Володимир Арєнєв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пузій Володимир Костянтинович
В. Арєнєв, 2011
В. Арєнєв, 2011
Псевдоніми, криптоніми Володимир Арєнєв
Народження 1 жовтня 1978(1978-10-01) (38 років)
  Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Мова творів російська, українська
Рід діяльності письменник, літературний критик і письменник-фантаст[d]
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Володимир Арєнєв (справжнє ім'я Володимир Костянтинович Пузій, нар. 1 жовтня 1978, Київ) — український письменник, літературний критик і журналіст. Свої твори пише російською та українською мовами.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Володимир Костянтинович Пузій народився 1 жовтня 1978 року в Києві. У школі захоплювався біологією, ходив у гурток юннатів при Київському зоопарку, серйозно займався тераріумістикою — утримував екзотичних амфібій та комах. Після закінчення школи у 1995 році вступав на біологічний факультет, але не вступив. Рік працював двірником у Київському зоопарку.

У 1996 році вступив до Інституту журналістики при КНУ ім. Т. Шевченка (спеціалізація: журналістська майстерність та редакційно-видавнича справа). Закінчив у 2002 році з червоним дипломом магістра, після чого до середини 2011 працював асистентом кафедри історії журналістики Інституту.

Відомий як письменник (під псевдонімом Володимир Арєнєв), журналіст, літературний критик.

Творчість[ред.ред. код]

Перший художній твір було надруковано в 1998 році видавництвом «Альфа-книга» (Росія), яке й запропонувало вигадати Володимиру псевдонім. Ним став Володимир Арєнєв. Звідтоді практично всі художні твори автора виходять під псевдонімом, а справжнім прізвищем він підписує публіцистичні матеріали. Учасник творчої майстерні «Второй блин», під керівництвом Г. Л. Олді.

Володимир Пузій працює у широкому спектрі жанрів і тем: фентезі (цикли «Літописи Ніса», «Господар небесного звіринцю»), сюрреалізм («Під небом блакитним»), містика («Кола на землі»), наукова фантастика, дитячі казки, фантастичні гуморески тощо.

Станом на початок 2010 року має 16 сольних книг і більше сотні публікацій в міжавторських збірках і періодиці. Публікується російською, українською, литовською, естонською, польською мовами. Нерідко сам перекладає свої книги з російської на українську.

Під своїм справжнім прізвищем відомий як літературний критик і журналіст. У різні роки співпрацював із такими виданнями як: «Дзеркало тижня», «Сегодня», «Реальность фантастики», «Мир фантастики», «Fan-тастика» та ін. Активно пише рецензії та аналітичні статті, виступає із доповідями на конвентах і фестивалях фантастики (наприклад, «Зоряний міст»). Літературно-критичні праці В. Пузія неодноразово були відзначені преміями. Фіналіст незалежної премії «Дебют» (Росія).

Став сценаристом документального фільму Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. Ідентифікація»[1].

Нагороди та премії[ред.ред. код]

  • 2001 — премія фестивалю «Зоряний міст», III місце (номінація: Критика, публіцистика та літературознавство);
  • 2001 — міжнародна українсько-німецька премія імені Олеся Гончара за роман «Все наше життя»;
  • 2004 — заохочувальна премія «Єврокону-2004» за дебют (Encouragement Awards);
  • 2005 — премія фестивалю «Зоряний міст», ІІ місце (номінація: Критика, публіцистика та літературознавство) за статтю «Как живёте, караси?!»;
  • 2008 — премія імені Олександра Бєляєва (номінація: Критика) за огляди науково-популярних книг у журналі «Мир фантастики»;
  • 2013 — премія «Книжка року» сайту «Лабораторія фантастики» (номінація: Мережева публікація. Мала форма) за повість «Душница»;
  • 2014 — премія «Новые горизонты» за повість «Душница»;
  • 2014 — премія «Єврокону-2014» (номінація: Дух вірності. Найкращий автор дитячих і підліткових книжок у жанрах НФ і фентезі).

Книги[ред.ред. код]

Українською[ред.ред. код]

Романи та повісті
  • «Бісова душа, або Заклятий скарб» (повість, 2001 (журнал "Однокласник"), 2002 (журнал "Вiтчизна"), 2003 (книгою), 2007,[2] 2013 (книгою)[3])
  • «Правила гри» (роман, 2004 — у 2 тт.)
  • «Книгоїд» (у співавторстві з Юрієм Нікітінським) (повість для дітей, 2004)
  • «Місто Тисячі Дверей» (повість для дітей, 2004, 2017)
  • «Магус» (роман, 2007)
  • «Душниця» (повість, 2014)[4]
  • «Порох із драконових кісток» (повість, 2015)[5]
  • «Те, що в його крові» (повість, 2016) // збірка "Книжка заборон і таємниць"
  • «Драконові діти» (повість, кінець 2017)
Збірки оповідань
  • «Дикі володарі» (збірка оповідань, 2005)
  • «Зобразіть мені рай» (збірка оповідань, 2009)

Російською[ред.ред. код]

Романи та повісті
  • «Отчаяние драконов» (роман, 2000)
  • «Охота на героя» (роман, 2000)
  • «Правила игры» (роман, 2000)
  • «Книгоед» (у співавторстві з Юрієм Нікітінським) (повість для дітей, 2000)
  • «Заклятый клад» (повість, 2001 (журнал "Однокласник"), 2006 (книгою))
  • «Паломничество жонглёра» (роман, 2005)
  • «Немой учитель» (оповідання та повісті, 2006)
  • «Ветер не лжёт» (повість, разом із М. Назаренком, 2006) // антологія "Мифотворцы: Портал в Европу"
  • «Магус» (роман, 2006)
  • «Белая Госпожа» (повість, 2010) // антологія "Герои: Новая реальность"
  • «То, что в его крови» (повість, 2011)
  • «Душница» (повість, 2013) // збірка оповідань та повістей "Мастер дороги"
  • «Мастер дороги» (повість, 2013) // збірка оповідань та повістей "Мастер дороги"
  • «Отчего люди» (повість, 2013) // збірка оповідань та повістей "Искушение чародея"
  • «Подарок под ёлочку» (повість, 2014) // антологія "Темная сторона города"
  • «Комендант мертвой крепости» (роман, 2014)
  • «Весёлый, простодушный, бессердечный» (повість, 2014) // антологія "Ведьмачьи легенды"
  • «Второе сердце сирены» (повість, 2014) // антологія "Странствие трех царей"
  • «Порох из драконьих костей» (роман, 2016)
Збірки оповідань
  • «Монетка на удачу» (збірка оповідань, 2002)

Примітки[ред.ред. код]

  1. 7 листопада 2013 року — перший знімальний день документального фільму «Тарас Шевченко. Ідентифікація» // 7 листопада 2013.
  2. Володимир Арєнєв. Бісова душа: Збірка – К.: Джерела-М, 2003. – 288 стор.
    Зміст: Бісова душа, або Заклятій скарб: Повість-фантазія; Зодчий-без-очей: Оповідання; Rara Avis: Оповідання; Повернення: Оповідання; Єдина дорога: Оповідання
  3. Бісова душа, або Заклятий скарб - на сайті видавництва "ВД «Києво-Могилянська Академія»"
  4. Душниця - на сайті видавництва "ВД «Києво-Могилянська Академія»"
  5. Порох із драконових кісток - на сайті видавництва "ВД «Києво-Могилянська Академія»"

Посилання та джерела[ред.ред. код]