Публій Валерій Публікола (консул 508 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Публій Валерій Публікола

Poplios Valesios Poplocola

Народився 560 до н. е.
Помер 503 до н. е.
Рим
Громадянство/підданство Стародавній Рим
Діяльність політик, солдат і військовослужбовець
Посада консул Римської Республіки[d], давньоримський сенатор[d] і консул Римської Республіки[d]
Діти Публій Валерій Публікола

Публій Валерій Публікола (лат. Publius Valerius Volusi f. Poplicola, 560 до н. е. — 503 до н. е.) — визначний політичний і військовий діяч ранньої Римської республіки, консул 508, 507 і 504 років до н. е., консул-суффект 509 року до н. е.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з патриціанського роду Валеріїв. Син Волусія Валерія. Про молоді роки мало відомостей. Вочевидь Публій Валерій був досить впливовим сенатором Риму за часів Тарквінія Гордого. Після вигнання останнього в 509 році до н. е. Публій Валерій підтримав республіканців. Втім відійшов від справ, коли першими консулами стали Луцій Юній Брут та Луцій Тарквіній Коллатін. Побоюючись того, що Публій перейде на бік царя Тарквінія II, Брут наказав усім громадянам скласти присягу на вірність римському народу. Незважаючи на образи Валерій був одним з першим, хто присягнув.

Проте становище залишалося загрозливим. Тарквіній вів перемовини з плебеями та патриціями стосовно свого повернення. Водночас таємно зв'язався з патриціями з родів Аквіліїв та Вітелліїв стосовно скинення республіканського ладу. Цю змову підтримували родичі консулів. Втім про це дізнався Публій Валерій, який домігся страти змовників.

Але Тарквіній Коллатін співчував змовникам, тому під тиском Брута та Лукреція Триципітіна залишив свою посаду. У 509 році до н. е. консулом-суфектом став Публій Валерій. Цього ж року почалася війна із скинутим царем Тарквінієм, якого підтримали деякі етруські міста, та Римом. В одній з вирішальних битв загинув Луцій Брут. Проте жодна із сторін не досягла вирішального успіху. Того часу Публій Валерій провів низку законів, згідно з якими будь—який громадянин міг стати консулом, а їх рішення могли оскаржуватися, не можна було займати магістратури всупереч закону, суворо заборонялося відновлювати царську владу, голота звільнялася від податків, скарбниця не повинна бути у розпорядженні консулів. За усі ці значні правові реформи на користь народу Валерій отримав когномен «Публікола».

У 508 році до н. е. Публія Валерія було обрано консулом разом з Тітом Лукрецієм Триципітіном. На цій посаді захищав Рим від Порсени, царя міста Клузій. Після запеклих боїв етруски відступили, отримавши римських заручників. Втім за це Валерій отримав тріумф.

У 507 році до н. е. його знову було обрано консулом разом з Марком Горацієм Пульвіллом. Продовжував зміцнювати оборону Риму від можливих атак з боку етрусків та роду Тарквініїв. Також зумів розбити сабінян. За ці звитяги отримав тріумф.

У 504 році до н. е. його втретє було обрано консулом разом з Тітом Лукрецієм Триципітіном. Під час своєї каденції закінчив раніше розпочату війну проти сабінян. Також зумів відбити напад з боку міста Вейї. За це здобув черговий тріумф. 503 року до н. е. помер.

Родина[ред.ред. код]

  • Валерія

Джерела[ред.ред. код]

  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. (англ.)
  • Livius, Ab urbe condita II 8,2 (лат.)