. У 509 році до н. е. консулом-суфектом став Публій Валерій. Цього ж року почалася війна із скинутим царем Тарквінієм, якого підтримали деякі етруські міста, та Римом. В одній з вирішальних битв загинув Луцій Брут. Проте жодна із сторін не досягла вирішального успіху. В цей час Публій Валерій провів низку законів, згідно з якими будь—який громадянин міг стати консулом, а їх рішення могли оскаржуватися, не можна займати магістратури всупереч закону, суворо заборонялося відновлювати царську владу, голота звільнялася від податків, скарбниця не повинна бути у розпорядженні консулів. За усі ці значні правові реформи на користь народу Валерій отримав когномен «Публікола».

У 508 році до н. е. Публій Валерій вдруге обирається консулом (разом з Тітом Лукрецієм Триципітіном). На цій посаді захищав Рим від Порсени, царя м. Клузій. Після запеклих боїв етруски відступили, отримавши римських заручників. Втім за це Валерій отримав тріумф.

У 507 році до н. е. втретє обирається консулом (разом з Марком Горацієм Пульвіллом). Продовжував зміцнювати оборону Риму від можливих атак з боку етрусків та роду Тарквініїв. Також зумів розбити сабінян. За ці звитяги отримав тріумф.

У 504 році до н. е. вчетверте обирається консулом (разом з Тітом Лукрецієм Триципітіном). Під час своєї каденції закінчив, раніше розпочату війну проти сабінян. Також зумів відбити напад з боку м. Вейї. За це отримав тріумф.

Родина[ред.ред. код]

  • Валерія

Джерела[ред.ред. код]

  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968.
  • Livius, Ab urbe condita II 8,2