Пучков Микола Георгійович

Микола Пучков
Особові дані
Повне ім'я	Микола Георгійович Пучков
Народження	30 січня 1930(1930-01-30) Москва, СРСР
Смерть	8 серпня 2005(2005-08-08) (75 років) Санкт-Петербург
Зріст	178 см
Вага	82 кг
Позиція	воротар
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	Ігри (голи)
1950–1953 1953–1962 1962–1963   1949–1952	ВПС (Москва) ЦСКА (Москва) СКА (Ленінград) Футбол ВПС (Москва)	21 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	Ігри (голи)
1953–1963	СРСР	94 (0)
Нагороди і звання Заслужений майстер спорту СРСР
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Микола Георгійович Пучков (рос. Николай Георгиевич Пучков; нар. 30 січня 1930, Москва, СРСР — пом. 8 серпня 2005, Санкт-Петербург, Росія) — радянський хокеїст, воротар. Олімпійський чемпіон.

Клубна кар'єра

Виступав за московські команди ВПС (1950–1953), ЦСКА (1953–1962) та ленінградський СКА (1962–1963). У складі столичних армійських клубів дев'ять разів здобував золоті нагороди у чемпіонатах СРСР. Другий призер 1954, 1957; третій — 1962. Всього у чемпіонатах СРСР провів 220 матчів. Володар кубка СРСР 1952, 1954–1956, 1961; фіналіст — 1951. За результатами сезону вісім разів обирався до символічної збірної (1954–1960, 1962).

З 1949 по 1952 рік провів 21 матч у чемпіонаті СРСР з футболу за ВПС.

Виступи у збірній

У складі національної збірної був учасником двох Олімпіад (1956, 1960). У Кортіна-д'Ампеццо здобув золоту нагороду, а через чотири роки у Скво-Веллі — бронзову.

Чемпіон світу 1954, 1956; другий призер 1955, 1957–1959; третій призер 1960. На чемпіонатах Європи — шість золотих (1954–1956, 1958–1960) та одна срібна нагорода (1957). В 1959 році був визнаний найкращим воротарем турніру. На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 38 матчів, а всього у складі збірної СРСР — 94 матчі.

Тренерська діяльність

У 1963–1973, 1974–1977, 1978–1980 та 2002 року очолював СКА (Санкт-Петербург). Під його керівництвом команда вперше в своїй історії здобула бронзову нагороду чемпіонату СРСР. Двічі брала участь у фіналах кубка СРСР (1968, 1971). Переможець кубка Шпенглера 1970, 1971. У обох турнірах армійська команда виявилася сильнішою за чехословацькі клуби («Дукла» та «Слован»).

На чемпіонаті світу 1972 року був помічником головного тренера збірної СРСР Всеволода Боброва.

В останні три роки свого життя працював старшим тренером дитячої хокейної школи команди СКА (Санкт-Петербург).

Нагороди та досягнення

Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1957) та Трудового Червоного Прапора (1971). Заслужений майстер спорту СРСР (1954) та заслужений тренер СРСР (1971).

Гравець

Командні

Нагороди	Команда	Кіл.	Роки
Олімпійські ігри
Золото	СРСР	1	1956
Бронза	СРСР	1	1960
Чемпіонат світу
Золото	СРСР	2	1954, 1956
Срібло	СРСР	4	1955, 1957, 1958, 1959
Бронза	СРСР	1	1960
Чемпіонат Європи
Золото	СРСР	6	1954–1956, 1958–1960
Срібло	СРСР	1	1957
Чемпіонат СРСР
Золото	ВПС (Москва)	3	1951, 1952, 1953
Золото	ЦСКА (Москва)	6	1955, 1956, 1958–1961
Срібло	ЦСКА (Москва)	2	1954, 1957
Бронза	ЦСКА (Москва)	1	1962
Кубок СРСР
Володар	ВПС (Москва)	1	1952
Володар	ЦСКА (Москва)	4	1954, 1955, 1956, 1961
Фіналіст	ВПС (Москва)	1	1951

Особисті

Нагороди	Кіл.	Роки
Найкращий воротар чемпіонату світу	1	1959
Символічна збірна СРСР	8	1954–1960, 1962

Тренер

Нагороди	Команда	Кіл.	Роки
Чемпіонат СРСР
Бронза	СКА (Ленінград)	1	1971
Кубок СРСР
Фіналіст	СКА (Ленінград)	2	1968, 1971
Кубок Шпенглера
Володар	СКА (Ленінград)	2	1970, 1971

Джерела

• Статистика виступів на Олімпійських іграх [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Біографія на сайті Championat.com (рос.)
• Енциклопедія ЦСКА [Архівовано 18 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• Профіль на сайті Yandex.ru (рос.)
• Профіль на сайті Chidlovski.net [Архівовано 23 травня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Статистика на сайті Eurohockey.net [Архівовано 21 липня 2002 у Wayback Machine.] (англ.)